Микола Куліш «Мина Мазайло»

«Мина Мазайло» — твір Миколи Куліша, спрямований проти войовничого шовіністичного міщанства, що чинило опір спробам національного відродження в Україні в 20-ті рр. ХХст. Характеристика “Мина Мазайло” та аналіз твору допоможе визначити який, жанр, тема, ідея, головна думка, сюжет та композиція, проблеми, хто головні герої.

Автор – Микола Куліш

Рік написання – 1929

Літературний рід: драма

Тема “Мина Мазайло”: зображення міщанства й українізації в Україні у 20-і роки ХХ ст.

Ідея “Мина Мазайло” : викриття суспільних антиукраїнських явищ, засудження міщанства, національної упередженості й зверхності(великодержавного шовінізму).

Головна думка – «метаморфози (трансформації) людини»; ім’я як носій сутності й пам’яті роду й людини», «українізація»; «первенство»; «шовінізм».

Місце та час подій: 1920-ті рр. місто Харків, район Холодної Гори.

Головні герої “Мина Мазайло” та образи

Мина Мазайло — харківський службовець середніх літ. Він хоче змінити своє українське прізвище на російське, бо не вірить у результативність українізації. Він уособлює уявлення про українську меншовартість. У кінці твору, після зміни прізвища, він дізнається, що звільнений з посади “за регулярний опір українізації”.

Лина (Килина) Мазайло — його дружина.

Рина (Мокрина) Мазайло — їхня дочка.

Мокій — їхній син. Він свідомий українець, який чинить опір шовіністам. Мокій щиро захоплюється не тільки рідною мовою, а й творчістю П. Тичини й О. Довженка. Омріяне прізвище “Мазайло-Квач” звучить для нього як музика

Уля — подруга Рини. Вона закохалася в Мокія, сприйняла його погляди щодо українізації.

Тьотя Мотя — сестра Лини з Курська. Вона є найяскравішим представником міщанства, вульгарності та обивательської обмеженості. Жінка – носій великодержавних шовіністичних традицій. Мотрона Розторгуєва приїхала до Харкова з Курська, щоб урятувати Мокія від українізації.

Тарас Мазайло — дядько Мини з Києва. Це прихильник старовини, козаччини. Для нього головне, аби залишився корінь “маз” як показник його роду

Баронова-Козино — вчителька «правильних проізношеній» російської мови. Вона уособлює стару, дореволюційну інтелігенцію.

Тертика, Аренський Губа — комсомольці, друзі Мокія

Майбутнє України, на думку Куліша за українськими комсомольцями.