Мета уроку: продовжити ознайомлювати школярів із різновидами народних пісень, поглибити знання учнів про українські народні пісні; розкрити їх жанрово-тематичне розмаїття; навчити аналізувати пісню «Ой на горі та женці жнуть; розвивати культуру зв'язного мовлення, уміння грамотно висловлювати свою думку, уміння виразно й вдумливо читати поезію; виховувати любов до народної творчості (пісні), прищеплювати інтерес до минулого нашого народу.
Конструктор уроків
- Всеосвіта›
- Бібліотека уроків›
- Українська література›
- Народні соціально-побутові пісні, їх різновиди (оглядово). Народна козацька пісня «Ой на горі та женці жнуть». Образ козака-воїна, захисника України. Відображення життя та побуту козаків.
Урок:
Народні соціально-побутові пісні, їх різновиди (оглядово). Народна козацька пісня «Ой на горі та женці жнуть». Образ козака-воїна, захисника України. Відображення життя та побуту козаків.
14.09.2025
Опис уроку (учням цей опис не показується):
Вміст уроку:
1
2
3
4
1
Народні соціально-побутові пісні, їх різновиди
Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим?
Виринають із сивини століть і проходять гордою ходою перед нашими воїнами славні прадіди — Байда Вишневецький, Дорошенко, Нечай, Богун, Богдан і славний Морозенко, козаки Швачка і Голота — всі вони кличуть до бою за батьківщину.
Який трудівник — ой у лузі та ще й при березі, чи у полі на роздоллі, чи серед степу широкого, чи на морі глибокому, чи у шахті під землею, чи на заводі за верстатом — не почував легкості і бадьорості від її геніального ритму?
Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою дорогих дітей своїх?
Яка дівоча весна не приносила кохання на їхніх крилах?
Українська пісня — це геніальна поетична біографія українського народу. Це історія українського народу, народу-трудівника, народу-воїна, народу, що століттями бився, як лев, за свою свободу, що століттями витрачав усю свою силу, свою кров, своє життя, як казав великий Шевченко, «без золота, без каменю, без хитрої мови», на виковування в боротьбі свободи, права на повноцінне життя, на виявлення в житті всіх своїх здібностей!» — так писав про українську пісню геніальний український письменник, кінорежисер Олександр Довженко.
«З усіх видів української культури пісня завоювала найбільшу популярність у народів світу і є найвагомішим внеском нашої нації у міжнародну духовну скарбницю, що одностайно ствердила зарубіжна громадськість…
Пісні, у яких передаються почуття, переживання з приводу соціальних побутових явищ і подій, називаються соціально-побутовими.
Соціально-побутові пісні дуже різноманітні за жанрами та тематикою. Це і козацькі, і чумацькі, і кріпацькі, і солдатські, і бурлацькі, і заробітчанські й інші пісні.
Незважаючи на своє складне, часто трагічне становище, українці, окрім того, склали багато жартівливих пісень.
Суспільно-побутові пісні — це пісні, у яких передаються почуття, переживання з приводу соціальних побутових явищ і подій Соціально-побутові пісні є неоднорідними за жанровими ознаками, тематикою, функціями. Однак їх єднає те, що вони відображають настрої народу, спричинені різними аспектами життя суспільства. Провідними жанрами соціально-побутових піснь є козацькі, бурлацькі, наймитські, солтдатські, рекрутські, чумацькі, заробітчанські пісні. | |||
Назва жанру | Виконавці | Тематика | Назви пісень |
Козацькі | Козаки | Народ у цих піснях оспівує героїзм захисників рідної землі, готовність цих мужніх людей віддати своє життя заради незалежності. У козацьких піснях переважно відтворено емоції героя, а не його вчинки (про вчинки йдеться в історичних піснях). Тужливий настрій самотнього козака, мотив прощання з коханою, із родиною — такими є важливі складові козацьких пісень | «Стоїть явір над водою», «Ой на горі та женці жнуть» |
Чумацькі | Чумацькі пісні розповідають про долю людей, які торгували рибою та сіллю, привезеною на волах із Дону та берегів Чорного моря. | До основних мотивів чумацьких пісень належать такі: довгий шлях, небезпека нападу з боку татар чи турків, хвороби, смерть на чужині. Указано також причини, які змушують вдаватися до чумакування: «От тим же я чумакую, Що мені лучче жити: На панщину не ходити, Подушного не платити...». Нерідко надії на краще не справджувались, і чумак повертався додому без солі, без грошей | «Чумаче, чумаче, чого зажурився», «Ой чума-че, чумаче» |
Кріпацькі | Кріпацькі пісні співали переважно кріпаки — люди, прикріплені до земельної ділянки, без права власності на неї, результати праці цих людей собі забирав поміщик. | У кріпацьких піснях ідеться про тяжке підневільне життя селян, протест проти приниження людської гідності, безправ’я людини. У таких піснях можна простежити наростання бунтівних настроїв: від скарг і прокльонів до прямих закликів до боротьби | «Бодай пану в дворі страшно», «На панщину ходжу, ходжу», «В недільку рано» |
Рекрутські, солдатські та жовнірські | Солдатські пісні переповнені невимовною тугою та жалем за змарнованим життя. Так відбувається через те, що молодого чоловіка або парубка насильно везуть до прийому, часто навіть у кайданах, голять чуб і переодягають у солдатську форму. Варто пам’ятати, що раніше служити треба було 25 років. У солдатських піснях часто забирають єдиного сина в матері-вдови або коханого від дівчини | Солдатські пісні переповнені невимовною тугою та жалем за змарнованим життя. Так відбувається через те, що молодого чоловіка або парубка насильно везуть до прийому, часто навіть у кайданах, голять чуб і переодягають у солдатську форму. Варто пам’ятати, що раніше служити треба було 25 років. У солдатських піснях часто забирають єдиного сина в матері-вдови або коханого від дівчини | «Наїхала старшина», «А в неділю рано, рано-ранесенько» |
Бурлацькі | Бурлаками називали селян, які втікали від закріпачення й намагалися хоч десь здобути тимчасовий заробіток. Бурлаки — це люди без постійної роботи та заробітку. Вони терпіли поневіряння, голод, тяжку працю, однак були вільними, їх вабила свобода | У бурлацьких піснях багато нарікань на соціальну несправедливість, тут наявний настрій туги за батьківщиною, образ смерті на чужині. Близькими за тематикою до бурлацьких є заробітчанські та наймитські пісні. У них ідеться про долю наймита — людини, що була вільною, жила в рідному краї, однак змушена була тяжко працювати за мізерну платню. Заробітчани мали більш-менш постійне місце роботи й заробіток. На відміну від наймитів, заробітчани — це селяни-емігранти здебільшого із західних регіонів України (Буковини, Галичини, Поділля, Закарпаття), які не могли прогодувати власну родину й змушені були подаватися закордон, хоча й там не знаходили полегшення | «Забіліли сніги», «Віють вітри все буйнії», «Америка, Америка, яка ж ти недобра», «Бувайте здорові, сосновіпороги», «А там край дороги» — перелік заробітчанських та наймитських пісень. |
…Про високий мистецький рівень української пісні, її глибоку поетичність і красу вперше заговорили не самі українці і не збирачі чи дослідники вітчизняного фольклору. Народ був далекий від того, щоб хвалитися багатством своєї мистецької діяльності… Народне мистецтво було рідним, природним, звичайним, ніхто і не задумувався над тим, яке місце посідає чарівна українська пісня у великому багатомовному світі. Тільки тоді, коли в Україні бували сусіди — гості, мандрівники, друзі чи недруги, які з подивом вслуховувалися у красу і поетичність пісенної мелодії, почало з’ясовуватись, що у ній сховані безцінні народні надбання. Запримітили їх наші сусіди і перші висловили про це свій щирий подив і захоплення…» — пише відомий дослідник українського фольклору Г. Нудьга.
Можна навести ще багато інших висловлювань відомих людей про багатство, красу, поетичність українських народних пісень, які чи не найповніше характеризують нашу ментальність, показують душу народу.
Народні пісні нерозривно пов’язані з непростою історією України, тому часто мають трагічний та героїчний пафос.
Запис до зошиту
Пафос — емоційне піднесення, яке надає емоційної забарвленості твору і визначає авторську позицію.
Пафос надає творові динамізму, художньої переконливості та є передумовою емоційного впливу на читача.
2
Попрацюй з матеріалами відеоуроку,
виконуй завдання!!!
Ідейно-тематичний аналіз пісні
«Ой на горі та женці жнуть»
Тема — вияв любові й шани до захисників вітчизни — запорізьких козаків, уславлення сміливості, мужності їхніх ватажків.
Головна думка твору – уславити хоробрих козаків, для яких військова честь, захист своєї батьківщини, мирних женців — перш за все.)
Художні засоби:
звертання («Гей, вернися, Сагайдачний...», «Гей, хто в лісі, озовися!»)
діалог
постійні епітети (кониченько вороненький, під горою зеленою, долиною широкою)
пестливі слова (хорошенько, кониченько, вороненький)
образи-символи (кінь, тютюн та люлька)
вигуки (ой, гей).
Рими: жнуть — йдуть, горою — зеленою — долиною — широкою
3
12 з 24 балів
Закінчи речення!!!
Народна пісня — ...
Народні пісні поділяються на ...
Основні різновиди календарно-обрядових пісень: ...
Назви провідні жанри соціально-побутових пісень.
Запитання до пісні "Ой на горі та женці жнуть..."
До якої тематичної групи можна віднести цю пісню?
Про які часи йдеться?
Які звичаї запорожців оспівуються?
Які риси козацького характеру вимальовуються з пісні?
Назвіть характерні ознаки цієї народної пісні.
Які військові звання названі у пісні?
Назвіть прізвища полководців, що є в пісні.
Які предмети козацького побуту та спорядження згадуються?
Які рядки свідчать про товариськість козаків?
Як Дорошенко веде своє військо?
Про що свідчить рядок з пісні «мені з жінкою не возиться»?
.png)
4
12 з 24 балів
Прослухай козацькі пісні!!!
Напиши твір (або ЕСЕ) про те, яким перед тобою постає образ справжнього українського козака. Підтверджуй його цитатами з козацьких пісень! Сфотографуй написане в робочому зошиті, Файл-відповідь прикріпи та здай на перевірку.!!!
.png)
Рефлексія від 9 учнів
Сподобався:
0
Так: 8
Ні: 1
Зрозумілий:
0
Так: 9
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
0
Ні: 9
Так: 0