Обчислення за допомогою функцій у табличному процесорі

Як додати до формули вбудовану функцію?

Ви вже вмієте використовувати для обчислень деякі вбудовані функції табличного процесора для знаходження суми значень діапазону клітинок, середнього значення, максимального чи мінімального значень.

Табличний процесор містить великий набір вбудованих функцій, які можна використати для обчислень та опрацювання даних. Кожна функція має своє ім’я, більшість функцій містить принаймні один необхідний для обчислення значення функції аргумент. Аргументи записуються в круглих дужках і відокремлюються один від одного крапкою з комою (;). Аргументом може бути число, текст, що записаний у лапках, посилання на клітинку чи діапазон клітинок, або вираз, що може також містити функції. Деякі аргументи є обов’язковими, деякі — ні.

Функцію можна ввести з клавіатури, як і будь-який вміст клітинки. Для спрощення введення функцій до формули можна скористатися відповідними інструментами табличного процесора.

Для полегшення пошуку всі функції об’єднані в категорії: математичні, статистичні, логічні, фінансові, текстові тощо. Також виділена окрема категорія Нещодавно використані в Microsoft Excel (Востаннє вжито в LibreOffice Calc, Усі в Таблицях Google), у якій можна переглянути та обрати функції, що використовувались останнім часом під час роботи на конкретному комп’ютері. Як правило, у цій категорії будуть відображені найчастіше вживані функції, тому в ній можна швидко знайти потрібну функцію. У табличному процесорі Microsoft Excel знайти та додати до формули функцію можна за допомогою інструментів із групи Бібліотека функцій на вкладці Формули.

У табличних процесорах ліворуч від рядка формул розташований інструмент Вставити функцію, за допомогою якого відкривається вікно Вставлення функції в Microsoft Excel або Помічник з функцій у LibreOffice Calс.

У цьому вікні слід спочатку обрати категорію функції та ім’я потрібної функції зі списку доступних функцій обраної категорії. За потреби можна скористатися довідкою про використання кожної функції. На наступному кроці слід задати значення аргументів функції. Це можна зробити, виділивши клітинки на робочому столі за допомогою миші або ввівши адреси клітинок за допомогою клавіатури.

Аргументи функцій, як і посилання у формулах, можуть містити абсолютні, відносні або комбіновані посилання — залежно від того, чи має посилання змінюватися під час копіювання формули з функцією. Після завершення введення аргументів буде відображено значення функції, а в області Значення — результат обчислення формули.