Опера — один із найскладніших музичних жанрів. У ньому злиті в єдиному дійстві поезія і драматичне мистецтво, вокальна та інструментальна музика, танці й пантоміма, живописні декорації та костюми.

Композитор або композиторка пише оперу на певний сюжет, нерідко взятий з літератури. Словесний текст опери називається лібрето. Проте головною «героїнею» оперного синтезу є МУЗИКА. Увертюра — симфонічний вступ, який уводить слухача в загальну емоційну атмосферу вистави, знайомить із головними музичними темами.

Оперні співаки та співачки виконують арії, в яких розкриваються характери героїв та героїнь, їхні почуття, мрії, бажання. Під час виконання арії музика «малює» портрет героя/героїні. В оперній виставі діючі особи співають не тільки соло, а й об’єднуються в ансамблі. Важливою «дійовою особою» оперної вистави є хор, який має велике значення в розвитку дії, він часто звучить у масових сценах фіналу.

Увертюра, арії та речитативи, ансамблі й хори, а інколи й балетні чи оркестрові епізоди — основні складники опери. Підготовку оперної вистави здійснюють режисер, диригент, хормейстер і балетмейстер.

Афіші: 1 — Харківського національного академічного театру опери і балету;

2 — Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка

«Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського — яскравий зразок опери. Дія відбувається в часи Запорозької Січі. У творі втілено тему любові до Батьківщини й туги за рідним краєм на чужині. Сюжет побудовано навколо двох ліній — ліричної та комічної.

Владислав Щербіна. Скульптура «Карась і Одарка»

Перша розкривається у характеристиках закоханих Оксани й Андрія, які мріють таємно втекти з турецького полону. У створенні цих образів переважають пісенні інтонації, споріднені з українським фольклором. Комічні образи козака Карася та його дружини Одарки мають інше забарвлення. Вони пройняті народним гумором, інтонаціями й ритмами, характерними для жартівливих народних пісень. Східний колорит відчувається в сценах свята, що відбувається в палаці султана. Музичні номери в опері чергуються з розмовними діалогами, інколи речитативами, є танцювальні сцени (гопак, козачок тощо).

Семен Гулак-Артемовський.

Дует Одарки і Карася із опери «Запорожець за Дунаєм»

До портретної галереї

Перегляньте відео або прочитайте теоретичний матеріал:

Семен Гулак-Артемовський (1813-1873) — український композитор, співак (бас, баритон). Долю юнака вирішив випадок: коли він навчався в Київській бурсі, на його талант звернув увагу композитор Михайло Глінка, який почав навчати Семена співу. За кошти, зібрані від концертів у Петербурзі, які організував М. Глінка на користь свого обдарованого учня, він відправив його начатися за кордон. Після двох років навчання молодий український співак дебютував у Флорентійській опері. Понад два десятиліття С. Гулак-Артемовський був солістом оперних театрів. У Петербурзі він потоваришував із Тарасом Шевченком, якому присвятив пісню «Стоїть явір над водою».

Головне досягнення композитора — створення лірико-комічної опери «Запорожець за Дунаєм», яка стала першою оперою, написаною на лібрето українською мовою. Прем’єра в Маріїнському театрі (1863), де автор виконав партію Карася, мала успіх. Але царська цензура забороняла постановку опери протягом 20 років. Згодом вона набула широкої популярності і стала музичною класикою.

«Запорожець за Дунаєм» знайомив широку публіку з побутом та традиціями українського народу, в ній композитор передав глядачам та слухачам інформацію про свою Батьківщину, яку палко любив. Завдяки захоплюючому сюжету, гумору, а головне — чарівній музиці з наспівними мелодіями опера «Запорожець за Дунаєм» зазвучала на сценах багатьох музичних театрів України та за кордоном.

Сцени з опери «Запорожець за Дунаєм»

Споруди та інтер’єри театрів

Споруди кращих у світі оперних театрів — шедеври архітектури, а також неперевершені зразки декоративного оформлювального мистецтва. Серед найдавніших варто згадати легендарний італійський театр Ла Скала в Мілані та величний Гранд-Опера в Парижі. Своєрідною візитівкою сучасної культури далекої Австралії став оперний театр у Сіднеї. До пам’яток архітектури належать і українські театри опери та балету: Київський, Львівський, Одеський.

Проектуючи театральну споруду, архітектор має враховувати її призначення, адже це визначає величину і форму конструкції, її декоративне оздоблення. Тому театри світу, зокрема оперні, вражають красою і оригінальністю своїх екстер’єрів та інтер’єрів. Внутрішній простір давніх театрів — парадні сходи, затишні фоє, ложі, стелю — прикрашали розписами, ліпниною з позолотою, кришталевими люстрами й розкішними дзеркалами. Шляхетності додавав оксамит крісел, художнє оформлення завіси. Усе це створює особливу урочисту атмосферу зустрічі глядача з театром і налаштовує на те, щоб насолоджуватися музикою.