Обмін речовин та харчування

Дата:                                                                          Урок                                                     Клас: 8

Тема: "Обмін речовин та харчування"

Мета:  * сформувати у школярів поняття про обмін речовин та харчування

* розвивати уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається; уміння спостерігати, порівнювати і робити відповідні висновки;           

* виховувати в учнів дбайливе ставлення до власного здоров'я

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Їжа та її компоненти. Склад харчових продуктів. Значення окремих компонентів харчових продуктів

Ви дізнаєтесь про основні компоненти харчових продуктів, про роль макро- і мікропоживних речовин, І про значення для організму води.

Чому одні фрукти кислі, а інші солодкі? Чи є якась користь від жирів? Скільки води потрібно організму щодня? Чи можна поповнити всі енергетичні витрати шоколадом? Чому нас переконують, що необхідно їсти багато фруктів і овочів?

Харчові продукти містять макро- і мікропоживні речовини, а також воду (мал. 1.5). Основна різниця між макро- і мікро-поживними складовими їжі полягає не тільки в тій кількості, у якій вони нам потрібні, а й у їхньому фізіологічному значенні, адже макропоживні речовини містять енергію, тоді як мінеральні речовини і вітаміни не є джерелом енергії. Ця кількість залежить від багатьох факторів — статі, віку, маси тіла, функціонального стану організму.

Розглянемо три класи макропоживних речовин, які потрібні людині у великій кількості.

Білки

Білки складаються з амінокислот, які поєднуються в довгі ланцюги. Будова вже відомого нам гормона інсуліну наведена на мал. 1.6. Це невеликий білок, що складається з двох поєднаних

між собою амінокислотних ланцюгів. Білки, а також окремі амінокислоти, мають велике значення для життєдіяльності організму. Наведемо деякі важливі приклади цього положення:

•    білки є основою м’язів, шкіри, волосся;

•    вони регулюють більшість біологічних процесів (згадайте вже знайомі нам приклади ферментів і гормонів);

•    білки забезпечують імунний захист організму;

•    вони транспортують кисень, поживні речовини та інші життєво важливі речовини;

•    білки забезпечують транспорт різних речовин крізь мембрани клітин, генерацію та проведення нервових імпульсів.

Білки містяться у великій кількості в продуктах тваринного походження (молочні продукти, м’ясо, риба, птиця, яйця), а також — рослинного походження (горіхи, бобові культури). Шд дією ферментів травного тракту білки розщеплюються до окремих амінокислот. Остаточне перетворення амінокислот відбувається головним чином в клітинах печінки — гепатоцитах, де з білків утворюються переважно вода, вуглекислий газ та аміак. Енергетична цінність білків становить 4,1 ккал на 1 г (17 кДж/г).

Вуглеводи

Вуглеводи — це органічні сполуки, у яких атоми Карбону, Оксигену й Гідрогену формують невеликі молекули — сахариди, які й слугують окремими «цеглинками» для побудови вуглеводів.

Відповідно до кількості таких «цеглинок» в одній молекулі вуглеводи поділяють на прості й складні.

Прості вуглеводи містять лише один або два сахариди, тобто це прості цукри. Прикладами таких молекул є глюкоза, фруктоза (міститься у фруктах), лактоза (молочний цукор) і сахароза (буряковий або тростинний цукор) — саме його ми додаємо в чай або каву. Молекула сахарози складається з глюкози і фруктози.

Складні вуглеводи, або полісахариди, побудовані з великої кількості сахаридів, що мають розгалужену структуру (лшл. 1.7). До них відносяться крохмаль, що міститься в продуктах рослинного походження (овочі, зернові), глікоген (або тваринний крохмаль) та рослинна клітковина (харчові волокна), яка містить целюлозу — найпоширеніший у природі полісахарид, що входить до оболонки клітин рослин.

У процесі травлення полісахариди розщеплюються на моносахариди (мал. 1.7), які потрапляють у кровообіг через стінки кишечника. Після прийому їжі у кров надходить велика кількість глюкози, з якої під контролем інсуліну в печінці та м’язах утворюється глікоген, що відкладається про запас як безпосередній резерв глюкози. Навпаки, між прийомами їжі, вже інші гормони стимулюють розщеплення глікогені' Д° глюкози і постачання її до мозку та інших органів. Енергетична цінність вуглеводів становить 4,1 ккал на 1 г (17 кДж/г).

Жири

Жнрн (а саме жири тварин та олії рослин) складаються з органічної речовини гліцерина і приєднаних до нього трьох нерозчинних у воді жирних кислот {мал. 1.8). Тому ці молекули ще називають тригліцерндами.

Жири виконують функцію головного («довготривалого») резерву енергії, адже серед інших макропоживних речовин їх енергетична цінність є найвищою і становить 8,8 ккал на 1 г (37 кДж/г). Крім того, підшкірний жир є важливим для термоізоляції і механічного захисту тіла. Саме в жировій тканині зберігаються деякі вітаміни. Вона також слугує для підтримки внутрішніх органів, наприклад, ниркам.

Жири містяться в продуктах як тваринного (молоко, вершкове масло, м’ясо, сало), так і рослинного походження (соняшникова, кукурудзяна й оливкова олії).

Жири не розчиняються у воді, і тому в крові вони транспортуються у вигляді комплексів з білками. За їхньої високої концентрації на внутрішній поверхні кровоносних судин формуються жирові бляшки, що може призвести до повної закупорки судини, а це значно підвищує ризик інфаркту або інсульту. Тому так важливо слідкувати за рівнем холестерині'

в крові. Споживання значної кількості тваринних жирів призводить до підвищення рівня холестерину в крові і навпаки, рослинні жири та риб’ячий жир сприяють зниженню рівня холестерину й ризику розвитку серцево-судинних захворювань.

Мікропоживні речовини

Мінеральні речовини потрібні для підтримання водно-сольового балансу організму, сталості між- та внутрішньоклітинного середовища, структури і функцій біологічних макромолекул. Велика їхня кількість міститься в рослинних, молочних продуктах і морепродуктах (мал. 1.9).

Вітаміни — це органічні сполуки різної структури, які вкрай потрібні для обміну речовин. Вітаміни поділяються на ті, що розчиняються у воді (водорозчинні) — вітамін С і всі вітаміни В, і ті, що розчиняються у жирах (жиророзчинні) — вітаміни А, Ю, Е і К. Водорозчинні вітаміни не зберігаються в організмі довго, тому що вони легко втрачаються з рідиною. Жиророзчинні вітаміни накопичуються в жировій тканині. Основними джерелами вітамінів є крупи, фрукти, овочі, молочні продукти, горіхи й насіння (мал. 1.9). Більшість вітамінів не може утворюватися в організмі людини, але вітамін Б синтезується в шкірі під дією сонячного світла, а вітамін В_г> синтезується мікрофлорою кишечника.

Вода

Усі хімічні реакції в організмі людини відбуваються у водних розчинах, тому без води життя неможливе. Загальна кількість рідини складає приблизно 60 % маси тіла людини, а у плазмі крові й' вміст досягає 90 %. Кожного дня організм людини втрачає приблизно 2—3 л води, і ці втрати мусять постійно поповнюватися. Обов'язкова щоденна втрата води відбувається шляхом випаровування через шкіру й легені, втрату з сечею, потом і калом. Помірний надлишок води легко виводиться з сечею, а недостатнє її споживання спричиняє зневоднення організму (дегідратація), про що свідчать зниження тиску крові, головний біль, запаморочення.