3-я господиня.
Лавка моя числова.
Про число і про слова.
Чисел в світі є багато
І про всіх них треба знати.
Пісня «Нуль»
Є число, що зветься Нуль.
Знають його всюди.
Відніми його, додай –
Що було, те й буде!
Як помножити його,
А чи поділити,
В результаті пишуть нуль
І дорослі, й діти!
Та ділить на нього – зась!
І під час уроку
Хто про це забуде з вас –
Матиме мороку.
Поділивши ж нуль на нуль,
В частку, що й казати,
Можна будь-яке число,
Крім нуля писати!
Он які з нулем діла!
Знайте добрі люди!
Вже про це ніхто із вас,
Мабуть, не забуде!
1-ий учень. Чи замислювалися ви над тим, якою б була наша система числення, якби людина мала на кожній руці не по 5, а по 6 пальців? Тоді, очевидно, Була б прийнята не десяткова, а дванадцяткова система числення, в основі якої було б не число десять, а число дванадцять – дюжина.
Проте більшість народів обрала десяткову систему числення. Адже десять пальців рук – це множина, з якою первісна людина практично порівнювала всі інші множини, аж поки не з’явилась інша нова множина – множина натуральних чисел. Коли пальців рук і ніг вже не вистачало для того, щоб полічити потрібні речі, почали лічити за допомогою камінців, зарубок на палиці тощо.
Окремі індійські племена в Бразилії лічили тільки до п’яти (по кількості пальців на одній руці), а все, що було більше, означало «багато».
«Гімн Одиниці»
Знайте всі, без одиниці,
Хоч вона й така мала,
Не могло б на світ з’явитись
Ні єдиного числа.
Числам тісно, їх немало,
Збільшенню межі нема,
Та всі числа, щоб ви знали,
Одиниця нам дала.
Щоб дізнатись потужність вала,
Швидкість птаха, вітру міць,
Треба взяти нам чимало
Різнойменних одиниць.
Наша славна одиниця
Міря небо й океан,
Наша скромна одиниця
Чисел славний капітан.
«Тринадцяті числа»
Сусідка моя на тринадцяті числа
Завжди починає кривитися кисло:
«Вони небезпечні, вони не до речі!»
І з остраху голову втягує в плечі.
Виходить, що душу моєї сусідки
Обплутали зовсім старі пережитки.
Я факти беру і заходжу до хати,
Щоб всі ці дурниці цілком спростувати.
Тринадцятий номер на тому будинку,
Де Пушкін, не знаючи сну і спочинку,
Закінчив безсмертну поему «Цигани»
І створював сонячний образ Тетяни.
Флотилія «Слава» прийшла в Антарктиду,
Туман непроглядний стояв до обіду.
І раптом по радіо блискавка скора:
«Тринадцятий кит на борту «Гаруньора».
Сьогодні до мене влітає сусідка,
Говорить схвильовано, ясно і чітко:
- Наш виграш припав на одну з облігацій!
- А номер який?
- Та погляньте: тринадцять!
2-ий учень. А ще були часи, коли найбільшим числом вважали число три. Про це свідчить той факт, що числа, менші від трьох, мали окрему назву: один – сонце, місяць, палець; два – очі або вуха, крила, руки. Число «три» позначалося словом «багато». Звідси пішли різні заклинання, благословення, прислів’я: «Бог любить трійцю», «Тричі благословенний», «Тричі проклятий», «Набравсь три копи лиха» тощо. Навколо числа три створювалися різні легенди, повір’я. Так, у Вавілоні поклонялися трьом головним божествам – Сонцю, Місяцю і Венері. У Єгипті також було три головних боги: Тор, Озіріс та Ізіда. Три вважали числом божественним, священним, символом досконалості. У римлян богиню полювання Діану, а в Індії бога Шіву зображали з трьома обличчями. Від релігій і міфів стародавнього світу християнська релігія також запозичила ідею триликого Бога: Бог-батько, Бог-син і Бог-дух святий.
3-ій учень. Пізніше роль найбільшого числа почало відігравати число сім. Про це свідчать такі приказки та прислів’я, пов’язані з цим числом: «Сім раз відмір – один раз відріж», «Семеро одного не чекають», «Один з сошкою, семеро з ложкою», «Сім верст до небес – і все лісом», «Сім п’ятниць на тиждень» та інші.
Щоб запевнити в непохитності даного слова чи клятви, часом говорять: «Міцно, як сім». А вираз «Він на сьомому небі» означає – він безмежно щасливий. Через те, що число сім відповідало кількості небесних світил, що виділяються серед інших: Сонце, Місяць, Венера, Марс, Юпітер, Меркурій і Сатурн, його стали вважати священним. На його честь було запроваджено семиденний тиждень.
4-ий учень. Пізніше найбільшим числом стало дванадцять (дюжина), а наступне за ним число вважали вже зайвим «від лукавого», нещасливим і назвали «чортовою дюжиною».
У царській Росії в деяких містах не було тринадцятого номера трамваю і квартир №13. У 1930 у Лондоні кілька тисяч чоловік навіть підписали петицію з вимогою про заміну на будинках усіх номерів 13. У Парижі існували спеціальні контори, які посилали свою людину туди, де випадково на обіді збиралося 13 чоловік. У США в деяких будинках немає тринадцятого поверху, а в готелях – кімнати №13. У 1970 році всесвітня федерація футболу оголосила «поза законом» номер 13 на футболках гравців. Спортсмен, який числився під цим номером у складі своєї команди, повинен був виступати у футболці без номера.
Деякі учні ще й тепер вважають число 13 нещасливим і, ідучи на екзамен, бояться, щоб їм не попався екзаменаційний білет №13.
5-ий учень. Розповідають, ніби Карл IV, імператор так званої «Священної Римської імперії», дуже любив цифру чотири.
У країні були чотири столиці, в кожній з яких сидів один з чотирьох великих князів.
Жив імператор у чотирьох великих палацах, займаючи в них по чотири кімнати. В кімнатах було по чотири вікна, четверо дверей, чотири столи і чотири світильники.
В урочистих випадках імператор одягав чотирикутну корону, виготовлену із сплаву чотирьох металів. Імперію свою він поділив на чотири частини, армію – на чотири корпуси.
Він їздив у кареті, яка була запряжена чотирма кіньми, носив одяг чотирьох кольорів і розмовляв чотирма мовами. Їв він чотири рази на день. Їжа його складалася з чотирьох страв, запивав він вином чотирьох сортів.
У Карла IV було четверо дітей. Коли він помирав, біля його ліжка було четверо лікарів і четверо духівників, кожний з яких писав заповіт однією з чотирьох мов.
6-ий учень. Бісмарк не поділяв уподобань Карла IV. Його улюбленою цифрою була цифра 3. Девізом на його гербі була латинська приказка «У троїстості сила». Бісмарк служив при трьох імператорах, брав участь у трьох війнах, підписував три мирні договори, був організатором Союзу трьох держав і зустрічі трьох імператорів, боровся з трьома партіями, володів трьома маєтками і мав трьох дітей.
Ось такі дивацтва були у різних відомих людей.
