Порушення прав людини. Поняття механізмів захисту прав людини. Міжнародні та європейські стандарти захисту прав людини. Національний механізмів захисту прав людини, їх класифікація. Правозахисні організації

Мета: Розвити в учнів уявлення про порушення прав людини, а також відновлення справедливості, коли права людини було порушено, створено механізми захисту прав людини та роль держави у захисті громадянина в його житті. роз’яснити який національний механізмів захисту прав людини, їх класифікація, правозахисні організації з’ясувати, що таке порушення прав людини, проаналізувати ситуації та визначити факти зазіхань на права людини, розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження.

Тип уроку: комбінований

Хід заняття

1.Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань.

3. Вивчення нового матеріалу

План заняття

1.Порушення прав людини

2.Поняття механізму захисту прав людини

3. Національний механізм захисту прав. Правозахисні організації

4. Міжнародні та європейські стандарти захисту прав людини

5. Правозахисні організації

Головний документ, що гарантує права людини в Україні — Конституція України. У ній закріплені основні механізми захисту прав людини на національному рівні.

Стаття 21 Конституції України визначає, що всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Стаття 22 Конституції України підкреслює, що за прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Найбільш ефективною гарантією забезпечення прав і свобод людини є судовий захист. Закони України надають усім громадянам у випадку порушення їхніх прав і свобод або незгоди з діями органів влади і посадових осіб, звертатися в судові інстанції.

Ст. 55 Конституції говорить, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Також кожний громадянин має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Згідно з Конституцією, судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Конституційний Суд України контролює дотримання норм Конституції України. До Конституційного Суду можна звернутися за тлумаченням окремих норм Конституції, проте не існує процедури подання індивідуальної скарги на порушення прав людини, передбачених Основним Законом (Конституцією України).

В суди загальної юрисдикції може звертатися кожна людина щодо захисту своїх конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції.

Залежно від ситуації можна звертатись до органів виконавчої влади, до місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування. При цьому важливо знати, яким чином подаються звернення до органів влади та регулюється порядок надання відповідей.

Для цього, крім Конституції, варто знати положення Законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації».

Права людини і громадянина в Україні можуть обмежувати у випадках передбачених Конституцією і з метою:

врятування життя людей та майна;

запобігання злочинові чи його припинення;

забезпечення інтересів національної безпеки, територіальної цілісності, громадського порядку, економічного добробуту;

забезпечення охорони здоров'я і моральності населення, захисту репутації або прав і свобод інших людей;

запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно.

2. Захист прав людини може відбуватися як на національному рівні, тобто всередині окремої держави, так і на міжнародному — у випадку, коли держава не здатна самостійно забезпечити захист прав своїх громадян. Усередині держави завдання захисту прав людини покладене передусім на правоохоронні органи та судову гілку влади. Передбачається, що законодавство країни має будуватися на тому, що людина є найвищою цінністю, і враховувати міжнародну нормативно-правову базу щодо прав людини.

Україна як держава — учасниця ООН керується міжнародними стандартами в розробленні свого законодавства, або нормативно-правового забезпечення. Основою для цього забезпечення є Конституція України, де проголошено, що головною цінністю держави є людина. Із метою уникнення порушення прав людини, а також відновлення справедливості, коли права людини було порушено, створено механізми захисту прав людини.

На основі чинного законодавства в Україні діють інституції, завданням яких є забезпечення дотримання прав людини в країні. Це:

• Генеральна прокуратура України;

• Комітет Верховної Ради України з прав людини, національних меншин

• Інші комітети Верховної Ради України щодо діяльності із забезпечення та захисту прав людини (законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності);

• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

• Інститут адвокатури (інститут надання правової допомоги);

• МВС України (формування та розвитку внутрішньовідомчого контролю за дотриманням прав людини та недопущенням катувань);

• Міністерство юстиції України (зокрема Національне бюро у справах дотримання Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод);

• Громадські правозахисні організації (національні та міжнародні);

• Науково-дослідні установи;

• Засоби масової інформації (мас-медіа).

Ще однією частиною національного механізму захисту прав людини виступають засоби масової інформації, тобто мас-медіа. Вони інформують суспільство про можливі або вже наявні проблеми у сфері захисту прав людини, закликають до їх обговорення, поширюють інформацію про чинне законодавство та можливості громадян щодо захисту власних прав.

Види захисту прав

-Судовий механізм захисту прав та свобод людини і громадянина. Право громадян на судовий захист закріплено у статті 10 Загальної декларації права людини У частині першій статті 55 Конституції України. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб. Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України. Для того щоб звернутися до суду необхідно скласти позовну чи іншу заяву, передбачену чинним процесуальним законодавством, надати суду відповідні докази та сплатити судовий збір. Позов має відповідати вимогам встановленим процесуальним законодавством. Підготувати документи для звернення до суду особа може самостійно або ж звернутися за правового допомогою, у тому числі безоплатною.

-Позасудовий механізм захисту прав та свобод людини і громадянина. Другий вид захисту на якому ми зупинимось сьогодні передбачає розгляд звернень громадян в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Згідно до Конституції України (стаття 40), кожна людина має право направляти індивідуальні чи письмові звернення або особисто звертатись до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, до посадових та службових осіб. Порядок звернень визначається Законом України «Про звернення громадян. Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) – звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб.

Заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

- Інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений). Діяльність Уповноваженого визначені в Законі України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 13 листопада 1997 р.

Кожна людина повинна мати можливість вільно обрати спосіб захисту своїх порушених прав.

3. Якщо ж усі можливості національних судів вичерпано, то можна звернутись до міжнародних інстанцій, чию юрисдикцію визнає Україна. На сьогодні міжнародними судовими органами, які здійснюють контроль за дотриманням прав людини, є: Європейський суд з прав людини, Міжамериканський суд з прав людини та Африканський суд з прав людини і народів, Міжнародний кримінальний суд (МКС), Міжнародний суд ООН.

У світі існує розроблена й документально закріплена система прав людини. Головною їх особливістю є те, що вони надаються всім без винятку людям від народження. Основними документами, де викладені сучасні міжнародні стандарти у сфері прав людини, вважаються:

• Загальна декларація прав людини (1948 р.);

• Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.);

• Європейська соціальна хартія (1961 р.);

• Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1966 р.);

• Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі (1975 р.);

• Конвенція про права дитини (1989 р.)

5. Правозахисні організації. Крім держаних органів національних та міжнародних міжурядових організацій, у світі існують численні неурядові громадські організації, створені для захисту прав людини.

Однією з таких найбільших міжнародних організацій, що діють і в Україні, є організація «Амнесті Інтернешнл» (Amnesty International), діяльність якої спрямована на викриття й оприлюднення випадків порушення прав людини, порушення людської гідності задля тиску на уряди та суспільство з метою захисту постраждалих і припинення випадків порушення прав людини. Особливим напрямком діяльності цієї організації саме в Україні є протидія тортурам у правоохоронних органах.

Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда-Україна», головні його завдання - запобігання торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, ліквідацію всіх форм дискримінації та насильства в суспільстві, сприяння дотриманню прав людини, тендерної рівності та захисту прав дітей.

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ). Вона стежить за дотриманням прав людини в роботі правоохоронних органів шляхом розвитку дієвого громадського контролю.

Існують численні організації, спрямовані на захист прав дітей. Це ЕКПАТ (ЕСРАТ) — мережа неурядових правозахисних організацій бореться проти сексуальної експлуатації дітей. Україна є членом цієї організації із 2004 р.,

На території Європи діють щонайменше три системи захисту прав людини та міжнародні установи, до яких громадяни України можуть звертатися у випадку порушення їх основних прав і свобод.

Якщо громадянин України вважає, що його права держава не захищає належним чином, згідно з Конституцією, він має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ або відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Це такі установи:

• Центр із прав людини Економічної і Соціальної Ради ООН;

• Комісія з Прав людини ООН;

• Комітети ООН:

• із прав людини,

• з економічних, соціальних і культурних прав,

• із прав дитини,

• із ліквідації расової дискримінації,

• проти застосування катувань.

• Управління Верховного комісара ООН із заохочення і захисту всіх прав людини;

• Європейський суд із прав людини.

Невиконання рішення Європейського суду може призвести до призупинення членства країни в Раді Європи або виключення з неї. На думку багатьох вчених і державних діячів, ця система стала найбільш досконалим та ефективним способом захисту прав і свобод людини у світі.

10 з 12 балів

Обговорення ситуації у класі один учень у процесі суперечки називав іншого образливими словами, а потім ударив. Чи було це порушенням прав людини? Що робити в такій ситуації? На вашу думку, хто може порушити права людини?

Робота з ситуаціями. Обговоріть і визначте, у яких з них порушено права людини й чому.

1. Двоє хлопців побилися в школі. Через цю бійку один із них зламав руку.

3. Мама відкривала листи, які приходили до її 14-річної дочки Ганни, і читала їх, бажаючи дізнатися, з ким і про що переписується її дочка.

4. Учителька перехопила записку, яку учень передав однокласниці, і голосно прочитала її перед усім класом.

5. Молодий чоловік прийшов до суду для того, щоб подати позов про відшкодування збитків. Але він не знав, як це правильно зробити, і звернувся до співробітника, який приймав документи, щоб він подивився правильність оформлення документів. Співробітник розірвав заяву і сказав прийти іншим разом із правильно заповненим документом.

6. Продавчиня в кіоску випадково неправильно дала решту клієнтці. Клієнтка виявила цей факт і назвала продавчиню злочинницею.

7. Слідчий поліції побив підозрілого, щоб отримати від нього правдиві свідчення.

8. Батько 12-річного хлопця заборонив йому користуватись Інтернетом, оскільки він грав у агресивні онлайн-ігри.