Національна драма. Національний драматичний театр

Людмила Бурбела приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.

Тема: 8-А клас Українська література

Время: 6 февр. 2023 09:00 AM Хельсинки

Подключиться к конференции Zoom

https://us05web.zoom.us/j/88594850264?pwd=OFNtOThmbmFGTTFoQUVDTG1xMEJYZz09

Идентификатор конференции: 885 9485 0264

Код доступа: d1neZa

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап

2. Робота над епіграфом до уроку

Один із найбільших французьких філософів-просвітників XVIII століття Вольтер сказав такі слова: «Розум людський ніколи не винаходив нічого шляхетнішого за театральні дійства як для вдосконалення, так і для очищення людської натури.»

• Як ви розумієте ці слова?

• Чи любите ви театральні вистави?

• Чим вони вам подобаються або ні?

• Яким має бути театр, щоб люди туди ходили?

• Яким, на вашу думку, видом мистецтва є театральне? Чому?

• А яким чином театр може бути пов’язаний із літературою?

  Театральне мистецтво дійсно захопливе, але в той самий час воно нерозривно пов’язане із літературою, адже ідеальна вистава – це не лише майстерні актори, а, в першу чергу, змістова частина самого спектаклю, тобто, говорячи сучасною мовою, його сценарій.

  • 

    

    

    Як називають людей, які займаються написанням сценаріїв?

    Повідомлення теми та мети уроку

    Сьогодні ми з вами перегортаємо чергову сторінку нашої літератури і познайомимось з новою темою, яка має назву "Національна драма"

    

    Опрацювання навчального матеріалу

    Існує думка, що людство досягає нових висот тому, що нові покоління спираються на плечі своїх попередників. Наше сучасне театральне мистецтво спирається на міцні плечі талановитої плеяди корифеїв, які у другій половині ХІХ століття започаткували наш український театр. Велику роль у його становленні відіграв аматорський рух, який діяв з кінця 60-х років ХІХ століття майже в усіх куточках України: в Чернігові, Києві, Харкові, Одесі, Сумах, Катеринославлі, Полтаві, Кременчуку, Житомирі тощо. Основою вистав таких театрів стали українські твори, адже театр мав бути для народу та зрозумілий йому.

    Звісно, бурхливий розвиток аматорського руху в Україні викликає протидію влади. У 1876 році Олександр ІІ підписав указ про категоричну заборону «представлений… на малорусском наречии». Виступи прогресивних російських письменників на захист українського слова змусили царський уряд дозволити в 1881 році вистави українською мовою, проте з рядом умов, серед яких:

    • Разом з українською п’єсою мала виставлятися російська на стільки ж актів.

    • На сцену не допускалася перекладна драматургія

    • Заборонялося відтворення історичних подій, які б нагадували колишні вольності.

    • Зміст п’єс міг торкатися лише селянського побуту або кохання.

    • Українські народні пісні виконувалися французькою мовою.

    • Усі ролі представників вищих верств мали виконуватися російською мовою.

      Попри такі умови, можливо без яких ми б не мали того, що маємо зараз, у  1882 року в Єлисаветграді розпочинає свою роботу перший український театр,  засновником якого був Марко Лукич Кропивницький, що володів усіма театральними професіями, був драматургом, режисером, музикантом і актором, і, як ви вже зрозуміли, саме його прізвищем назване місто зараз.

      У 1882 році Марко Кропивницький об’єднав навколо себе відомих йому талановитих аматорів — Ганну Затиркевич, братів Тобілевичів, Михайла Старицького, Марію Заньковецьку та інших і створив перший український театр, днем народженням якого вважають 27 жовтня 1882 року, коли на сцені міського театру була поставлена вистава «Наталка Полтавка» Івана Котляревського.

      Стиль театру, що поєднував драматичне й комедійне дійство з музичними, вокальними сценами, включаючи хорові й танцювальні ансамблі, вражав суто народною свіжістю й неподібністю до жодного існуючого театру, і, звісно, сприяв великому успіхові. Адже театр Кропивницького був надзвичайно відомим і користувався величезною популярністю не  лише на території України, а й у Москві та Санкт-Петербурзі. Його вважали навіть кращим за імперський.

      Зараз перший український театр називають «Театром корифеїв», адже у 1901 у Києві вийшла книга «Корифеи украинской сцены», яку через цензуру, написали анонімно провідні українські інтелектуали. У ній Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Тобілевича та інших уперше назвали корифеями українського театру. Цей дещо поетичний термін став нерозривним з театром.

      

      Теорія літератури

      • Пригадайте, які роди літератури вам уже відомі?

      • Які жанри до них належать? Наведіть приклади

      Третім родом літератури виступає драма.

      Драма (грец. drama — дія) — рід літератури, твори якого призначені для постановки на сцені.

      Особливості драматичних творів:

      • Основою є конфлікт, зміст якого розкривається через гру акторів;

      • Наявність динамічного сюжету

      • Невелика кількість подій та дійових осіб

      • Невеликі за обсягом, адже призначені для сценізації

      Драматичні твори мають специфічну будову. На початку подається список дійових осіб.

      За основу драматичного твору обов’язково виступає дія.

      Драма будується на розмовах дійових осіб, кожне висловлювання записують із нового рядка, а перед ним указують ім’я персонажа.

      Увесь драматичний твір поділяється на дії, а ті, у свою чергу, — на яви ( кожну яву пов’язують з появою нового персонажа). Якщо драматичний твір невеликий, він може ділитися лише на яви.

      Між діями роблять невеликі перерви (антракти), зумовлені зміною декорацій, якщо події відбуваються в різних місцях, перепочинком для акторів, оскільки гра на сцені вимагає дуже багато фізичних й емоційних зусиль.

      У драматичних творах не буває розширених пейзажів, детальних портретів героїв, бо все це і так глядачеві видно на сцені. Не для глядачів, а для режисера й артистів драматург уводить лише ремарки.

      Ремарки — це коротка інформація про декорації, пору року, зовнішність дійових осіб, їхні інтонації, жести і рухи, їх записують або в дужках, або дрібнішим шрифтом.

      Робота з підручником

      Драматичні твору у свою чергу також поділяються на жанри. На які саме, давайте дізнаємось, опрацювавши статтю нашого підручника.

      

      Підсумки уроку. Прийом «Мапа тіла»

      На наступних уроках ми з вами будемо працювати над змістом трагікомедії Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч», а зараз, давайте пригадаємо, що ви дізналися на сьогоднішньому уроці та що вас найбільше вразило та здивувало.

      • Що змусило задуматись?

      • Що хочеться взяти з собою?

      • До чого б не хотілося повернутися?

      • Що найбільше розважило?

Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про "Театр корифеїв" на наступну зустріч (усно), а для тих, хто не виходить у zoom, письмово.