Матеріал уроку допоможе учням ознайомитись з основними віхами життя і творчості Олександра Довженка; усвідомити, що в особі Довженка Україна має геніального письменника, кіномитця.
Конструктор уроків
Матеріал уроку допоможе учням ознайомитись з основними віхами життя і творчості Олександра Довженка; усвідомити, що в особі Довженка Україна має геніального письменника, кіномитця.
Американці назвали його кращим поетом кіно, греки – Гомером ХХ ст., японці вважали, що найкращі їхні фільми створено під впливом українського кінорежисера. Чарлі Чаплін говорив, що слов’янство дало світові одного митця – Олександра Довженка. Ким же він є – Олександр Петрович Довженко?
1
Прочитай життєпис Олександра Довженка. Запиши основні твори письменника.
10 вересня 1994 року – народився в містечку Сосниця на Чернігівщині, батьки були заможними селянами.
1903 – віддають до Сосницької чотирикласної парафіяльної школи. Захоплюється читанням.
1907 – зарахований до Сосницького міського чотирикласного училища. Вчиться відмінно, найбільше любить креслення та малювання.
1911 – вступає до Глухівського вчительського інституту (витримав іспити, але в стипендії йому відмовили; батькові довелося продати десятин землі, аби син здобув вищу освіту).
1914 - 1917 – вчителює в м. Житомирі (викладав фізику, природознавство, географію, історію, гімнастику), під час підготовки до вечора познайомився з Варварою Криловою, яка мала чудовий голос і зачарувала своїм співом душу Довженка, незабаром одружується.
1917 – вчителює і навчається у вузах Києва – комерційному інституті та Академії мистецтв.
1918 – повернувся до Житомира і викладав естетику й історію України у школі старшин при штабі 44-ї Української стрілецької дивізії, сповідував ідеї незалежної України, за що був засуджений до страти більшовиками. Та Довженка врятували «боротьбисти» (літ. угрупування)
1920 – 1926 – завідує партійною школою, на дипломатичній роботі у Варшаві, в редакції газети «Вісті ВУЦВК»
1926 – 1927 – працює режисером на Одеській кінофабриці, ставить комедії за власними сценаріями – «Ягідка кохання», «Вася-реформатор» (1926), пригодницький фільм «Сумка дипкур’єра» (1927)
Під час зйомок познайомився з Юлією Солнцевою, не зумів приховати кохання від дружини. Вона зрозуміла його і залишила коханому прощальну записку: «Я їду назавжди… Вірю і знаю, що ти створиш багато прекрасного, доброго і вічного… Од щирого, хоч і зболеного серця, відкидаю в ім’я тебе ревнощі й біль… Твоя навіки – Варвара Довженко».
1928 – одружується вдруге з актрисою Юлією Солнцевою.
1928 – 1930 – на Київській кіностудії – «Арсенал» (1928), «Звенигора» (1929), «Земля» (1930)
1930 – перший звуковий фільм «Іван».
1932 – на фестивалі у Брюсселі «Земля» визнано найкращою у світі кінокартиною.
1941 – кіноповість «Тарас Бульба».
1942 – 1945 – працює спецкором газети, пише нариси та оповідання, створює документальні кінострічки. Починає писати «Щоденник»
1943 – кіноповість «Україна в огні», цензура заборонила знімати і друкувати
1945 – «Повість полум’яних літ»
1946 – 1948 – працює на студії «Мосфільм»
1956 – автобіографічна повість «Зачарована Десна».
1956 - «Поема про море» - 1959 посмертно удостоєний найвищої державної премії.
2
Прочитай кіноповість "Зачарована Десна"
Запиши паспорт твору
«Зачарована Десна»
Жанр – автобіографічна кіноповість, «короткий нарис автобіографічного оповідання» (О.Довженко)
Кіноповість - жанр художнього твору, що поєднує ознаки кіно (фрагментарність і динамізм оповіді, багатство асоціативних моментів і зорових вражень, монументалізм образів) і повісті (епічність і психологізм, метафоричність і потяг до гіперболи, широкі пейзажні картини й авторські відступи). Це повість, створена зі свідомою настановою на певні кінематографічні прийоми оповіді: подрібнення дії на короткі епізоди, лаконічність діалогу й авторських пояснень монтажний характер епізодів та ін.
Історія створення: 5 квітня 1942 року Довженко нотує в записнику: «А вчора пишучи спогади про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнаточці сміявся і плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного і дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи вже не повернеться!» Працював до 1956 року, щоразу повертаючись до неї. Тільки в березні 1956 року журнал «Дніпро» надрукував повість.
Сюжет і композиція: немає чіткого сюжету з послідовним розвитком подій. Складається зі схожих на новели окремих спогадів про життя сільської родини, про красу хліборобської праці, про народну мораль і мудрість. Це твір про перші пізнання життя, дитячі захоплення і розчарування. Про історичну долю української нації, її культуру, народну творчість, сімейні традиції, красу рідної природи.
Розповідь ведеться у двох планах.
- Пізнання світу малим Сашком, вічно мінливої природи, пробудження в дитині художника, перші враження від тогочасної дійсності, злиденного життя селян.
- Другий план розповіді становлять авторські відступи – роздуми зрілого митця Довженка над високою місією людини праці, над покликанням художника, призначення мистецтва. Це своєрідне художнє осмислення життя: «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє»
Ідея: на початку твору автор визначив мету так: «…перебираючи дорогоцінні дитячі іграшки, що завжди десь проглядають в наших ділах, усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел. І перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих…»
3
Виконай тестові завдання.
Шевчук Ірина Олександрівна
Шевчук Ірина Олександрівна
Молодець!
Рефлексія від 14 учнів
Сподобався:
Так: 12
Ні: 2
Зрозумілий:
Так: 13
Ні: 1
Потрібні роз'яснення:
Ні: 12
Так: 2