Особливості обміну речовин гетеротрофного організму

Тема уроку

Особливості обміну речовин гетеротрофного організму

Однією з головних ознак, що відрізняє живі організми від неживих об'єктів — є наявність обміну речовинами і енергією з навколишнім середовищем. Завдяки цим процесам організм отримує речовини, що будуть використані для побудови та оновлення клітин і тканин, а також енергію для забезпечення процесів життяєдіяльності.

Рослини за типом живлення є автотрофами —  вони поглинають із повітря й ґрунту неорганічні речовини (вуглекислий газ, воду, мінеральні солі), і завдяки енергії світла утворюють із них органічні речовини.

Тварини — гетеротрофні організми, які не утворюють власних, а використовують уже готові органічні речовини інших організмів.

Злагоджена робота органів і систем органів організму забезпечує обмін речовин як усередині самого організму, так і організму з навколишнім середовищем.

Обмін речовин — це сукупність процесів надходження речовин до організму, їхнього перетворення в ньому, та виведення назовні кінцевих продуктів обміну.

Обмін речовинами і енергією із довкіллям у тварин безпосередньо пов'язаний із

живленням.

Живлення— процес надходження та засвоєння поживних речовин в організмі.

Виділяють три основні складові процесу травлення:

1) механічне подрібнення їжі та її переміщення по травній системі;

2) хімічне розкладання їжі за допомогою ферментів;

3) всмоктування поживних речовин у кров.

Механічне подрібнення їжі може здійснюватися за допомогою зубів, щелеп або особливих відділів шлунка:

• комахи для подрібнення використовують ротовий апарат (наприклад гусінь, хрущі та колорадськи жуки гризуть листки рослин);

• гризуни для подрібнення їжі використовують різці, які у них ростуть постійно і самозаточуються;

• рослиноїдні копитні ссавці зрізують траву різцями, а перетирають її за допомогою плоских кутніх зубів;

• птахи не мають зубів, тому вони попередньо подрібнюють їжу дзьобом, але основним засобом її перетирання є м'язовий відділ шлунку з жорсткими стінками;

• павуки використовують зовнішнє травлення і тому органи подрібнення їжі їм не потрібні.

Хімічне розкладання подрібненої їжі відбувається завдяки травним ферментам. У хордових тварин, які мають розвинену травну систему, речовини, що забезпечують травлення, утворюються у великих травних залозах (печінці, підшлунковій залозі, слинних залозах) та у дрібних залозах, що містяться у стінках шлунку та кишечника. Травні ферменти через протоки або безпосередньо із залоз потрапляють у подрібнену їжу, де й розкладають білки, жири і вуглеводи, що входять до її складу.

Всмоктуються поживні речовини спочатку клітинами стінок тонкого кишечника (середньої кишки), а з них потрапляють у кров, що транспортує їх до всіх інших клітин організму.

Після всмоктування поживних речовин у кишечнику залишається неперетравлена їжа. Через анальний отвір вона виводиться з організму.

Д/З Опрацюйте матеріал, запишіть в зошит:

Живлення— процес надходження та засвоєння поживних речовин в організмі.

Виділяють три основні складові процесу травлення:

1) механічне подрібнення їжі та її переміщення по травній системі;

2) хімічне розкладання їжі за допомогою ферментів;

3) всмоктування поживних речовин у кров.

Механічне подрібнення їжі може здійснюватися за допомогою зубів, щелеп або особливих відділів шлунка:

• комахи для подрібнення використовують ротовий апарат (наприклад гусінь, хрущі та колорадськи жуки гризуть листки рослин);

• гризуни для подрібнення їжі використовують різці, які у них ростуть постійно і самозаточуються;

• рослиноїдні копитні ссавці зрізують траву різцями, а перетирають її за допомогою плоских кутніх зубів;

• птахи не мають зубів, тому вони попередньо подрібнюють їжу дзьобом, але основним засобом її перетирання є м'язовий відділ шлунку з жорсткими стінками;

• павуки використовують зовнішнє травлення і тому органи подрібнення їжі їм не потрібні.

Хімічне розкладання подрібненої їжі відбувається завдяки травним ферментам. У хордових тварин, які мають розвинену травну систему, речовини, що забезпечують травлення, утворюються у великих травних залозах (печінці, підшлунковій залозі, слинних залозах) та у дрібних залозах, що містяться у стінках шлунку та кишечника. Травні ферменти через протоки або безпосередньо із залоз потрапляють у подрібнену їжу, де й розкладають білки, жири і вуглеводи, що входять до її складу.

Всмоктуються поживні речовини спочатку клітинами стінок тонкого кишечника (середньої кишки), а з них потрапляють у кров, що транспортує їх до всіх інших клітин організму.

Після всмоктування поживних речовин у кишечнику залишається неперетравлена їжа. Через анальний отвір вона виводиться з організму.