Модуль Гирьовий спорт. Історія розвитку гирьового спорту

Гирьовий спорт — силовий вид спорту, який ґрунтується на підніманнях гир (гирі) максимальну кількість разів за визначений проміжок часу згідно з правилами змагань у двох змагальних вправах (двоборство: поштовх, ривок) або в одній (поштовх довгим циклом).

Історія

Після всенародної популярності, яку вправи з ваговими гирями отримали наприкінці XIX і на початку XX ст., на довгий час гирі перетворились на різновид циркового мистецтва і стали допоміжними засобами розвитку фізичних якостей в інших видах спорту, залишаючись при тому атрибутом народних гулянь і розваг.

Новітня історія гирьового спорту в Україні починається в 1960-х роках. Змагання з гирями швидко розповсюджуються в сільській місцевості, на заводах, в армії і флоті та серед студентської молоді. 1970 в Україні затверджуються перші правила змагань, до яких увійшли три вправи (триборство) — жим гирі кожною рукою, поштовх двох гир від грудей і ривок одною рукою. Залежно від рангу, змагання проводяться з гирями 16, 24 і 32 кг. Враховуючи зростаючу популярність і доступність змагань з гирями, в Україні 1974 вперше введено почесне спортивне звання «Майстер спорту з гирьового спорту».

Значним поштовхом у подальшому розвитку гирьового спорту в Україні було прийняття 1985 року Єдиних всесоюзних правил змагань, проведення першого чемпіонату СРСР і введення почесного спортивного звання «Майстер спорту СРСР». Перший всесоюзний чемпіонат проводився 23 — 24 листопада 1985 в місті Липецьку (Росія).

Після розпаду Радянського Союзу у 1992 була створена Міжнародна федерація гирьового спорту (МФГС) і Федерація гирьового спорту України (ФГСУ).

З 1988 в Україні розвивається новий напрям гирьового спорту — композиційне жонглювання, започаткований групою силового жонглювання «Козацькі витівки», створеною на базі Національного медичного університету їм. О. О. Богомольця. Своїми виступами, побудованими у стилі українських народних танців, група сприяє популяризації гирьового спорту серед населення України, а також у країнах ближнього і дальнього зарубіжжя, та відродженню культурної спадщини України.

Найвидатнішими досягненнями наших гирьовиків можна вважати результат Федора Усенка з м. Суми у поштовху двох двопудових гир — 149 разів у ваговій категорії до 80 кг, показаний у 1989 році та не перевершений до сьогодні, рекорд у ривку Юрія Петренка з міста Черкаси — по 110 підйомів кожною рукою (1998); а також досягнення тринадцятиразового чемпіона світу Романа Михальчука з міста Луганська, який першим серед гирьовиків України удостоєний високого спортивного звання «Заслужений майстер спорту України».