Удосконалити й систематизувати знання учнів про складнопідрядне речення; дати поняття про основні види СПР та навчити знаходити їх у тексті, визначати межі головної та підрядної частин
Конструктор уроків
- Всеосвіта›
- Бібліотека уроків›
- Українська мова›
- Основні види складнопідрядних речень
Урок:
Основні види складнопідрядних речень
01.10.2022
Опис уроку (учням цей опис не показується):
Вміст уроку:
1
2
3
4
5
Опис, який учні побачать перед початком уроку
Удосконалити й систематизувати знання учнів про складнопідрядне речення; дати поняття про основні види СПР та навчити знаходити їх у тексті, визначати межі головної та підрядної частин
1
Доброго дня
Оголошення теми уроку:
Основні види складнопідрядних речень
Складнопідрядним називається складне речення, частини якого не рівноправні за змістом та граматично і поєднані підрядним сполучником чи сполучним словом: Культурна людина та, яка залишається культурною на самоті. (О. Гончар)
[ ], (яка…).
2
Засоби з’вязку частин складнопідрядного речення
Сполучники підрядності | Сполучні слова |
Сполучник — службова частина мови, тому членом речення не буває | Займенник або прислівник — самостійні частини мови, а отже, є членами речення |
Мені завжди здавалось, що у Греції навіть статуї теплі. (Л. Костенко) | Музика — журкіт води, що струменить у фонтанах. (О. Гончар) |
Будь уважним!
3
Будь уважним!
У ролі сполучних слів бувають відносні займенники (хто, що, чий, котрий, скільки); прислівники (де, куди, як, доки, звідки, навіщо). Сполучні слова завжди виконують синтаксичну роль.
Лише три слова — що, коли і як — можуть бути і сполучниками і сполучними словами.
Що | |
Сполучне слово | Сполучник |
Можна без шкоди для змісту вислову замінити на який, яка, котрий | Не можна замінити іншим словом |
Повітря біліє снігом, що (який) вже не просто кружляє метеликом, а замітає порошею. (І. Чендей) | Приснилося, що я вернувся додому. (О. Гончар) |
Коли | |
Сполучне слово | Сполучник |
Приєднує підрядну частину означальну, з’ясувальну | Приєднує підрядну частиниу часу, умови |
І настав день (який?), коли Данило востаннє обходить розсадник. (Гр. Тютюнник) | Проснулись пізно (коли?), коли по всій Троянівці співали перші півні. (Гр. Тютюнник) |
Як | |
Сполучне слово | Сполучник |
Приєднує підрядну частину з’ясувальну, способу дії | Приєднує підрядну частину часу, умови, порівняльну |
З високої вежі вівчарику видко (що?), як котяться хвилі лиманові швидко. (Леся Українка) | (коли?) Як яснеє сонце закине свій промінь ясний до тебе в віконце,— озвись на привіт весняний. (Леся Українка) |
4
Види підрядних частин ³10-12
Вид | Семантика | Засоби зв’язку | Приклади |
1. Означальні | Підрядна частина пояснює в головній іменник або іншу частину мови в значенні іменника. (У головній частині можуть бути вказівні слова той, такий, весь і под.) | Сполучні слова: хто, що, який, чий, котрий, де, коли, куди, звідки. Сполучники: щоб, ніби, мов, наче і под. | І дощ до ранку буде шепотіти святі слова, які я промовчу. (М. Луків) І в тому всьому є спокійна сталість, мов за віки нічого тут не сталось. (І. Жиленко) |
2. З’ясувальні | Підрядна частина поширює і пояснює значення найчастіше дієслова-присудка або іншої частини мови, без чого головна частина була б семантично неповною | Сполучні слова: що, хто, який, чий, де, куди, звідки, коли. Сполучники: що, щоб, мов, ніби, чи, наче, неначе і под. | Оришка розказала, хто на себе прохав, хто орав, хто засівав. (Панас Мирний) Не хочу я, щоб знов пекла мене війна в журбі. (Гр. Тютюнник) |
3. Обставинні Ступеня і способу дії | Підрядна частина виражає ступінь вияву ознаки або спосіб дії головної частини. Відповідає на питання як? якою мірою? наскільки? у який спосіб? (У головній частині можуть бути вказівні слова так, такий, настільки) | Сполучники: щоб, що, як, чим, наче, неначе, ніби. Сполучні слова: скільки, наскільки | Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов. (В. Сосюра) |
Місця | Підрядна частина виражає місце або напрям дії, про які йдеться у головній частині. Відповідає на питання де? куди? звідки? (Головна частина може мати вказівні слова там, туди, скрізь) | Сполучні слова: де, куди, звідки | Посадили ми сосновий бір на тому самому місці, де колись курілись піски. (Ю. Збанацький) |
Часу | Підрядна частина вказує на час здійснення того, про що йдеться в головній частині. Відповідає на питання коли? відколи? як довго? з якого часу? | Сполучники: коли, як, після того як, з того часу як, як тільки, щойно, ледве, тільки що. Сполучні слова: відколи, поки, доки, аж поки, аж доки | Тоді, коли, сонце торкнулося вершечків дерев, спалахнуло листя… (М. Коцюбинський) |
Умови | Підрядна частина вказує, за якої умови можливе те, про що говориться в головній частині. Відповідає на питання за якої умови? | Сполучники: як, якщо, якби, коли б, якщо… то, якби… то, як… то, коли… то | Як будеш, земле, ти щасливою, то буду в щасті жить і я! (П. Сингаївський) |
Причини | Підрядна частина вказує на причину дії, про яку йдеться в головній. Відповідає на питання чому? з якої причини? | Сполучники: бо, тому що, через те що, тим що | Земля прекрасна, тому що на ній живуть дзвінкоголосі малюки. (Ю. Бедзик) |
Мети | Підрядна частина вказує на мету дії, про яку йдеться в головній частині. Відповідає на питання для чого? з якою метою? | Сполучники: щоб, для того щоб, аби | Щоб бути вічно молодими, ми світ будуємо новий. (В. Сосюра) |
Порівняльні | Підрядна частина пояснює головну через порівняння. Відповідає на питання як? | Сполучники: як, мов, наче, неначе, | Хліб пахне солодко, як пахнуть меду соти. (Л. Забашта) |
Допустові | Підрядна частина вказує на факт, усупереч якому відбувається дія, про яку йдеться в головній частині. Відповідає на питання незважаючи на що? | Сполучники: хоч; хоча; дарма що; незважаючи на те, що; нехай; нащо | Хоч зима, але віє весною. |
Наслідкові | Підрядна частина вказує на наслідок дії, про яку йдеться в головній частині. (Питання поставити неможливо) | Сполучник так що | Погода стояла тепла і сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли. (Гр. Тютюнник) |
5
Практична робота.
1) Укажіть речення, «зайве» за типом підрядної частини. Аргументуйте свій вибір.
Богдан підвів голову, ковшем підставив руки під шум, що вже мав перші краплини дощу, засміявся і тихенько заспівав щедрівку.
А Богданові згадався інший, зимовий млин, і скрипливі ворота, і та хатина, де він сподівався знайти свою Яринку.
Він забрів у сухий ліс, у якому вмирало сонце.
Ось, піднімаючи снопа, випросталось чорнобриве дівчисько, що коси в самого сонця позичало.
На узліссі дрімливі берези притримують досвітню спідничку неба, щоб не заросилась вона.
Опис, який учні побачать після проходження уроку
.
Рефлексія від 23 учнів
Сподобався:
0
Так: 22
Ні: 1
Зрозумілий:
0
Так: 21
Ні: 2
Потрібні роз'яснення:
0
Ні: 20
Так: 3