Навчальний заклад-простір демократії

Навчальний заклад- простір демократії

Мета:   навчити розуміти  ефективні форми участі вчителів, учнів та батьків у врядуванні начального закладу; розуміє роль учнівського самоврядування у процесі соціалізації та громадянського становлення учнів;  налагоджує партнерські стосунки зі  адміністрацією навчального закладу, вчителями; - бере участь у демократичних процедурах на рівні навчального закладу; сприймає навчальний заклад як простір демократії та територію прав людини.

Хід  уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань

3. Вивчення нового матеріалу

План уроку

1.Самоврядування в навчальному закладі

2.Права та обов’язки членів самоврядування

3.Органи учнівського самоврядування

4. Взаємодія учнівства, учительства, батьківства і  адміністрації  навчального закладу

   Одним із визначальних чинників соціалізації індивіда виступає навчальний заклад. Це стало можливим завдяки тому, що в сучасному суспільстві  освіта для всіх доступна й обов’язкова. Через систему взаємодії вчителів та учнів молодь ознайомлюється з накопиченими в суспільстві знаннями, духовними надбаннями й соціальним досвідом. Навчальний заклад дозволяє дитині навчатися, використовувати власні індивідуальні ресурси й можливості, орієнтуватися в основних видах суспільно корисної діяльності й підготуватися до виконання суспільних обов’язків. Учителі, учні та їхні батьки об’єднані у шкільну громаду. Завданням шкільної громади є взаємовигідна співпраця заради підготовки учнів до дорослого життя поза межами навчальних планів. Активна участь учнів у житті  громади закладу  допоможе їм набути корисних соціальних навичок. Також така форма співпраці передбачає спільну відповідальність за освітні успіхи.

1.Самоврядування в навчальному закладі – це реальна здатність учнівської громади самостійно вирішувати всі питання учнівського життя в межах компетентності.

Самоврядування здійснює свою діяльність згідно зі статутом школи та Конвенцією про права дитини, Конституцією України, Законом «Про освіту».

Самоврядування функціонує з метою забезпечення виконання учнями своїх обов’язків та захисту їх прав і сприяє гармонійному розвитку особистості учня, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника.

В об’єднаннях різних людей вони завжди необхідні для того, щоб цей колектив міг працювати, підпорядковуючись спільній меті, якою у навчальному закладі  є організація навчання. У ній беруть участь усі учасники навчального закладу громади — учні, батьки, учителі.

  Громада навчального закладу – група учасників освітнього процесу, об’єднаних спільністю інтересів, що ставить перед собою певні спільні завдання, новий тип відносин, характерною рисою якого є взаємодія всіх його учасників заради досягнення спільної мети.

Громадське самоврядування в закладах освіті – це право учасників освітнього процесу колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти.

В закладі освіти можуть діяти (згідно ст. 28 Закону України «Про освіту»):

- органи самоврядування працівників закладу освіти;

- органи самоврядування здобувачів освіти;

- органи батьківського самоврядування.

Принципи самоврядування у сфері освіти:

- пріоритет прав і свобод людини і громадянина;

- верховенство права;

- взаємна повага та партнерство;

- прозорість;

- відкритість та гласність;

- обов’язковість дотримання досягнутих домовленостей;

- взаємна відповідальність сторін.

Ефективну участь усіх учасників у житті  громади  навчального закладу забезпечує демократичне врядування та управління навчальним закладом.

Завдання учнівського самоврядування:

• демократизація освітнього процесу;

• забезпечення і захист прав та інтересів учнів;

• забезпечення виконання учнями своїх обов’язків;

• сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності;

• організація співробітництва із учнями та студентами інших навчальних закладів та молодіжних організацій;

• організація більш змістовного, більш багато та різноманітного життя навчального закладу;

• виховування в учнів почуття відповідальності за покладенні на них обов’язки;

• виховування почуття єдності з колективом навчального закладу;

• виховування якості свідомого громадського діяча;

• формування якості яскравої особистості, лідера, сприяння більш повному самовираженню і самореалізації учнів.

 Структура самоврядування. Самоврядування складається із комплексу взаємопов’язаних, функціонально відокремлених структур: Учнівського Парламенту (надалі – Парламенту), шкільного уряду, та центральної учнівської виборчої комісії (надалі – ЦУВК).

Формування самоврядування.

• Учнівська громада навчального закладу здійснює формування Парламенту через вибори  старост, які є членами парламенту;

• Президент формує уряд та ЦУВК.

2. Права та обов’язки членів самоврядування

Права членів самоврядування:

• відстоювати та захищати свою честь та гідність, права та свободи, виконувати свої обов’язки;

• представляти свій навчальний заклад в громадських організаціях;

• свобода думки та слова;

• реалізація власних ініціатив, спрямованих на покращення шкільної демократії та розвитку учнівського самоврядування.

• вести активну роботу в житті навчального закладу ;

Обов’язки членів самоврядування:

• бути прикладом для всіх інших.

• дорожити своїм авторитетом, довірою, наданим товаришам або старшими.

• з повагою, добротою і щирістю ставитися до всіх працівників навчального закладу.

Права  учнів :

• брати участь у вирішенні найважливіших питань  життя навчального закладу;

• вносити свої пропозиції;

• звертатися до членів самоврядування з проблемами, ідеями;

• розвивати свої розумові здібності та поповнювати запас знань;

• бути обраним Президентом або членом уряду чи Парламенту;

• право голосу при виборчому процесі Президента.

Обов’язки учнів

• виховувати в собі доброту, чесність, справедливість;

• розвивати здібності;

• бути гідним учнем;

• виконувати рішення і вимоги учнівського самоврядування.

До прав та обов’язків учнів  також належать всі права, свободи та обов’язки, передбачені КУ, Міжнародними документами, ратифікованими Україною, законами України.

3.Органи учнівського самоврядування

Конференція:

• вищий орган учнівського самоврядування ;

• розглядає і затверджує основні напрями діяльності учнівського колективу на майбутній період;

• приймає рішення стосовно питань, пов'язаних із участю учнів в управлінні навчальним закладом;

• обговорює і приймає плани спільної роботи органів самоврядування учнів з педагогами, батьками;

• формує органи самоврядування учнівського колективу навчального закладу;

• виробляє і формує пропозиції учнівського колективу ;

• висловлює ставлення учнів до нормативних документів, планів та програм їх здійснення;

• розглядає і затверджує положення, правила, пам'ятки, інструкції, що регулюють внутрішню діяльність учнів у своєму колективі, у першу чергу, роботу відповідальних та уповноважених колективом осіб;

• заслуховує звіти та інформації, оцінює результати діяльності органів учнівського самоврядування;

• рішення про скликання конференції приймає Парламент навчального закладу.

• Парламент навчального закладу є повноважним представником учнівської громади, що приймає обов’язкові для всіх учнів навчального закладу рішення;

Учнівський Парламент:

• чергові вибори до Парламенту здійснюється в останній тиждень жовтня третього року повноважень Парламенту;

• порядок роботи – засідання 1 раз на чверть. Також здійснюються позачергові засідання для вирішення поточних питань.

Повноваження  Парламенту:

• прийняття рішень у межах своєї компетентності;

• внесення пропозиції до адміністрації навчального закладу;

• участь у складанні річного плану навчального закладу;

• координація роботи класів.

Класні збори.

Класні збори є вищим органом учнівського самоврядування первинної організації, на яких:

• обговорюються будь-які питання життєдіяльності свого колективу і приймає по них необхідні рішення;

• розглядають і затверджують плани позакласних заходів, слухаються звіти та інформація відповідальних осіб та органів самоврядування свого колективу про роботу;

• висловлюються свої пропозиції щодо поліпшення навчально-виховного процесу в навчальному закладі й у класі;

• обирається Раду класу строком на один рік, заслуховуються звіти про його роботу, дає їм оцінку;

• заслуховується інформація про виконання рішень попередніх зборів і приймається по них відповідне рішення;

• обираються делегати на  конференції;

• у рамках своєї компетенції вирішуються питання про заохочення і покарання учнів та інші.

Рада класу.

Рада класу є органом самоврядування учніву класі, яка:

• забезпечує дисципліну і порядок у своєму колективі, організовує самообслуговування, харчування та чергування учнів;

• організовує допомогу в навчанні невстигаючим і відстаючим учням;

• готує і проводить класні учнівські збори та інші позакласні заходи;

• слухає звіти та інформації відповідальних осіб і приймає по них рішення;

• організовує оформлення класної кімнати, випуск стінгазети, «блискавок» і т.д.;

• вирішує конфлікти і суперечки між учнями та інше;

• звітує про свою роботу перед зборами первинної організації та перед Парламентом навчального закладу, а Парламент навчального закладу – перед конференцією курсантів;

• Голова Ради класу (староста) обирається Радою класу терміном на один навчальний рік. Староста, члени Ради класу, як і їхні колеги, в самоврядуванні навчального закладу, особистими владними повноваженнями не володіють – вони володіють сукупною владою свого органу самоврядування.

• Президент навчального закладу є головою учнівського колективу і виступає від його імені.

Президент.

• Президент обирається учнями, педагогами та працівниками навчального закладу на основі рівного та прямого виборчого права при таємному голосуванні.

• Президентом може бути учень, якому виповнилось 14 років, який має добрі результати у навчанні та є активним учасником  справ навчального закладу.

• Президент

  • виносить питання на розгляд Парламенту та уряду;

  • скликає чергові засідання Парламенту та уряду;

  • координує діяльність парламентських та урядових комісій;

  • має право «вето» щодо рішень Парламенту.

• Повноваження Президента припиняються у разі:

  • відставки;

  • імпічменту;

  • закінчення навчального закладу.

  Учнівська виборча комісія.

  Учнівська виборча система – окремий орган самоврядування, покликаний забезпечувати проведення виборів Президента;

  УВК представляється центральною виборчою комісією.

4. Взаємодія учнівства, учительства, батьківства і  адміністрації  навчального закладу в організації  життя навчального закладу. Урядування та управління навчальним закладом.

У 1987 р. в Ізраїлі було засновано школу, де за кожне рішення, що стосувалося навчальної програми, голосували учнівство, учительство і батьківство. Ця школа першою у світі назвала себе демократичною. Учнівство отримало можливість вибирати, що і як вони хочуть вивчати. Демократичне самоврядування забезпечило для цього можливості й механізми.

Така модель швидко почала поширюватись у США та європейських країнах. Сьогодні вона передбачає, що всі питання шкільного життя — від організації навчального процесу до стилю одягу й меню у шкільній їдальні — вирішують колегіально.

Головний принцип життя демократичної навчального закладу передбачає кілька складових:

• виникає проблема, що потребує вирішення;

• формується загальна воля до прийняття рішення;

• альтернативи обговорюють учні, батьки, адміністрація та вчителі;

• рішення приймаються на загальних зборах або органом самоврядування, де представлені позиції всіх «фракцій»;

• адміністрація та вчителі виступають радниками й рівноправними учасниками прийняття рішень.

Домашнє завдання 

Опрацювати поданий матеріал ст. 121-124.

Основні визначення записати в зошит

Дати відповіді на питання

1. Що таке самоврядування в навчальному закладі?

2. Коли громада навчального закладу буде успішною?

3.Що таке громада навчального закладу?

4. Що може діяти в закладах освіти?

5. Які принципи самоврядування?

6. Які завдання учнівського самоврядування?

7. Яка структура самоврядування?

8. Які права членів самоврядування?

9. Які обов’язки членів самоврядування?

10. Права і обов’язки учнів?