Життя і творчість поета. Аналіз вірша.
Конструктор уроків
9
25
8
3
0
0
Життя і творчість поета. Аналіз вірша.
1

2
Сьогодні на уроці ви:
•познайомитесь із життям та творчістю українських письменників, лицарів українського світла Олега Ольжича;
•прочитаєте та проаналізуєте поезію Олега Ольжича «Захочеш – і будеш», визначите головні мотиви твору та його проблематику;
•висловите власні думки та враження від творчості письменника, актуальності творів та їхнього значення.
3
БІОГРАФІЯ
Олег Ольжич, справжнє ім’я – Олег Олександрович Кандиба народився 21 липня 1907 року в Житомирі. Його батьком був відомий український поет Олександр Олесь. У 1909 році сім’я Кандиб переїхала до Києва. Згодом — до Пущі-Водиці, ближче до місця роботи батька.
Олег був свідком бурхливих і трагічних подій української революції 1917 року. У 1919 році його батько стає культурним аташе Української Народної Республіки в Будапешті, що згодом негативно відбилося на долі Олега та його матері, які після поразки УНР та з приходом радянської влади стали «ворогами народу».
У січні 1923 року Олег з матір’ю покидають Україну й прибувають до Берліна. Там довго не затримуються й переїжджають до Чехословаччини, оселяються за п’ятдесят кілометрів вiд Праги у Горніх Черношицях, згодом — Ржевницях.

До 1924 року Олег Кандиба навчається в Українському громадському комітеті в Празі, а в зимовому і літньому семестрах 1924-1925 років стає слухачем філософського факультету Карлового університету.
Ґрунтовні праці молодого археолога привертають увагу фахівців Гарвардського університету. Олега Кандибу запрошують до США, а згодом до Італії, де він читає лекції. У Римі Олег, який на той час був уже відомим науковцем, зустрічається з головою Проводу українських націоналістів полковником Євгеном Коновальцем.
Як стверджують біографи Ольжича, ця зустріч мала вирішальне значення для його подальшої долі як діяча націоналістичного руху. Полковник Коновалець побачив у молодому вченому та видатному поетові обізнану з тодішньою дійсністю в Україні людину, яка дуже добре розуміла значення духовного фактора у визвольно-революційному процесі державного відродження українського народу.
У 1928 році в Празі з’являється друком перше оповідання молодого літератора під назвою "Рудько", підписане псевдонімом Олег Лелека.
У 1929 році Олег Кандиба вступає до Організації Українських Націоналістів й одразу ж стає її провідним діячем.
Ольжич був одним із будівничих та оборонців Карпатської України, яка постала у березні 1939 року внаслідок розвалу Чехословацької Республіки.
У 1940 році стався розкол ОУН, зокрема група молодих націоналістів на чолі зі Степаном Бандерою утворила «революційний провід ОУН». Ольжич різко засудив розкол і беззастережно став на бік ОУН під керівництвом полковника Андрія Мельника.
З вибухом Другої світової війни Олег Ольжич на чолі перших похідних груп ОУН вирушає в Україну й очолює націоналістичне підпілля в Києві. З його ініціативи у столиці розпочинається розбудова українського політичного і культурного життя. Постає Українська національна Рада як майбутній парламент незалежної України.

Усвідомлюючи неминучість поразки у війні Німеччини та окупації Радянським Союзом території України, Олег Ольжич ухвалює рішення про створення «Куреня смерті», загону добровольців, який мав залишитися за лінією фронту з метою проведення широкомасштабних диверсійних акцій в тилу ворога.
Фашисти чатують за ним, а в травні 1944 року на конспіративній квартирі у Львові гестапівці знаходять його й заарештовують. Як особу, особливо небезпечну для Рейху, його терміново везуть на допит у Берлін, а згодом — у концтабір Заксенхаузен, де після неймовірно жорстоких катувань 10 червня 1944 року він загинув. Тіло героя було наказано спалити у крематорії.

Творча спадщина Олега Ольжича, якщо не брати до уваги його наукових праць, невелика: три поетичні збірки, низка публіцистичних статей та кілька нарисів про культуру. Але, як стверджує Зенон Городиський, соратник Олега Ольжича з національно-визвольної боротьби, вона «багата за змістом, бо в ній він глибоко з’ясував ідеологічні засади і напрями культурної політики». Саме у поетичних формах Олег Ольжич намагався скристалізувати власні ідеологічні й навіть політичні концепти.
У 1940 році у Празі виходить збірка Олега Ольжича «Вежі»,її складають дві великі поеми, написані ще на початку 30-х років, це - «Грудень 1932» , датована датована 1933 роком, і «Незнаному Воякові», створена у 1935 році. Поезія «Захочеш – і будеш» - дев’ятий із циклу «Незнаному воякові».
Захочеш — і будеш. В людині, затям,
Лежить невідгадана сила.
Зрослась небезпека з одважним життям,
Як з тілом смертельника крила.
І легко тобі, хоч і дивишся ниць,
Аби не спіткнутись ні разу,
І нести солодкий тягар таємниць
І гостру петарду наказу.
Навчишся надать блискавичность думкам
І рішенням важкість каміння.
Піти чи послати і стать сам-на-сам
З своїм неблаганним сумлінням.
“Захочеш – і будеш” Ольжич аналіз вірша (паспорт твору)
Автор – Олег Ольжич
Збірка: «Вежі» (1940)
Жанр: вірш
Рід літератури: лірика
Вид лірики – громадянська (патріотична).
Тема “Захочеш і будеш”: роздум про можливості кожної особистості
Ідея: заклик раціонально використовувати власні сили.
Головна думка: «в людині, затям, лежить невідгадана сила» (заклик бути патріотом)
Провідний мотив: утвердження сильної і сміливої особистості
Віршований розмір: тристопний амфібрахій
Римування – перехресне
Вірш «Захочеш — і будеш» входить у цикл «Незнаному Воякові», в якому поет безпосередньо звертається до кожного з нас, переконуючи, що все в житті залежить від нас самих, від нашого вольового рішення: «Захочеш — і будеш. В людині, затям, Лежить невідгадана сила». В кожній особистості закладина надзвичайної величі сила, яка допоможе зробити вольове рішення.
Ліричний герой у поезії “Захочеш і будеш” – безіменний, але сильний волею.
“Захочеш – і будеш” художні засоби
Епітети:
Метафора:
Порівняння:
Повтори:
“Захочеш – і будеш” композиція вірша
Вірш можна поділити на 4 частини
І — Все в житті залежить від нас самих. (Тільки доклавши власних зусиль, людина може побудувати щасливе майбутнє, бо часто вона не усвідомлює, наскільки багатим є її внутрішній світ, скільки фізичної сили приховує сила людського духу).
II —Справжнє, наповнене боротьбою життя не для слабких.(Це не означає — крокувати з високо піднятою головою, незважаючи ні на що, це значить приймати виважені рішення, аби не помилитися й виконати свій обов'язок).
III — Сумління - вічне мірило вчинків. (Автор називає сумління «невблаганним», адже ми можемо переконати оточуючих, що примусило нас порушити моральні принципи життя, але ми ніколи не зможемо переконати в цьому сумління, не зможемо примусити його замовкнути).
IV — Хвилини вибору і сумнівів. (Слід пам’ятати, що наші дії не можуть керуватись вседозволеністю, ми не можемо діяти за принципом «Ціль виправдовує засоби». Автор у наказовій формі переконує, що майже все в житті залежить від нас самих Це не просто собі поезія. Ні! В ній істина, яка допомагає повірити в себе. А віра у себе – то дуже важлива річ!).
4
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=6074
Прочитай вірш "Господь багатий нас благословив"
5
“Господь багатий нас благословив” аналіз (паспорт)
Автор – Олег Ольжич
Рік написання – 1933
Жанр – громадянська (патріотична) лірика
Тема – Життя та боротьба
Ідея – автор нагадує нам, що життя прекрасне, але скороминуче, тому не варто витрачати час даремно, слід займатися тим, чого справді прагне душа в дану мить
Маючи зазначені у вірші риси у своєму характері, українець, на думку Ольжича, зможе врешті стати переможцем, обрати свій «найхмельніший келех». Для Ольжича — це «келех» волі, національного визволення. Саме його вибрала Україна поміж «солодких і променистих вин», під якими поет розуміє «солодкі» обіцянки тих, хто хотів би бачити Україну на колінах
Вустами ліричного героя автор закликає вірити й боротися — жити не даремно, іти за велінням свого серця. Він вважає українців духовно багатою нацією, і саме це має допомогти їм у боротьбі за національне визволення.
Настрої ліричного героя піднесені, він постає сміливим, рішучим, мудрим. Ліричний герой Олега Ольжича не зрікається насолод життя зі страху. Він певний своєї сили й віри у свою мету та цінує кожну мить життя, даровану Богом людині..
Олег Ольжич знає, що життя, яким сотворив його Бог, є «багате і щедре». Серед його дарів є «любов і творчість, туга і порив, Відвага і вогонь самопосвяти». Це те, що ніхто не зможе відібрати. Поет закликає іти за велінням свого серця, жити повнокровним життям, боротися за національне визволення.
До чого закликає Ольжич у поезії “Господь багатий нас благословив”?
У поезії «Господь багатий нас благословив» Олег Ольжич закликає йти за велінням свого серця, жити повнокровним життям. Він вважає українців духовно багатою нацією і саме це має допомогти їм у боротьбі за національне визволення.
6
https://www.youtube.com/watch?v=zp1-hziduJw
Переглядай відеоматеріал про поета і археолога Олега Ольжича.
7
Домашнє завдання
Випиши художні засоби у вірші “Господь багатий нас благословив”
Застарілі слова, біблеїзми, старослов’янізми, архаїзми :
Метафори :
Епітети:
Вивчіть вірш О.Ольжича напам'ять ( на вибір).
8

9
Вивчіть вірш О.Ольжича напам'ять ( на вибір).
Рефлексія від 16 учнів
Сподобався:
Так: 16
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 14
Ні: 2
Потрібні роз'яснення:
Ні: 16
Так: 0