Олег Ольжич. «Захочеш – і будеш». Олена Теліга. «Сучасникам», «Радість», "Пломінний день". , «Господь багатий нас благословив».

Добрий день!

Ми починаємо вивчати нову тему: "Ми - українці" і розпочнемо її вивчення із життя та творчості українського поета Олега Ольжича.

Пропоную переглянути відео урок про поета та прочитати його біографію за підручником, с. 188.

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=6075

прочитай вірш "Захочеш - і будеш"

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=6074

прочитай вірш "Господь багатий нас благословив"

“Захочеш – і будеш” Ольжич аналіз вірша (паспорт твору)

Тема “Захочеш і будеш”: роздум про можливості кожної особистості

Ідея: заклик раціонально використовувати власні сили.

“Захочеш – і будеш” художні засоби

Епітети: невідгадана сила, відважним життям, солодкий тягар, гостру петарду, невблаганним сумлінням

Метафора: «в людині … лежить … сила», «Зрослась небезпека з … життям», «нести тягар … таємниць», «гостра петарда наказу», «надать блискавичність думкам», «рішенням важкість каміння», «стать сам на сам з … сумлінням».

Порівняння: «як з тілом смертельника крила»

Слід пам’ятати, що наші дії не можуть керуватись вседозволеністю, ми не можемо діяти за принципом «Ціль виправдовує засоби». Автор у наказовій формі переконує, що майже все в житті залежить від нас самих Це не просто собі поезія. Ні! В ній істина, яка допомагає повірити в себе. А віра у себе – то дуже важлива річ!.

Наступною ми розглянемо творчість талановитої Олени Теліги.

Переглянь документальний фільм про поетесу Олену Телігу.

“Пломінний день” Олена Теліга аналіз (паспорт)

Твір “Пломінний день” Олена Теліга жартома назвала своєю першою “патріотичною спробою”. У цьому вірші вона декларує своє життєве кредо – служити рідній країні.

Автор – Олена Теліга

Рік написання – 1932

Рід літератури: лірика

Жанр – вірш

Вид лірики – громадянська

Тема – роздуми про долю України, нації

Ідея – Державне самоутворення України

Головна думка: «Хочу жити, аж життя не зломить…Хай мій клич зірветься у високість»

Провідний мотив: боротьба за українську державність

Віршований розмір: п’ятистопний хорей з пірихієм

Римування – перехресне

Настрій – життєствердний, піднесений.

Образи: душа, земля, вода, пломінний колір

“Пломінний день” художні засоби

епітети – День прозорий, рухливий  натовп, шляхи  великі, невтомний сокіл, покірні  води

порівняння «Мерехтить, як пломінь»

метафори – «застиглі і покірні води», «душа моя сьогодні грає».

риторичні окличні речення «І тому росте, росте прокляття!»

інверсія «І душа моя горить сьогодні»

Композиція – 7 строф

Лірична героїня поезії (яка і власне авторка) має глибокі патріотичні почуття. Її найбільша гордість і найбільший біль — Україна, бо навколо так багато байдужих людей, і це тривожить, викликає протест. Героїні хочеться розбудити цих байдужих, знайти однодумців і діяти, щоб «найгостріше слово — Україна» стало найлагіднішим, наймирнішим.

Вірш «Пломінний день» належить до громадянської лірики. У ньому поетка декларує своє життєве кредо — служити рідній країні. Душа її сповнена енергії жити і боротися заради Вітчизни до кінця життя: «Хай несуть мене бурхливі води Від пориву до самого чину!». Авторка переконана, що там, де є патріоти, там немає байдужих: «Хоч людей довкола так багато, Та ніхто з них кроку не зупинить, Якщо кинути в рухливий натовп Найгостріше слово — Україна». У творі простежується філософська думка про те, що героїня ладна боротися до останнього, бо її душа «рушає на шляхи великі». Використовуючи метафоричні образи, поетеса прагне своїм закликом збудити «застиглі і покірні води», щоб вони «забурлили водоспадом» саме «на землі байдужо-непривітній». Авторка утверджує активну життєву позицію: «Хочу жити, аж життя не зломить…».

ОЛЕНА ТЕЛІГА “ПЛОМІННИЙ ДЕНЬ”

День прозорий мерехтить, мов пломінь,

І душа моя горить сьогодні.

Хочу жити, аж життя не зломить,

Рватись вгору чи летіть в безодню.

Хоч людей довкола так багато,

Та ніхто з них кроку не зупинить,

Якщо кинути в рухливий натовп

Найгостріше слово — Україна.

І тому росте, росте прокляття!

Всі пориви запального квітня

Неможливо в дійсність перелляти,

На землі байдужно-непривітній.

Хочу крикнуть в далечінь безкраю

І когось на допомогу кликать,

Бо душа моя сьогодні грає

І рушає на шляхи великі.

Хай мій клич зірветься у високість

І, мов прапор в сонці, затріпоче,

Хай кружляє, мов невтомний сокіл,

І зриває рідних і охочих!

Все чекаю на гарячий подих, —

Геній людський чи лише випадок, —

Щоб застиглі і покірні води

Забурлили водоспадом.

І коли закрутить непогода

І мене підхопить, мов піщину,

Хай несуть мене бурхливі води

Від пориву до самого чину!

«Радість» Олена Теліга аналіз (паспорт)

Автор – Олена Теліга

Рік написання – 1929

Збірка: «О краю мій»

Жанр: вірш

Рід літератури: лірика

Вид лірики: громадянська (патріотична)

Тема: зображення ліричної героїні, яка передає радість усім навколо

Ідея: прагнення героїні донести до читатів радість, оптимізм у будь-якій ситуації

Заклик бути життєлюбом та оптимістом є головною думкою твору О.Теліги “Радість”. Радість спинити не можна, бо «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли»

Художні засоби вірша “Радість”

епітети “безжурний  вітрогон-xлопчина”, “між  людьми  похмурими”

порівняння “як безжурний віт­рогон хлопчина”; “хлопчина  рветься,  як  метелиця,”

метафора “радість тулиться”, “хлопчина рветься”, “поле стелиться”, “Козачка  вдаряю  попід  мурами”

анафора – “Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли”.

риторичний оклик – “хлопчина не дає спокою!”

інверсія – переходжу обережно вулицю.

Композиція: вірш складається з трьох строф

Вид строфи: катрен (чотиривірш)

Віршований розмір: тристопний анапест

Римування: кільцеве (АББА)

Настрій – життєрадісний, оптимістичний

У вірші “Радість” ми бачимо ліричну героїню, яка несе радість у серці, причини її пояснити не може, до неї “радість тулиться”, і ця радість передається поетичним порівнянням “як безжурний вітрогон хлопчина”. Радість спинити не можна, бо “Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли”. Ця безжурна радість переповнює вщерть: “Пролітаю між людьми похмурими, Козачка вдаряю попід мурами…” Весь вірш пройнятий життєрадісною настроєністю, передає ніжний ліризм і оптимізм ліричної героїні.

У творі “Радість” О.Теліги слово “козачок” вжито у значенні веселого танцю.

“РАДІСТЬ” ОЛЕНА ТЕЛІГА

Ой, не знаю, що то за причина —

Переходжу обережно вулицю,

І весь час до мене радість тулиться,

Як безжурний вітрогон-хлопчина.

До міського руху ми не звикли,

А хлопчина рветься, як метелиця,

Ніби поле перед нами стелиться,

Ніби зникли авта й мотоцикли.

І сама я на ногах не встою,

Пролітаю між людьми похмурими,

Козачка вдаряю попід мурами

Бо хлопчина не дає спокою!

“Сучасникам” Олена Теліга аналіз (паспорт)

Автор – Олена Теліга

Рід літератури – лірика

Вид лірики – Громадянська (патріотична)

Жанр – вірш (моральний заповіт нащадкам

Тема вірша “Сучасникам”  – Послання в майбутнє, звернення до нащадків

Ідея “Сучасникам”  – заклик горіти душею, діяти сміливо, виробити в собі рису суворої самодисципліни та обов’язку, не втрачати людських рис на тернистих шляхах випробувань

Основна думка: “Не треба слів! Хай буде тільки діло”

Мотив – Автобіографічний, усеперемагаючого життєлюбства

Образи-символи – вогонь, вода, вітер — символізують буремність, неспокій, очищення, оновлення

Кількість строф: чотири

Вид строфи: катрен (чотиривірш)

Віршований розмір: п’ятистопний ямб

“Сучасникам” художні засоби

епітети – «хуртовині сніжній», «у холодній зливі», «ясних привітів»,

метафори – «Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі». «Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив»

риторичні оклики – «Не треба слів! Хай буде тільки діло!»

звертання – «О, краю мій, …»

інверсія – Хуртовині сніжній

антитеза – біль бринить, зате коли сміюся

Олена Теліга у вірші «Сучасникам стверджує», що серце ліричної героїні загартоване у «хуртовині сніжній», у «холодній зливі», вона поважає більше діло, ніж слово тверде.

Лірична героїня вірша О. Теліги «Сучасникам» — сувора й спокійна, зі стоїчним характером. Вона живе повнокровним життям, у якому переплелися радість і горе, сміх і біль. Вона щедра, і що віддає — не міряє, її серце загартоване, вона поважає більше діло, ніж слово.

Пройди тестування!