Німеччина

Наслідки Першої світової війни для Німеччини. Війна завершилася для Німеччини поразкою. Становище країни закріпили умови Версальського мирного договору. Війна дуже дорого коштувала Німеччині. Людські втрати становили 2 млн осіб загиблими та 4 млн осіб пораненими і скаліченими. Понад 1 млн німецьких військових опинилися в полоні.

Обсяг промислового виробництва впав до 57% довоєнного показника. Кількість кваліфікованого робітництва внаслідок постійних мобілізацій становила 25% довоєнного рівня. Масові мобілізації селян призвели до падіння виробництва продовольства. Із 1916 р. у Німеччині діяла обов’язкова трудова повинність для чоловіків із 16 до 60 років, яких могли використовувати на будь-яких роботах.

Видатки на війну досягли 186 млрд марок. Стрімко зростали податки, внутрішні й зовнішні позики, інфляція. Населення невпинно зубожіло. Війна не відбувалася на території Німеччини, вона не зазнала руйнувань від бойових дій, але господарство й населення країни вже не витримували її тягар. Почастішали страйки й демонстрації, які проводили під гаслами: «Кінець війні!», «Геть уряд!».

В зошиті записати відповіді і прикріпити

1. Як війна вплинула на промисловість і сільське господарство країни?

2. Як змінився обсяг промислового виробництва в Німеччині за роки Першої світової війни?

3. Чому в Німеччині після війни зросли протести та страйки?

Листопадова революція та становлення Веймарської республіки в 1918—1923 рр. Німецька (Листопадова) революція 1918—1919 рр. розпочалася повстанням військових моряків у місті Кілі. Вони були обурені спробою командування кинути флот в останній бій, пожертвувати ним, щоб домогтися вигідніших умов перемир’я. Повстання викликало ланцюгову реакцію в усій країні. Канцлер Макс Баденський, заявивши про зречення кайзера Вільгельма II, передав владу соціал-демократу Фрідріху Еберту для підготовки скликання Установчих зборів. Однак під тиском радикальних лідерів робітничого руху Ф. Еберт негайно проголосив республіку.

Ліворадикальні сили не погоджувалися з тим, що майбутнє країни визначать Установчі збори. їхні дії спричиняли посилення політичного насильства. На початку 1919 р. за допомогою армії, поліції, загонів добровольців-фронтовиків усі виступи лівих було придушено й проведено вибори до Установчих зборів. Вони розпочали роботу в місті Веймар. Влітку 1919 р. було прийнято так звану Веймарську конституцію, яка заклала основи для створення в Німеччині президентсько-парламентської республіки з федеративним територіальним устроєм.

1. З чого почалася Листопадова революція в Німеччині?

2. Які основи державного устрою заклала Веймарська конституція?

Розвиток Німеччини в 1924—1932 рр. Період із 1924 р. до початку світової економічної кризи в 1929 р. став добою стабілізації й покращення економічної ситуації. Запровадження «плану Дауеса» полегшило становище країни. До 1929 р. Німеччина отримала 11 млрд доларів кредитів, що дозволило відновити довоєнні економічні показники. Відбулися якісні зміни економіки. Було докорінно модернізовано виробництво, яке в 1929 р. досягло 117% довоєнного рівня. Серед населення швидко поширилося підприємництво. Німеччина посіла друге-третє місця у світі в автомобільній, авіаційній та хімічній промисловості. На 1929 р. німецька економіка становила 10% у світовому виробництві та 12% у світовій торгівлі. Заробітна плата зросла на 60 %.

Розвиток економіки стримувався виплатою 2,5 млрд марок на рік. Для збереження їхньої виплати запровадили високі податки, що вдвічі перевищували довоєнні.

За роки економічної кризи 1929—1933 рр. падіння виробництва в країні досягло 58%. Намагаючись сплачувати репарації, незважаючи на кризу, уряд підвищив податки на товари першої необхідності, зменшив пенсії й позбавив допомоги безробітних, що не досягли 21-річного віку.

Така політика викликала серед німецького населення невдоволення як тими, хто перебував при владі, так і демократією взагалі. Економічна криза стала кризою Веймарської республіки. Вплив партій, що підтримували її, швидко падав, а вплив нацистів, що обіцяли встановити тверду владу і вивести країну з кризи, зростав. НСДАП стала найбільшою політичною партією Німеччини.

А. Гітлер, обміркувавши уроки «Пивного путчу», обрав нову тактику здобуття влади. За висловом фюрера, «перестріляти противників простіше, ніж перемогти їх на виборах, проте у цьому разі гарантією нашої влади стане сама їхня конституція». Унаслідок цього нацисти активно використовували легальні форми діяльності для здобуття влади в рейхстазі.

У 1932 р. на дострокових парламентських виборах за нацистів проголосувало 33% виборців. Ще третина віддала голоси лівим партіям. А. Гітлер вважав такий результат дуже поганим. Проте президент П. фон Гінденбург, щоб не допустити до влади лівих, 20 січня 1933 р. запропонував А. Гітлеру посаду рейхсканцлера — голови уряду.

У лютому того ж року сталася пожежа в будинку рейхстагу. У підпалі звинуватили комуністів. Комуністичну пресу й зібрання заборонили, а дещо пізніше уряд А. Гітлера отримав надзвичайні повноваження. У країні розпочалося становлення нацистської диктатури.

1. Що передбачав «план Дауеса» для Німеччини?

2. Як світова економічна криза 1929–1933 рр. вплинула на життя німців?

3. Чому в цей період зросла популярність нацистської партії?

Німеччина за нацистської диктатури 1933—1939 рр. Отримавши надзвичайні повноваження, нацисти розпочали фактичну ліквідацію політичної демократії, формально зберігаючи при цьому конституцію Веймарської республіки. Проти соціал-демократів розгорнули відкритий терор. За наполяганням А. Гітлера президент П. фон Гінденбург видав указ «Про охорону народу і держави», яким були ліквідовані права громадян і надані необмежені повноваження каральним органам. Щоб здобути більшість у рейхстазі, нацисти провели нові вибори. Вони отримали 43,9% голосів виборців, а комуністи и соціал-демократи, яких вони переслідували, — 30,6%. Проте такі результати не задовольнили нацистів. Вони відмовилися від подальших спроб прикривати свій режим виконанням конституції. У ніч на 30 червня 1934 р., яка увійшла в історію як «ніч довгих ножів», за наказом А. Гітлера війська СС (охоронні загони НСДАП) фізично знищили керівників СА (штурмовиків), що були особистою гвардією фюрера. Цим він посилив свою особисту владу в партії.

Після смерті президента П. фон Гінденбурга в 1934 р. А. Гітлер, залишаючись головою уряду, зосередив у своїх руках повноваження президента й головнокомандувача. Згідно з новим законом, А. Гітлер став одноосібним правителем Німеччини, посівши посади фюрера і рейхсканцера.

До початку 1934 р. було заборонено незалежні профспілки та всі політичні партії, крім НСДАП. Було створено таємну державну поліцію гестапо, яка здійснювала контррозвідувальну діяльність, політичне переслідування й кадрове забезпечення концентраційних таборів для противників режиму.

В економіці Третього рейху, як називали нацисти створену ними державу, було запроваджено розгалужену систему державного регулювання. У власність держави перейшли всі підприємства, конфісковані в євреїв під час «аріїзації» промисловості.

У 1935 р. Німеччина досягла докризового рівня виробництва, а до 1939 р. значно його перевищила. Безробіття було майже ліквідовано.

У суспільно-політичному житті Третього рейху запанувало насильство. До початку 1935 р. було вбито 4,2 тис. противників нацизму, а 515 тис. осіб ув’язнено. Сотні тисяч людей емігрували.

1. Якими методами нацисти ліквідували демократію в Німеччині?

У 1935 р. було прийнято «Нюрнберзькі закони», що позбавили єврейське населення країни німецького громадянства й заборонили їм обіймати державні посади. У «кришталеву ніч» із 9 на 10 листопада 1938 р. представники нацистів здійснили величезний єврейський погром, під час якого було пограбовано тисячі єврейських крамниць. Із 1939 р. єврейське населення почали виселяти до гетто.

Для впливу на масову свідомість населення вперше у світі було створено Міністерство інформації і пропаганди, яке очолив Йозеф Геббельс. Його мету він визначив так: «Дайте мені засоби масової інформації, і я перетворю народ на стадо худоби». Нацисти розробили чимало методів впливу на суспільну свідомість через радіо, пресу, кіно, масові заходи тощо, які використовують і сьогодні в недемократичних державах.

Для ідеологічної обробки молоді було створено організацію «Гітлер'югенд», членство в якій було обов'язковим. До неї входили 8 млн німецьких юнаків. «Гітлер'югенд» був суто чоловічою організацією. Для дівчат від 14 до 18 років існувала подібна організація під назвою «Союз німецьких дівчат».

У 1937—1938 рр. Німеччина розпочала підготовку до війни.

1. У чому полягали «Нюрнберзькі закони» та політика антисемітизму?

2. Яку роль відігравала пропаганда в зміцненні влади нацистів?