Музика в кіно

Історія кінематографу почалася понад сто років тому, коли людство вперше побачило справжнє диво – "рухомі фотографії". Першовідкривачами західноєвропейського кіно вважаються брати Люм'єри – Огюст і Луї.

Однак деякі дослідники історії кіно доводять, що французів на два роки випередив Йосип Андрійович Тимченко, майстер з Одеського університету. Незалежно від братів Люм’єрів він створив прототип кінокамери — кінетоскоп. У 1893 році в Одесі відбувся перший кінопоказ коротких стрічок «Верхогони-кавалеристи» та «Метання списа».

Перегляньте навчальне відео "Як брати Люм'єр винайшли кіно і створили перший фільм":

Опрацюйте теоретичний матеріал:

Чарлі Чаплін - легендарний англійський та американський кіноактор і кінорежисер першої половини XX століття. Визнаний одним із найкращих коміків в історії світового кіно, тричі нагороджений премією «Оскар». Він грав ролі, писав сценарії, продюсував власні фільми. Був одним із класиків ери німого кіно.

Якби Чарлі Чапліну сказали, що колись звукове кіно буде володарювати великими екранами, у нього точно б злетіли вуса від шоку. Ще б пак, адже творці німих фільмів були противниками впровадження синхронного звуку в кіно. Вони вважали, що це повністю зруйнує кіно як мистецтво та стане кроком назад.

Звук та музика – два важливі елементи впливу для сприйняття сюжету. Вони настільки майстерно маніпулюють свідомістю, що навіть не викликають підозри.

Вплив музики на психофізичний стан

Ще Піфагор вважав, що музика здатна гармонізувати духовні недуги людини. Вже тоді існували мелодії проти роздратування, гніву, смутку. Так, звуки різних тональностей заспокоювали мозок та допомагали правій та лівій півкулям краще взаємодіяти. У своїй методиці Сергій Шушарджан, президент Міжнародної академії інтегративної медицини, дотримується теорії, що різні звуки за динамікою та тембром здатні впливати на різні органи. Психологічний вплив мають ритм, тональність, гучність, частоти та додаткові ефекти.

Прийнято вважати, що класична музика додає життєвих сил, допомагає побороти роздратування, заспокоює, сприяє засвоєнню знань. Рок та метал здатні підсилити як позитивні емоції, так і негативні. Ці жанри заряджають енергією, проте порушують внутрішню рівновагу тому, що спотворюють ритми, різко змінюючи частоти. Поп-музика негативно впливає на увагу та пам’ять, тому що діє за принципом «приїдання», монотонно повторюючи однаковий ритм, проте беззаперечно здатна підвищувати настрій. Реп здатен викликати агресію, проте не слід бути настільки категоричним, адже сучасні виконавці далеко не завжди наділяють свою музику саме такими емоціями: це може бути смуток, відчай, байдужість тощо. Блюз заспокоює, джаз збуджує (не обов’язково сексуально), регі піднімає настрій, підвищує емоційний тонус.

Як би сильно не хотілося це заперечувати, але під час прослуховування будь-якої пісні або мелодії слухач обов’язково відчує вплив на свій емоційний стан. Тож недаремно кожна людина обирає для себе максимально комфортний стиль та жанр музики.

Проте, дивлячись фільм, глядач не може обрати для себе звуковий супровід, тож змушений реагувати на сюжет так, як того забажали режисер, звукорежисер та композитор. Бо маніпуляція – одна із функцій музичного супроводу в кіно.

Як музика потрапила у німе кіно?

Дуже хитро! Поб’ємося об заклад, що ви бачили німе кіно під жвавий музичний супровід? Ця музика була взагалі окремою частиною демонстрації фільму. Її виконували спеціально навчені люди – тапери (від фр. tapeur, taper – стукати, плескати), які відповідали за те, щоб забезпечувати звуковий супровід стрічці. Так, вони могли сидіти в кінотеатрах за фортепіано та синхронно із фільмом грати або ж відтворювати конкретні звуки. З еволюцією німого кіно з’явилася навіть необхідність у професії кінодирижера, який допомагав точніше музично ілюструвати події. Розвиток відбувався дуже стрімко, тож вже у 1930-х роках у таперах більше не було необхідності.

Не про звук, а про музику

Звук – розбите скло або свист чайника, музика – інструментальне або пісенне супроводження сюжету. Це важливе розмежування тому, що звуки в кіно виконують маніпулятивну функцію впливу найчастіше лише у трилерах та фільмах жахів, коли потрібно звернутися до саспенсу. Музичний супровід притаманний всім жанрам, він має свою класифікацію: від чарівної фортепіанної музики до пісень Imagine Dragons.

Отже, як музика може бути представлена в кіно:

1. Оригінальна інструментальна музика – додають неабияку порцію драматичності.

2. Класична музика. Вона відтворює той настрій або атмосферу, яка буде відбуватися у кадрі.

3. Популярні пісні (це скоріше необхідно для атмосфери та осучаснення стрічки, ніж для створення драми).

4. Пісні популярних виконавців, які було написано спеціально для фільму (Адель – «Skyfall» для стрічки «007: Координати «Скайфолл» Сема Мендеса або ж Селін Діон – «My heart will go on» для «Титаніку» Джеймса Кемерона). Це взаємовигідний союз, адже ці пісні завжди будуть асоціюватися з фільмами, в яких вони лунали, а фільми матимуть дуже влучний музичний супровід, який максимально правильно підтримує сюжет.

5. Живе виконання пісень (але не мюзикл!) – це додає фільму атмосфери та національного колориту.

6. Мюзикл – так, це окремий кінематографічний жанр, проте не слід забувати про його найголовнішу рису – виконання пісень героями (акторами). Саме воно допомагає створити трохи магічну (у прямому та переносному сенсах) атмосферу.

Наприклад, у «Ла-Ла Ленді» Демієна Шазелла мюзикл виконує функції романтизації та драматизації:

Музика – окремий додатковий елемент, але він не повинен суперечити тому, що відбувається на екрані. Ключ до успіху – не в тому, щоб бачити лише картинку та не чути музику і не в тому, щоб чути лише красиву мелодію, забуваючи про зміст стрічки. Ключ у тому, аби все це гармонійно поєднувалося і разом створювало ту атмосферу, якої прагнув досягнути режисер. Колір, звук, музика, декорації – всі ці елементи є необхідними та важливими для того, аби якомога краще та ефективніше передати той настрій та головну ідею, які закладаються у сюжет. Якщо ж один із елементів йде врозріз із іншими, то ви одразу почуєте або побачите, як якась «нота» у цьому фільмі «звучить» всупереч іншим.

До портретної галереї

Джон Вільямс — сучасний американський композитор, який народився в Нью-Йорку (1932), виріс у музичному середовищі, в дружній та міцній родині. В шкільні роки окрім фортепіано юнак опанував трубу, тромбон і кларнет. Він навчався у класичних американських музичних закладах у найвідоміших педагогів США. Виступав у клубах як джазовий піаніст, тривалий час працював диригентом Бостонського естрадного оркестру, писав музику до численних кінофільмів. Джон Вільямс став п’ятикратним лауреатом премії «Оскар» (і понад 50 разів номінувався), трикратним премії Grammy за музику до фільмів.

Другий «Оскар» Вільямсу принесла його співпраця з режисером Стівеном Спілбергом у роботі над вельми успішним фільмом «Щелепи» (1975), для якого композитор написав неймовірно чарівну музику, яка стала однією з головних дійових осіб фільму і буквально врятувала його від провалу. З того часу двоє митців стали друзями й постійними партнерами.

Музика до фільму «Зоряні війни» (режисер Джордж Лукас) принесла маестро великий успіх, саундтрек до фільму залишається популярним серед любителів кіномузики й донині.

З-поміж інших відомих фільмів, музику до яких написав Джон Вільямс: «Супермен», «Індіана Джонс: у пошуках втраченого ковчега», «Один удома». «Інопланетянин», «Список Шиндлера». Деякі фільми завдяки музиці Джона Вільямса було врятовано від забуття. Багато саундтреків композитора відірвалися від кінофільму і живуть самостійним концертним життям.

Джон Вільямс. Саундтреки з кінофільмів:

«Зоряні війни», «Імперський марш»

«Один удома», SOUNDTRACK "HOME ALONE"

Harry Potter and the Philosopher's Stone (SOUNDTRACK)

Мистецька скарбничка

Запишіть до зошита визначення:

Кіномистецтво — вид художньої творчості, що сформувався на технічній основі кінематографії, синтез мистецтв — літератури, театру, образотворчого мистецтва і музики.

Мюзикл — музична вистава, в якій на основі літературного сюжету поєднуються виражальні можливості музичного, хореографічного, драматичного та оперного мистецтв.

Саундтрек (англ. soundtrack, розм. — звукова доріжка) — музичне оформлення будь-якого матеріалу, наприклад, кінофільму, мульфільму, мюзиклу, телепередачі, комп’ютерної гри, книги.

Тапер — музикант, зазвичай піаніст, який супроводжував своїм виконанням танці на вечорах, балах, згодом — німі фільми.

Фото записів прикріпіть до цього завдання.

Музична грамота

🎵 Де знаходяться ноти?

Як легко запамʼятати розташування нот на нотному стані? 🤔