Мета: ознайомити з стереотипами в мас-медіа, навчити розпізнавати "мову ворожнечі", визначати дискримінаційні практики та поведінку; виховувати доброзичливе ставлення одне до одного.

Тип уроку: комбінований.

Хід заняття

1. Організаційні моменти.

2 . Актуалізація опорних знань.

3. Вивчення нового матеріалу.

План заняття

1.Маніпуляція в медіа

2. Маніпулятивними засобами впливу держави на суспільство через ЗМІ

3. Стереотипізація у мас-медіа. «Мова ворожнечі»

4. Інформаційна війна.

1. Медіа-маніпуляція (за новим правописом – медіаманіпуляція) — вид психологічного впливу , що здійснюється через пресу (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, звукозаписи та відеозаписи, відеотексти, телетексти, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку, що призводить до пробудження у об'єкта впливу намірів, які змінюють його бажання, настрої, поведінку, погляди тощо.

Ознаки маніпуляції:

ставлення до об'єкта маніпулювання як до засобу досягнення власних цілей;

прагнення отри- мати односторонній виграш;

прихований характер впливу;

використання психологічної вразливості;

прагнення ввести партнера по взаємодії у психологічну залежність.

ЗМІ – один із соціальних інститутів , що тією чи іншою мірою виконують замовлення суспільства та окремих соціальних груп щодо певного впливу на населення в цілому, в тому числі й на окремі вікові та соціальні категорії. Можна зазначити два аспекти такого впливу. По-перше, ЗМІ істотно сприяють засвоєнню людьми різного віку широкого спектра соціальних норм та формуванню у них ціннісних орієнтацій у сфері політики, економіки, здоров`я, права тощо. По-друге, ЗМІ фактично є своєрідною системою неформальної освіти та просвіти різних категорій населення. При цьому користувачі ЗМІ здобувають досить різнобічні, суперечливі, несистематизовані знання, відомості з різних питань суспільного та політичного життя.

Рівні сприйняття 1) індивідуальний; 2) груповий; 3) організаційний; 4) суспільний.

Є 4 русла впливу медіа на рівні суспільства:

Середовище суспільної інформації . Кампанії мас-медіа є сильним засобом впливу на цю ланку, бо їм важливо створити таке середовище, яке сприятиме поширенню, впровадженню і засвоєнню необхідної інформації.

Громадська думка Громадська думка відіграє важливу роль у реалізації й підтримці державної політики, у розподілі суспільних ресурсів. Є твердження, що той, хто володіє засобами масової інформації, володіє громадською думкою

Державна політика Мас-медіа можуть підтримувати урядові позиції і культивувати політику прийняття їхніх регулювань громадьскістю.

Соціальні норми Вплив мас-медіа є доступним для сприйняття особистістю і для нормативної поведінки у соціальній системі. Індивідуальне сприйняття соціальних норм під впливом мас-медіа може бути настільки сильним, наскільки вдало подаються одні нормативні стосунки і поведінка та виключає інші. За таких умов на поведінку людини впливають лише узагальнені і вивірені мас-медіа соціальні норми. На суспільному рівні нормативна поведінка випливає принаймні частково з норм поведінки, які постійно висвітлюють ЗМІ. Отже, масова комунікація є засобом утвердження в суспільстві певних цінностей, переконань тощо, а також здійснення впливу на думки і поведінку людей.

2. За допомогою ЗМІ, інформацію можна:

спотворити за допомогою неповної, односторонньої подачі- масив інформації подрібнюють на менші масиви та коли інформація подається єдиним неопрацьованим потоком, що не дозволяє пересічному індивіду сформувати цілісну картину подій;
відредагувати, додавши власні домисли і коментарі;
інтерпретувати у вигідному світлі;
просто приховати, разом з тим, акцентуючи увагу на окремих сторонах події, замовчуючи інші, що створює додаткову можливість маніпулювати аудиторією;
створити "інформаційний шум", тобто зниження сприйняття фактів за рахунок подачі такої кількості новин, за якої стає неможливим їхнє сортування;
оперативно подати навіть неперевірену інформацію, що є певним маніпулятивним прийомом та відповідно до "закону випередження" будь-яке перше повідомлення про подію справляє значно сильніший вплив на аудиторію, ніж наступні;

Маніпулятивними засобами впливу держави на суспільство через ЗМІ є:

ідеологія,
пропаганда
агітація

Вони пов’язані між собою.

Ідеологія - система поглядів, ідей, переконань, цінностей та установок, що виражають інтереси різних соціальних груп, класів, товариств, в яких усвідомлюються і оцінюються відносини людей до дійсності і один до одного, соціальні проблеми і конфлікти, а також містяться цілі (програми) соціальної діяльності, спрямованої на закріплення або зміну існуючих суспільних відносин.

Пропаганда — форма комунікації, спрямована на поширення фактів, аргументів, чуток та інших відомостей для впливу на суспільну думку на користь певної спільної справи чи громадської позиції. Пропаганда зазвичай повторюється та розповсюджується через різні засоби масової інформації, щоб сформувати обраний результат суспільної думки

Агітація — найважливіший засіб впливу на свідомість і настрій широких мас, з метою спонукати їх до політичної чи іншої активності, ідеологічна зброя боротьби партій. Агітація провадиться шляхом поширення певних ідей і лозунгів за допомогою різноманітних засобів: через пресу (газети, журнали, брошури, листівки, заклики тощо), усні виступи (доповіді, бесіди, читання газет та ін.), радіо, телебачення, кіно, театр, образотворче мистецтво (плакати, діаграми, карикатури тощо), політичну і художню літературу

Фейк – це підробка у широкому сенсі це-

1) підроблені фотографії чи відеоролики;

2) фальшиві новини, які не всі здатні відрізнити від правди;

3) сторінки в соціальних мережах, створені від імені інших осіб (як правило, відомих людей).

Як розпізнати фейкову іформацію

- Будьте уважні до заголовків. Фейкові новини часто мають яскраві назви, написані великими літерами зі знаками оклику. Якщо заголовок здається вам неймовірним, то, швидше за все, так воно і є.

- Придивіться до адреси URL. Обов’язково перевірте назву ЗМІ: для розкрутки чуток часто створюють копії відомих сторінок або сайтів. Від оригіналів вони можуть відрізнятися парою літер у веб-адресі або доменом – такі деталі легко не помітити.

- Перевіряйте джерела. Переконайтеся, що новину розмістило видання, якому ви довіряєте. Якщо матеріал написаний невідомою організацією, почитайте про неї. Як правило, на сайтах інтернет-видань є вкладка «Редакція» або «Про нас». Звичайно, довіряти новині можна більше, якщо її опублікували одразу декілька великих ЗМІ.

Але навіть у відомих виданнях іноді з’являється неточна інформація або невірне трактування подій. Перевірте, кого цитують автори повідомлення. У хорошому журналістському матеріалі має бути як мінімум два джерела: інформаційні агентства та свідки подій.

- Слідкуйте за помилками. Багато фейкових сайтів допускають грубі помилки в орфографії та пунктуації.

- Уважно придивіться до фото та відео контенту. Фейкові новини містять підроблені фотографії та відео. Іноді фото можуть бути справжніми, але вирваними з контексту – неактуальні, зроблені в іншому місті, тощо. Визначити це можна, знайшовши оригінал фото (зазвичай він кращої якості, ніж його копії): коли і де він був вперше опублікований?

- Звертайте увагу на дати – дату публікації і ті дати, про які йдеться в новині. Багато фейкових новин не мають дати публікації і пишуть про події, яких ніколи не відбувалося.

- Перевіряйте, від чого відштовхується автор. Якщо не вказані джерела інформації або наводяться дослідження неназваних експертів – це ознака фейкової новини.

- Пошукайте таку ж новину в інших виданнях. Якщо такої новини немає більше ніде, то, швидше за все, ця інформація фейкова. Якщо про подію повідомили декілька видань, яким ви довіряєте, то така новина, найімовірніше, справжня.

- А, може, це жарт? Зверніть увагу на тон написання матеріалу, можливо – це лише гумор.

- Будьте пильні. Навіть перевірені джерела можуть помилятися. Ставтеся критично до того, що читаєте, і діліться тільки достовірною, на вашу думку, інформацією. Факти, на відміну від фейків, рідше стають вірусними. Брехня поширюється швидше. Після того, як заголовок, відео або мем поширилися тисячі разів – вони стають ще більш достовірним в очах людей.

3. Стереотипізація у мас-медіа - процес формування недостовірних уявлень про соціальні явища, поведінку людей і навколишній світ.

«Мова ворожнечі» (синонім ― «мова ненависті») ― це зміст того чи іншого повідомлення, що свідомо чи підсвідомо програмує людину на агресію. «Мова ворожнечі» ― це мова нетерпимості, спрямована на несприйняття відмінностей, притаманних для інших людей. Основними ознаками «мови ненависті»: емоційність, дегуманізація (людина зображується як тварина, неприємна істота), поширення негативних стереотипів тощо.

Стереотип це те, що часто повторюється, стає звичайним, загальноприйнятим, чого дотримуються і що наслідують люди у своїй діяльності.

Основні ознаки «мови ворожнечі»:

- емоційність;

- дегуманізація (людина зображується як тварина, неприємна істота);

- поширення негативних стереотипів тощо.

Техніки мови ворожнечі

Просування на перший план: використання та цитування різних джерел, як то старі визначення, вибіркові судження, використання метафор «ми проти ненависті, але..
Освіта: більшість змісту представляють як освітній і такий , що містить наукові докази, факти та логічне виправдання.
Заперечення: заперечувати проблему висловами «ніхто не дискримінує ЛГБТ» або «не було Холокосту».
Псевдо-наука: використання «фактів», теорій та наук, які насправді не мають наукового підтвердження.
Розбудова солідарності групи: заклики захистити групи (наприклад «ми маємо зберегти білу расу» тощо).
Історії героїв: представлення лідерів груп ненависті як героїв, прославляння носіїв мови ворожнечі.
Тактики страху: створення атмосфери та апелювання, що мова ворожнечі націлена на небезпечних об’єктів, як можуть зруйнувати існуючу систему цінностей.
Символи ненависті: використання візуальних символів для побудови солідарності та емоційного змісту.
«Іншування»: бачення інших як чужаків, дегуманізація «інших».
Апелювання до релігії: ескалація протистояння між релігіями та твердження, що релігійна догма застосовується до кожного.

За даними соціологів, найчастіше об’єктами цькування медіа стають:

представники ромської національної меншини;
люди африканського походження;
люди нетрадиційної сексуальної орієнтації (ЛГБТ);
представники єврейської національності;
люди мусульманського віросповідання;
жінки.

Мова ворожнечі свідомо чи підсвідомо програмує людину на агресію.

Як виявити мову ненависті та запобігти їй

Мова ненависті не опирається на факти, а лише на сконструйовані образи.
Виявляйте стереотипи та упередження, запобігайте їхньому поширенню.
Поважайте права і потреби інших людей незалежно від культури, статі, віку, здібностей тощо.
Цінуйте позитивний внесок інших людей.
Жарти не є прийнятним приводом для того, щоб знущатися з людей.
Використання негативу проти особистості, нації, етнічної чи соціальної групи ― це спроба маніпулювання свідомістю.

4. Інформаційна війна – вплив на населення іншої країни у мирний або військовий час через розповсюдження певної інформації та захист громадян власної країни від такого впливу.

Мета інформаційної війни - послабити моральні і матеріальні сили супротивника або конкурента та посилити власні. Вона передбачає заходи пропагандистського впливу на свідомість людини в ідеологічній та емоційній галузях.

Основними об'єктами протистояння у ході інформаційної війни є інформаційний простір,інформаційні ресурси та інформаційні технології навігації, комп'ютерні мережі, радіоелектронні засоби тощо.

Головні завдання: підрив морально -психологічного стану, зміна поведінки й емоційного настрою, дезорієнтація тадезінформація послаблення певних традицій і переконань, залякування власного народу образом ворога, а супротивника – своєю могутністю.

Спроби залякати супротивника за допомогою агітації дезінформації та пропаганди . Можна зазначити, що багато з сучасних війн починається саме з інформаційних. Приводом для бомбардування Багдаду Сполученими Штатами стала поширена через усі світові ЗМІ інформація, що режим Саддама Хусейна нібито має зброю масового знищення.

інформаційні війни частіше використовуються на міжнародному рівні. Україна і Росія вже не один рік ведуть саме таку війну. Росія постійно провокує гучними заявами український уряд та й просто зневажливо ставиться до українців у своїх інформаційних матеріалах.

То Україна краде газ, то українців називають малоросами, або ж всі українці продалися американцям. І що дивно – це працює! Росіяни – братній народ, потроху починає ненавидіти українців.

10 з 10 балів

Домашнє завдання. Опрацювати поданий матеріал ст.142-146, конспект

Надайте письмові відповідь на питання

1.Опишіть ознаки маніпуляції в медіа

2.Назвіть маніпулятивні засоби впливу держави на суспільство через ЗМІ

3.Як розпізнати фейкову інформацію?

4.Що таке мова ворожнечі та які її основні ознаки?

5.Як виявити мову ворожнечі та запобігти їй?

6.Що таке інформаційна війна?