М.Трублаїні * Пустуни на пароплаві*(продовження)

Доброго дня!

Продовжуємо працювати над текстом М.Трублаїні * Пустуни на пароплаві*

1)Хто автор оповідання?

2)Що ви про нього знаєте?

Продовжуємо читати оповідання

Пустуни на пароплаві

(продовження)

ПУСТУНИ РЯТУЮТЬ БОЦМАНА

Опівдні сонце стояло просто над головою. Спека надзвичайна. На одкритому місці палуби — жодної людини. Всі ховались у затінках. Боцман вийшов, щоб полити розпечену палубу морською водою. В руках у нього мідна трубка насоса, з якої ллється вода.

Боцман вийшов без бриля. Волосся у нього коротко обстрижене. Сонце напекло голову, боцман зомлів і впав.

Ніхто, крім мавпочок, цього не бачив.

Вони підскочили до боцмана і, схопивши трубку насоса, почали бавитись. Пустуючи, бризнули на лежачого моряка водою, а розохотившись, облили його з голови до ніг.

Від води боцман опритомнів.

ЛОВЛЯ ЛЕТЮЧИХ РИБ

Боцман захотів помити брудний мішок. Він прив'язав його мотузкою і викинув через кругле віконце своєї каюти в море. Од швидкого руху пароплава мішок полоскався у морській воді.

Залишивши мішок купатись, боцман вийшов з каюти, зачинивши двері на ключ, і піднявся на верхню палубу.

Погладивши вуса, глянув на море.

Серед дрібної хвилі показалась величезна акула. Моряк розгледів її коротке тупе рило та чорно-синювату спину.

З води почали вискакувати летючі риби. Мабуть, їх сполохала акула.

Окремі риби перелітали через пароплав і поринали у воду.

Обидві мавпочки почали підплигувати, намагаючись впіймати рибок. Вони кидались на всі боки.

Але риби летіли швидко і мавпи жодної не впіймали.

Та ось Яшка і Машка разом підскочили над бортом і вдарились одне об одного. В ту ж мить повітря розітнув жахливий зойк. Мавпи зникли з палуби й шубовснули у воду.

ЛЮДИНА В МОРІ

Враз пролунало:

— Людина за бортом!

То боцман, схопивши рятувальний круг, стрибнув у море. Коли повернули назад пароплав, людина в морі здавалась ледве помітною цяткою.

Моряки побачили, як акула теж повернула і попливла туди, де видно було боцмана.

Всі захвилювались. Пароплав поспішав повним ходом і безперервно гудів. Так хотіли відігнати морського хижака.

Акула зникла під водою. Та ось її плавники мигнули поблизу боцмана.

У кожного, хто стояв на палубі, тривожно стиснулось серце: чи вдасться врятувати боцмана?

Скоро наблизились до нього. Спустили шлюпку. З води витягли боцмана і Яшку. Всі зрозуміли, що Машка потонула. В ту ж хвилину поблизу показались могутні плавники акули.

— Ти думав про неї? — спитали боцмана, показуючи на акулу.

— Це велетенська малозуба акула,— відповів старий моряк,— вона ніколи не нападає на людей.

ДРУГА КОРОБКА ШОКОЛАДУ

Попискуючи, Яшка тулився до боцмана. Матросам здавалось, що у мавпочки на очах сльози. Всім стало сумно. Всіх пройняв жаль за Машкою.

Шлюпку підняли на пароплав.

Боцман, весь мокрий, мовчки пішов у свою каюту.

Він відчинив двері і побачив... Машку, що сиділа на столику і гризла шоколад з другої коробки.

Моряк остовпів.

Машка, схопивши недогризок шоколаду, метнулась крізь вікно у море.

Боцман підбіг до столу й насилу просунув голову у віконце. Він побачив мавпочку, що трималась на мотузку, яким він прив'язав мішок.

Моряк догадався, що, коли мавпи падали з палуби, Машка схопилась за цей мотузок і врятувалась.