Сьогодні ми з вами живемо в історичний період . Згадуючи про славетну історію України, хіба можна забути про козаків та козацьку Січ.
Слово «козак» означає «вільна людина». Хто ж вони такі? На долю козаків випала велика і тяжка праця – бути оборонцями рідної землі від турків, татар, росіян та інших. Українці завжди були оборонцями своїх кордонів, але ніколи не зазіхали на землі інших народів, українці ніколи не були загарбниками. Жили козаки за своїми законами, наприклад, «сам погибай, а братчика (товариша) виручай». В боях козаки-побратими бились поруч, рятуючи один одного і прикриваючи своїм тілом в разі небезпеки. Сьогодні так само чинять й воїни ЗСУ. Важливо зазначити, що сьогодні в лавах ЗСУ служать не тільки чоловіки, але й жінки. Жінки на рівні з чоловіками боронять нашу землю від терористичної країни – росії.
Куди поділися козаки? Якою була їхня доля?
Історія України має багато болісних історичних уроків пов'язаних з росією, які варто пам'ятати та берегти й це стосується українського козацтва.
15 червня 1775 року за наказом Катерини ІІ російські війська зруйнували Запорізьку Січ. Про це офіційно оголосили в Маніфесті у серпні 1775-го. Ця подія належить до найважливіших в історії України й стала одним із кроків ліквідації автономії та повної окупації українських земель загарбницькою російською імперією.
Важливо пам'ятати про ганебний вчинок росії, адже перед ліквідацією Січі козаки допомогли московії в російсько-турецькій війні у 1768-1774 роках. Козаки не чекали на такий зрадницький розвиток подій, а тому на Запоріжжі тоді перебувало зовсім мало вояків. На самій Січі в той час перебувало лише декілька тисяч запорожців, решта після завершення війни роз’їхалась по паланках і зимівниках. Тобто, росіяни зненацька напали на козаків коли ті навіть і подумати не могли про зраду після спільної перемоги.
Хоч з часів зрадницької ліквідації Січі минуло 247 років, всеодно козаки ожили в їх нащадках. Як наші пращури-козаки ревно обороняли кордони наших земель, так і сьогодні, на 32-ому році мирної незалежної України, наші українські воїни у боротьбі з російськими загарбниками, борються за нашу державу, відстоюють її суверенітет і територіальну цілісність.
Сьогодні українцями захоплюється весь світ, адже ми проявляємо великий героїзм і відвагу та довели, що є справжніми титанами – славними нащадками героїчних козаків.
Аби візуально побачити героїзм українського народу, давайте поглянемо на ці два зображення:

Розміри росії в порівнянні з Україною на мапі світу.

Справжні розміри росії після вторгнення в Україну.
Любити свій край, свою землю, знати рідну мову, шанувати традиції і звичаї, свій рід, пам’ятати своїх національних героїв. Але сьогодні цей вираз має ще глибше значення, бо він стосується і кожного з вас.
Діти, ви повинні вирости справжніми дочками й синами свого народу, стати найбільш свідомими, ніж теперішнє покоління, пам’ятати і берегти все те, що нам у спадок залишити мужні пращури.
Кожну родину України можна порівняти з могутнім деревом, в якого міцні корені. Відірви ці корені – зламається дерево. І навпаки, наша пам’ять робить його невмирущим. Спробуємо зробити всім своїм життям, працею так, щоб дерево вашого роду ніхто не зміг похитнути. Гідно несіть славу ваших предків, завжди вставайте на захист свободи і незалежності своєї Батьківщини – України, докладіть своїх зусиль для того, щоб вона стала багатою, сильною.
Запитання для самоопрацювання:
Мабуть, ви часто чули чудовий, величний заклик «Слава Україні!»? Що лунає у відповідь? Що означають ці слова?
Це також згадка про пам’ять свого народу, його історію, ваших рідних, життя яких складало долю нашої Батьківщини.
Що означає вислів, який зараз часто лунає скрізь: «Шануймося, бо ми того варті»? Це найчастіше говорять між собою дорослі. Що це означає?
Хто з Вас добре знає історію своєї сім’ї, свого роду? Хто є нащадками славних козацьких родів? Розкажіть про це.
Як називають людину, яка любить свій народ, свою Батьківщину?