Мистецтво Кореї

Більшість пам'яток давньої архітектури було знищено у вирі історії, а ті, що збереглися, оголошено національними святинями. Серед них – найдавніша на Далекому Сході дерев'яна астрономічна вежа в столиці держави доби Сілла м. Кьонджу (647), монастир Пульгукса, пагоди в монастирях Пуп-хванс і Чоннімс, південні двоярусні ворота Сеульської фортеці Намдемун (1405), оголошені "національним скарбом номер один", тронний зал королівського палацу Кьонбоккун.Традиційна архітектура корейців відрізнялася від схожих за стилем взірців китайської та японської, яким, як вважають, вона поступається в довершеності виконання й оздоблення. Корейській архітектурі притаманні простота й органічний зв'язок із природним ландшафтом. У мальовничій гірській місцевості зводили монастирі й палаци, будували багатоярусні пагоди з дерева й каменю, зали, брами, мости. Абрис даху пагоди легко запам'ятовується за кінцями, що своєрідно загинаються догори. У пагодах втілено світоглядні уявлення корейців щодо ідеалу гармонії.

Корейські житла мають прямокутне планування, будуються у формі квадрата, літер "Г" чи "П". Для інтер'єру характерні розсувні перегородки, меблів у кімнатах майже немає. Члени корейської родини здавна проводили більшу частину життя на підлозі (вона підігрівалася за допомогою спеціальних труб) на маленьких подушечках і товстих циновках.

Найбільш ранніми зразками корейської скульптури з тих, які дійшли до нашого часу, є фігури, вирізані в скелі кручі Пангуде (провінція Північна Кенсан), а також глиняні, кам'яні і кістяні фігурки людей і тварин, знайдені під час розкопок стоянок епохи неоліту. Подібні фігурки з бронзи у великих кількостях створювалися в бронзовому віці. Однак тільки після затвердження буддизму в епоху "трьох держав" у розвитку скульптури відбулося якісне зрушення. Споруджувалися храми і пагоди найрізноманітніших форм зі статуями Будай. Найкращі зразки буддійської скульптури представлені у печерному храмі Соккурам, збудованому в середині VIII ст. поблизу Кенджу.

Однак у кінці XIV ст., після того, як почала правити династія Чосон, мистецтво скульптури занепадає: суспільство, пройняте ідеями

конфуціанства, не дуже високо його цінувало. У результаті традиції творення були втрачені і відновлені тільки в XX ст. Першим помітним корейським скульптором нового часу став Кім Бокджин, який здобув освіту в Японії наприкінці 20-х pp. нинішнього століття. Сучасні майстри скульптури працюють з різноманітними матеріалами, створюючи як реалістичні за формою, так і абстрактні твори.

Опрацюй матеріал,дай відповіді на питання:

1. Які пам'ятки архітектури збереглися в Кореї?

2. Що є особливим в корейському інтер'єрі?

3. Назвіть храм,в якому зберігаються найкращі зразки корейської скульптури.

Корейський живопис дехто вважає імітацією китайського. Проте це не зовсім так. Безумовно, не можна заперечити значного зовнішнього впливу, однак манера письма, композиційні особливості та кольорова гама корейських митців мають власний національний колорит і відображають національні естетичні смаки, що, у свою чергу, позначилися на японському мистецтві.

Зародження живопису, зокрема фрескових розписів гробниць, припадає на середину епохи "трьох держав". Найбільш ранні зразки пейзажного живопису – графічні рисунки тушшю – містять зображення квітки лотоса, гір і дерев, риб і драконів, птаха фенікса. За доби держави Коре було створено Академію живопису, проте художня творчість вабила не лише митців-професіоналів, а й ченців, аристократів, навіть членів королівської сім'ї, які малювали пейзажі й портрети, рослини, тварин тощо.

Корейський живопис на шовку й папері має свої особливості. За графічними і кольоровими рішеннями він значно відрізняється від живописного мистецтва І інших народів Азії з його сміливими й енергійними мазками. Пейзажні образи нечіткі: небо, дерева, річки зображуються в блідо-сіруватих тонах. Живопис корейців можна назвати камерним.

В період Чосон корейські митці, імітуючи китайських живописців, виробили власну манеру й техніку письма, свідченням чого є численні пейзажі членів Академії. |Серед відомих художників тієї доби – Неп Сан Бек ("Кішки і горобці"), пейзажист Чон Соп ("Після дощу на горі Інван", "Рибальський човен"), представник жанрового живопису Кім Хоп До, який малював сценки з повсякденного життя ("Танець у масках", "Боротьба"), та ін.

Сучасні корейські художники експериментують у межах західноєвропейських стилів, зокрема абстрактного експресіонізму.

Своєрідний ренесанс переживає нині народний живопис. Удома корейці розвішують картини з відповідними символічними сюжетами: зображення тигра – на парадних дверях, "щоб відганяв злих духів", картинку із собакою – на дверях комірчини, а на ширмах у спальні зазвичай зображують квіти, птахів.

Для корейських митців (на відміну від представників класичного східного живопису) характерним є абстрактне фантазування на теми краси навколишнього світу (природи, людського життя), анімізм – одухотворене символічне, а не суто реалістичне зображення тварин, скель, дерев.

Каліграфія в Кореї, як і в Китаї та Японії, також вважається мистецтвом. Каліграфічні зразки на папері й шовку, що прикрашали стіни, оцінювались як художні витвори – за відтінки туші, красу мазків, композиційну довершеність, загалом за індивідуальність, виразність, пропорційність і гармонійність. Корейська аристократія захоплювалася цим видом мистецтва, що вважалося символом освіченості.

Опрацюй матеріал,дай відповіді на питання:

1. Які зображення містить ранній корейський живопис?

2. Коли було створено Академію живопису?

3. Чи вважаються каліграфія мистецтвом у Кореї?

Значного розвитку набуло декоративно-ужиткове мистецтво. Давні корейські майстри чудово володіли навичками обробки металів. Щоб переконатися в цьому, досить лише глянути на творіння їхніх рук – голови драконів, золоті сережки з ажурними підвісками і т. ін. До нашого часу збереглися дзвони та дзеркала з бронзи, рукоятки зброї, інкрустовані геометричними візерунками. Цікаво, що в друкарській справі корейці почали використовувати шрифти з металу за 200 років до того, як цей винахід з'явився в Європі.

Твори гончарного мистецтва Кореї належать до найдавніших періодів її історичного розвитку. Ще в X ст. з Китаю був завезений селадон. Виробництво порцеляни із селадоновою поливою розпочалося за доби Коре; найрізноманітніші вироби – вази, чайники з носиками у вигляді зіва черепахи, чаші у формі лотоса, глеки, курильниці – вирізняються унікальністю, витонченою красою.

Поступово набула розвитку нова техніка декору – інкрустація білою глиною (пастою), що давало змогу створювати візерунки з маленьких квітів або птахів (місімо). Згодом декор стали виконувати в техніці підполивного розпису (малюнок наносили окисом заліза). Виготовлялися вироби з білої порцеляни з підполивним розписом, виконаним синім кобальтом: це була так звана блакитна порцеляна епохи Коре.

З давніх часів у Кореї розвивалися такі ремесла, як різьблення по дереву, каменю, кістці; вироби з лаку, інкрустовані перламутром у вигляді рослинних орнаментів. Як матеріал часто використовували пластинки панцира черепахи або бичачих рогів, відполіровані й пофарбовані в яскраві кольори (найчастіше червоний і жовтий). При виготовленні комодів та інших меблів застосовували металеві петлі, які виконували подвійну функцію – утилітарну (скріплювали деталі конструкції) й суто естетичну

У орнаментах давніх корейців переважає лінійний рисунок. Із часом на зміну абстрактним лініям приходять натуралістичні зображення (роги оленів, крила птахів, хмари). Поширений орнамент на давніх виробах декоративно-ужиткового мистецтва – зображення лотоса із закрученими шпичастими пелюстками та круглою рельєфною серцевиною. Натрапляємо і на інший мотив – дракон з коштовним каменем у пащі, в якому позначилися буддійські культурні традиції.

В період доби Чосон (XV ст.), коли помітним став вплив конфуціанських поглядів, у роботах художників найчастіше натрапляємо на виконані кобальтовою фарбою "чотири пани" – сливу, орхідею, хризантему і бамбук, що, як вважалося, мали благородні якості. Серед улюблених мотивів розпису чосонської порцеляни – дерево сливи з птахами, виноградна лоза з гронами, сосна, півонії, риби, хмари, суцільні пейзажі.

Найпопулярніший візерунок як традиційного, так і сучасного корейського мистецтва – "діамант і квітка". Його бачимо на обкладинках книжок, шпалерах, дверях і вікнах палаців, храмів та житлових будинків.

Опрацюй матеріал,дай відповіді на питання:

1. Які речі витвори декоративно- ужиткового мистецтва Кореї збереглися до наших часів?

2. Коли в Кореї почали створювати посуд з селадону?

3. Які найпопулярніші мотиви чосонської порцеляни?

4. Які ремесла розвивалися в Кореї?