Національний гімн нашої держави - «Ще не вмерла України…» П. Чубинського і М. Вербицького.

Своїм походженням і суттю своєю пісня є мистецтвом загальнонародним; незалежно від того, авторська чи анонімна, вона орієнтована на масове сприйняття і засвоєння.

І. Франко

1. Експрес – питання (усно).

1. Коли виконуються календарно – обрядові пісні?

2. Скільки циклів мають календарно – обрядові пісні?.

3. Яку роль виконують веснянки?

4. Епітет – це …

5.Русальні пісні належать до…. циклу.

6. Які пісні співали під час літнього сонцестояння?

7. Які пісні виконують на  свято Івана – Купала?

8. « Ой хто. хто Миколая люблять» пісня … циклу

9. Єдинопочаток, повторення однакових слів, словосполучень або речень на початку віршованих рядків або   строф – це…?

10. Які  пісні співали дітям під час присипання?

• Прослухайте перші музичні рядки.

• Що це звучить? (гімн)

• За яких обставин його можна послухати? ( Приїзд урядових делегацій з інших країн, урочиста лінійка в школі,різноманітні свята)

• Назвіть символи України, крім Гімну. (Прапор, герб)

Гімн (грец. похвальна пісня)

1. У Стародавній Греції урочиста, хвалебна пісня на честь богів і героїв.

2. Урочиста пісня, прийнята як символ державності (наприклад, державний Гімн України)

Запам’ятайте, що гімн – урочистий музичний твір, який використовується як символ держави. (Записати в зошит, вивчити напам'ять).

Гімн – це пісня, що стала символом єдності народу. Українські землі були роздроблені, розпорошені, окремими шматками належали різним державам, імперським системам. У різні періоди XIX – XX ст. як національний гімн України використовували пісні  «Заповіт» Т. Шевченка (композитор Г. Гладкий), «Не пора…», «Гімн» ( «Вічний революціонер…») І. Франка (музика М. Лисенка) потрібна була пісня, яка б об’єднала всіх українців з усіх земель навколо єдиної ідеї, навколо спільної мети – побудови соборної незалежної України. Такою стала пісня Михайла Вербицького на слова Павла Чубинського.

Біографії

Чубинський  Павло Платонович

Чубинський  Павло Платонович (27.01.1839 – 26.01. 1884) – український фольклорист, етнограф і поет. Народився на хуторі, що тепер знаходиться у складі м. Бориспіль Київської області. Закінчив Петербурзький університет. У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу «Основа», де познайомився з Тарасом Шевченком, Миколою Костомаровим. За бунтарські пісні  був переслідуваний російським царським урядом.   Ще студентом Павло Чубинський почав збирати фольклор, згодом очолив етнографічні експедиції, друкував українознавчі статті. Зокрема він записав близько чотирьох тисяч обрядових пісень, багато казок, звичаїв, обрядів. Був великим патріотом України. Прожив майже 45 років. 

Вербицький Михайло Михайлович

Вербицький Михайло Михайлович ( 04.03. 1815 – 07.12. 1870) – один із  перших професійних композиторів у Галичині (Західна Україна), хоровий диригент і музичний діяч. Народився   у польському селі Явірник Руський. Батько був священиком, помер, коли хлопцеві було 10 років. Михайлом та його братом опікувався їх далекий родич Перемишльський владика Іван Снігурський, один із найяскравіших діячів Української греко – католицької церкви. Снігурський  заснував хор, а  згодом і музичну школу, в якій співав і навчався Михайло.  Побачивши талант хлопця, владика  запрошує з Чехії кваліфікованого диригента і композитора. Алоїза Нанке. У нього Михайло отримав ґрунтовну  музичну освіту. Безперечно, важливе значення  для формування Вербицького як композитора  мав репертуар  хору, в якому були як твори віденських класиків Й. Гайдна, В. А. Моцарта, так і музика українських  композиторів «золотої доби» - М. Березовського та Д. Бортнянського. Автор симфоній, хорів, музики до оперет. Помер у селі Млини біля Перемишля (Польща), проживши 55 років. 

Історія створення гімну

Створення українського гімну  бере початок з осені 1862  року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню «Сербія свободна», в якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова « серце біє і крев ліє за свою свободу». Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла України », яку тут же проспівали на сербський мотив. Перша публікація вірша Павла Чубинського у львівському журналі «Мета», 1863р № 4.а з нотами — у 1865  і  з 1917 році. почав  використовуватись як державний гімн.

За Радянської доби  створювався окремий гімн для кожної республіки. Державним гімном  Української РСР став варіант Павла Тичини «Живи, Україно, прекрасна і сильна»  (музика Антона Лебединця). Але цей гімн так ніколи й не знайшов популярності. Майже на всіх офіційних зборах лунав гімн СРСР, а не Української РСР.

У добу незалежності 15 січня 1992 р. музичну редакцію Державного гімну затвердила Верховна Рада України, що знайшло своє відображання в   Конституції України. Тільки 6 березня 2003-го ВР України ухвалила  Закон «Про Державний Гімн України», котрий запропонував президент Леонід Кучма. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла України» Перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля». З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику М. Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.

Домашнє завдання

1. Визначити  тему, ідею, головну думку, жанр, художні засоби твору. 

2. Дослідіть, які географічні назви зустрічаються в тексті? Чому саме ці?