Індіанці, корінний народ Америки, як вважають учені, прийшли на цей материк з Азії. До колонізації індіанські племена Південної і Північної Америки перебували на різних стадіях розвитку. Проте схожість історичних доль усіх народів Америки разом з їхньою етнічною близькістю визначали спорідненість культури, однак не абсолютну. Періодизація розвитку мистецтва американського регіону має три великі періоди:

мистецтво стародавньої доколумбової цивілізації корінних народів північного і південного континентів;
мистецтво колоніальної епохи після завоювання європейцями Америки — Південної (XVI—XVII ст.) та Північної (XVII—XVIII ст.);
мистецтво суверенних держав після здобуття ними незалежності.

Статуя Свободи, Нью Йорк, США

Мистецтво доколумбової Америки є результатом взаємовпливу культур різних етносів. Цивілізаційного розвитку високого рівня досягали не тільки державні утворення майя, ацтеків та інків, а й багато інших племен. Уявлення про велич цивілізацій і міст доколумбової Америки дуже неповні, адже більшість із них було знищено конкістадорами.

МИСТЕЦТВО МАЙЯ

У VII—VIII ст. у Північній Америці на території сучасної Мексики індіанські племені майя засновували міста-держави. Культуру цього народу фахівці часто порівнюють зі стародавніми греками. У доколумбовій Америці майя, безсумнівно, були найвправнішими архітекторами. Відомо понад 100 міст із монументальними кам’яними спорудами, більшість із яких зруйновані.

У деяких містах усе ж збереглися чотиригранні ступінчасті піраміди, увінчані грандіозними храмами. У майя та інших індіанців їх використовували переважно як фундамент — уступчастого підніжжя будівель. Не тільки храми, а й світські споруди будували у формі пірамід.

Тотемний стовп індіанців з образом яструба

На півострові Юкатан розташоване місто Чичен-Іца, яке стало культурним центром держави. Серед руїн уціліла піраміда з храмом Пернатого змія на вершині. Щорічно в дні осіннього й весняного рівнодення можна спостерігати унікальне видовище: змій «оживає й повзе» знизу і до верху вздовж сходів. Насправді це оптична ілюзія: ефект руху створюється завдяки тіні від східчастих ребер піраміди, яка спадає на балюстраду.

Храм-піраміда Чичен-Іца, Мексика

Чичен-Іца — об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. Місто було визнане одним із Нових семи чудес світу.

До нашого часу дійшла дев’ятиярусна піраміда з Храмом Написів у місті Паленке. Назвали храм так через велику кількість ієрогліфів на стінах, сходах, колонах. На плитах саркофага є символічні барельєфи.

Порівняйте індіанську піраміду з єгипетською. У чому різниця?

МИСТЕЦТВО АЦТЕКІВ

Ще однією розвиненою цивілізацією з високою культурою були ацтеки. Могутня індіанська держава досягла піку розвитку незадовго до колонізації. Легенди розповідають про численні походи цього войовничого народу, допоки вони створили свою імперію, підкоряючи різні племена.

Столицю Теночтітлан ацтеки побудували на острові посеред озера Тескоко. У місті було багато озер і каналів, тому мешканці часто пересувалися на човнах, як у Венеції. У ритуальному центрі височіла чотиригранна п’ятиступінчаста піраміда із двома святилищами на вершині.

Плита із Храму Написів у Паленке з ієрогліфами, Мексика

Теночтітлан ущент був зруйнований конкістадорами. Не залишилося навіть уламків від цієї американської Венеції з уславленими плавучими садами. У руїнах віднайдено камінь Сонця (діаметром понад 3,5 м, вагою 24 т), відомий як «календар ацтеків», який відображав їхні уявлення про Всесвіт і часові цикли світобудови.

Теночтітлан - столиця ацтеків (реконструкція)

Скульптура — не менш значний внесок ацтеків у скарбницю мистецтва. Храми й палаци заповнювали статуями, стіни величних будівель усередині та зовні прикрашали рельєфами. В одному із храмів колись було зображення бога Сонця, прикрашене ланцюгом із золотих і срібних сердець. Збереглися скульптури міфологічних персонажів, жерців, священних тварин.

Бог сільського господарства, музики, поезії, танців

Богиня Коатлікуе

Ягуар (ритуальна чаша)

Вцілому ацтеки продовжували слідувати традиціям майя і тольтеків. Проте в плані образотворчого мистецтва з’явилися істотні зміни. Приміром, порфирова фігура бога Кецалькоатля, яка сьогодні знаходиться в Парижі, до цих пір вражає вчених своєю складністю та досконалістю технічної обробки.

Разом з іншими творами мистецтва тих часів, вона являє віяння абстрактного декоративізму. Зображення різних чудовиськ віддалено нагадували готичних химер, однак не забували ацтеки і про зображенні елементів живої природи.

Це напрямок знаходило відображення у стилістиці побутових речей. Скриньки для коштовностей мали форму різних тварин (найчастіше ягуарів), при цьому дерево инкрустировалось різними прикрасами з дорогоцінних матеріалів. При цьому і «побутове» і релігійне мистецтво мало відповідала віянням реалізму. Наприклад, особа бога дощу Тлалока зображувалося у вигляді безлічі переплетених змій.

Тим не менш, мистецтво ацтеків все ж набувало риси примітивного реалізму, що проявилося у виробах, що належать до 15 і 16 століть нашої ери.

Під кінець існування ацтекської культури місцеві умільці створювали досить абстрактні твори мистецтва, створюючи свого роду мозаїки з пір’я. В той же час створювалися і досить реалістичні маски із золота, представляють зовсім інші віяння. Оскільки цивілізація ацтеків загинула «насильницькою смертю», процеси її розвитку так і не були завершені. Також і розвиток мистецтва ацтеків були обірвані в момент переходу на новий щабель.

Як поєднувалися скульптурні об'єкти із творами архітектури ацтеків?

МИСТЕЦТВО ІНКІВ

У Південній Америці найбільшою доколумбовою державою була імперія інків зі столицею Куско (на території сучасного Перу). Завдяки своїм талантам вони побудували таку багату й досконалу столицю, що навіть іспанські завойовники були здивовані. Для архітектури інків характерна не лише монументальність, а й точність. Масивні кам’яні брили неправильної форми майстерно підігнані одна до одної, між ними неможливо встромити навіть голку. Така майстерність вражає навіть тих, хто далекий від шанування «застиглої музики». Тому що й сьогодні повторити це диво складно чи й неможливо.

Календар ацтеків

Нині на місці, де красувалося Куско, залишилися уламки голих стін, іноді з рельєфними зображеннями змій. Колись тут височіли Храм Сонця, оздоблений усередині золотом, і Храм Місяця, обкладений листами срібла. Як свідчать історичні джерела того часу, в одному із храмів можна було побачити золотий диск розміром з колесо, що символізував бога Сонця, золоті статуї людей на повний зріст. Стіни храму були покриті листами з чистого золота. У саду поряд із храмом усе також було зроблено із золота: люди і тварини, птахи на гілках, змії з блискучими очима з коштовного каміння, квіти, на яких сиділи метелики, і навіть павуки.

Цивілізація інків проіснувала лише два століття, але залишила багатий спадок у різних сферах культури та мистецтва. Особливе здивування іспанських завойовників викликали ювелірні вироби: рухомі птахи, танцюючі мавпи, риби, які виблискували то золотом, то сріблом.

Здавна в гірських районах Анд добували й виплавляли метали. Майстри створювали сплави з різною часткою золота в них. Домішки надавали сплавам різних відтінків, кожний з яких призначався конкретному божеству. Коштовні метали мали для інків духовне значення: золото — атрибут Сонця, срібло — Місяця. Зображували богів, тварин, просто красиві орнаменти. Індіанці застосовували техніку карбування, інкрустації виробів коштовним камінням.

Кращі твори інкських ювелірів загинули в період конкісти. Золото стало однією з причин загибелі давньої цивілізації Південної Америки.

Інки мали значні досягнення в живописі та декоративному мистецтві. Талановиті майстри створювали неперевершені за красою вироби з каменю, кістки, металу,шкіри, дерева, навіть пір’я.

Кладка інків

З історії шедевра

Мачу-Пікчу, лінії Наска, озеро Тітікака та Райдужні гори в Перу - GRA Travel

Перуанським «дивом» вважають Мачу-Пікчу — «місто в небесах», розташоване на території сучасного Перу на вершині гірського хребта (2450 м над рівнем моря). Створене за сторіччя до колонізації, воно було покинуте мешканцями до приходу іспанських завойовників. Конкістадори не зруйнували місто, однак понад 400 років Мачу-Пікчу було забуте, занедбане, а відкрите дослідниками вже на початку ХХ ст.

Нині це «втрачене місто інків» популярне серед туристів. Пам’ятку архітектури внесено до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Також Мачу-Пікчу удостоєно звання Нового чуда світу, що свідчить про його важливість для культури людства.

Вироби інків із золота

Мозаїка з пір’я тропічних птахів — поширене ремесло майя, ацтеків, інків та інших етносів доколумбової доби. Такі художні вироби виготовляли насамперед для вождів, жерців, акторів і танцівників, воїнів.

Посуд прикрашали орнаментами зі стилізованими природними мотивами: крилами метеликів, листям папороті. Їх розташовували зазвичай горизонтальними смугами і поєднували з геометричними візерунками. Ручки іноді виготовляли у вигляді тварин, пташиних голівок, денця робили конусними.

У корінних народів Америки була багата музична культура, про що свідчать різновиди духових і ударних інструментів: різні за розміром і строєм флейти, великі й малі барабани, бубни, ідеофони. Музика індіанців мала багато жанрів, більшість із яких були пов’язані з духовними практиками і ритуалами.

Керамічний глечик інків