Посилання на урок: https://meet.google.com/rjx-jijb-hza
Тема уроку
(Онлайн урок) Багатоклітинні водорості: вольвокс, ульва,хара
У водоростей перехід від одноклітинної до багатоклітинної будови майже завжди супроводжувався втратою здатності до активного руху, внаслідок чого ці організми переходили до осілого, суто рослинного способу існування.
Ульва — це морська зелена водорість, тіло якої утворене двома шарами схожих за будовою та функціями клітин (мал. 54). Спочатку тіло ульви прикріплене до дна кількома короткими нитками. Згодом воно відривається від ґрунту і далі може вільно плавати у товщі води.
Мал. 54. Зелена водорість ульва (зовнішній вигляд та поперечний зріз пластинки)
Ульва зростає у морях помірного поясу, зокрема, в Чорному та Азовському, і досягає розмірів до 50 см завдовжки. Вона є їстівною і містить багато поживних та біологічно активних речовин. У деяких країнах ульву як харчову водорість штучно вирощують на спеціальних морських фермах.
Хара. На дні озер та приморських лиманів, де зупиняються на прольоті качки, майже завжди можна знайти щільні зарості багатоклітинної зеленої водорості хари, яка виглядає як невеличка «справжня» рослина. Її тіло складається з довгого ниткоподібного «стебельця» , від якого на певній відстані один від одного кільцями відходять промені голкоподібних «листків» (мал. 55).
Мал. 55. Хара: а — зовнішній вигляд тіла; б — фрагмент тіла нитки («стебла») з жіночими (1) і чоловічими (2) статевими органами; в — верхівкова частина тіла хари; г — опорна клітина «стебла», вкрита видовженими клітинами («кора»)
Дослідження будови клітин цієї водорості під електронним мікроскопом та аналіз її ДНК показали, що хара мала спільного пращура з тими організмами, які ми звикли називати вже не водоростями, а рослинами.
Вольвокс (лат. Volvox) — рід зелених водоростей (Chlorophyta). Представники цього роду утворюють сферичні колонії (ценобії) кулястої або сферичної форми розміром до 2 мм. Кожна колонія складається з численних дводжгутикових клітин, що розміщені по периферії під слизовим інволюкрумом. Кожна клітина вкрита власною оболонкою, що зростається з оболонками сусідніх, утворюючи полігональну фігуру.
Розмноження нестатеве.
Представники роду поширені у планктоні озер, річок, боліт та калюж.
Використовується здавна для дослідження як зручний модельний об'єкт при вивченні багатоклітинності.
ВИСНОВКИ
1. Багатоклітинні водорості походять від одноклітинних.
2. Проміжною ланкою між одноклітинними водоростями та «справжніми» багатоклітинними рослинами є водорості багатоклітинні.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Чому ульва за будовою тіла вважається простішою від хари?
2. Чим хара нагадує справжні наземні рослини?
