Можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів

Валентність — чисельна характеристика здатності атомів елемента сполучатися з певною кількістю таких самих або інших атомів.

Значення валентності записують римськими цифрами над хімічними символами.

За одиницю валентності прийнята валентність атомів Гідрогену. Валентність атома елемента в його сполуці з Гідрогеном дорівнює числу атомів Гідрогену у молекулі.

Приклад:

HI2OII, NIIIHI3 — валентність Оксигену у молекулі води дорівнює двом, а Нітрогену у амоніаку — трьом.

Є елементи, які проявляють постійну валентність.

Елементи з постійною валентністю

У більшості хімічних елементів валентність змінна.

Елементи зі змінною валентністю

Зверни увагу!

Суми одиниць валентності кожного елемента у формулі речовини повинні бути однаковими.

Валентні стани елементів та їхні ступені окиснення зв'язані між собою.

Ступінь окиснення — умовний заряд атома в сполуці, якщо вважати, що спільні електронні пари повністю змістилися до більш електронегативного атома.

Ступінь окиснення дорівнює числу електронів, зміщених від атома або до атома.

Якщо електрони зміщуються від атома, то його ступінь окиснення є позитивним. Позитивний ступінь окиснення в сполуках має атом менший за електронегативний елемент.

Якщо зміщення електронів відбувається до атома, то його ступінь окиснення є негативним.

Зверни увагу!

У простих речовинах зміщення електронів не відбувається, і ступінь окиснення атомів дорівнює 0.

Значення ступеня окиснення вказують над знаком хімічного елемента (якщо ступінь окиснення елемента дорівнює +1 або –1, число 1, як правило, не записують, а вказують лише знак, наприклад):

Ca+2O−2, N02, K+Cl−.

Зверни увагу!

У складних речовинах ступінь окиснення атомів металу завжди позитивний.

Максимальне значення ступеня окиснення металічного елемента головної підгрупи можна визначити за номером групи, в якій елемент міститься у періодичній таблиці. Воно дорівнює числу валентних електронів в атомі.

Металічні елементи головних підгруп у сполуках, як правило, виявляють постійний ступінь окиснення. У металічних елементів IA групи вона дорівнює +1:

Na+Cl−, Li+2O−2.

У металічних елементів IIA групи ступінь окиснення завжди дорівнює +2:

Mg+2F−2, Ba+2O−2.

Ступінь окиснення Алюмінію — +3:

Al+32S−23.

Металічні елементи побічних підгруп виявляють змінні ступені окиснення:

Fe+2O−2, Fe+32O−23.

Зверни увагу!

Атоми неметалічних елементів мають як позитивні, так і негативні ступені окиснення.

У Флуорі, найбільш електронегативному з неметалічних елементів, ступінь окиснення постійна і дорівнює −1:

H+F−, K+F−.

Оксиген майже завжди має ступінь окиснення −2:

Na+2O−2, C+4O−22.

Винятки — оксиген фторид і пероксиди:

O+2F−2, H+2O−2.

У більшості сполук ступінь окиснення Гідрогену +1, але у сполуках з металічними елементами вона дорівнює −1:

H+Br−, N−3H+3, Na+H−, Ca+2H−2.

У атомів інших неметалічних елементів максимальне значення ступеня окиснення дорівнює номеру групи:

C+4, N+5, S+6.

Мінімальне значення ступеня окиснення неметалічного елемента можна визначити, якщо від номера групи відняти 8. Воно визначається числом електронів, які потрібні атому до завершення зовнішнього електронного шару:

C−4, N−3, S−2.

АБО перегляньте відео

Виконайте інтерактивні вправи