Літературний авангард . Поет-футурист Михайль Семенко – сміливий експериментатор. Урбаністичні мотиви його лірики («Бажання», «Місто», «Запрошення»).

Міні лекція

Ознайомтеся зі змістом.

Авангардизм в українській літературі – це новаторська течія, що активно розвивалась у 1910-1930-х роках, прагнучи до радикального оновлення літературного процесу. Вона характеризується запереченням традиційних форм, експериментами з мовою та стилем, а також пошуком нових сенсів у динамічному та хаотичному світі.

Основні риси авангардизму в українській літературі:

• Заперечення традицій:

  Авангардисти відкидали усталені літературні норми, канони та жанри, шукаючи нові шляхи вираження.

• Експерименти з формою та мовою:

  Вони активно використовували верлібр, незвичні синтаксичні конструкції, новаторську лексику та графічні елементи.

• Вплив інших мистецтв:

  Авангардизм був тісно пов'язаний з живописом, музикою, театром, що призводило до взаємодії різних видів мистецтва.

• Урбаністичні мотиви:

  Зображення міського життя, індустріального пейзажу та ритму стає характерною рисою авангардних творів.

• Фрагментарність та монтаж:

  Тексти часто будуються на принципах монтажу, колажу, використовуючи фрагменти та алогічні поєднання.

• Експерименти зі свідомістю:

  Деякі авангардисти зверталися до технік автоматичного письма та дослідження підсвідомих процесів.

• Естетика епатажу:

  Авангард часто використовував парадоксальні форми, ігрові елементи та навмисну провокативність, щоб привернути увагу до своїх ідей.

Представники авангардизму в українській літературі:

• Михайль Семенко:

  Один з найвизначніших представників українського футуризму, автор збірок "Дерзання", "Кверофутуризм".

• Валеріан Поліщук:

  Лідер літературної групи "Авангард", близької до конструктивізму.

• Гео Шкурупій:

  Футурист, член угруповання "Нова генерація".

• Микола Бажан:

  У ранній творчості звертався до авангардних технік.

Основні течії та угруповання:

• Футуризм:

  Зосереджувався на темі майбутнього, швидкості, урбанізму, заперечував традиційну культуру.

• Конструктивізм:

  Характеризувався прагненням до раціональної організації форми, виражав ідеї індустріалізації та технічного прогресу.

• Аспанфут, Асоціація комункульту, Нова генерація:

  Українські футуристичні групи, що діяли в 1920-х роках.

Авангардизм в українській літературі зазнав переслідувань у період сталінізму, коли його новаторські пошуки були визнані "формалізмом" і "буржуазним мистецтвом". Незважаючи на це, його вплив відчувається в сучасній українській літературі, зокрема в постмодернізмі.

Знайомство з письменником.

Переглянути відео.

Ознайомитися із біографією поета та створити хронологічний план життя та творчості.

Народився 31 грудня 1892 року в селі Кибинці на Полтавщині в сім’ї волосного писаря. Його мати була письменницею – Марія Проскурівна.

Середню освіту він здобув у реальному училищі

Навчався у Психо-Неврологічному Інституті в Петербурзі, одночасно навчався в консерваторії по класу скрипки. З початком Першої світової війни він покинув навчання, бо був мобілізований. Три роки провів на Владивостоці.

Писати почав ще під час навчання.

Перша збірка «Prelude» вийшла 1913 року. Згодом Семенко захопився мистецькими ідеями футуризму.

Восени 1917 року поет повертається з Далекого Сходу на Україну, де його захоплюють буремні революційні події. Семенко приймає активну участь у літературному русі, у Києві 1918 року виходять його збірки «П’єро задається», «П’єро кохає», «Дев’ять поем».

У 1919 — виходять збірки «П’єро мертвопетлює», «Bloc-notes» і «В садах безрозних»

Семенко створив першу українську футуристичну організацію «Фламінго». У 1919 році очолює журнал «Фламінго».

Семенко виступив також організатором футуристичного руху. Він проголосив творення літератури майбутнього, яка, має зруйнувати застарілі культурні стереотипи і привнести в суспільну свідомість апологію техніки та урбанізму. Поет вважав, що «мистецтво, досягнувши вершин академізму та класицизму»-, пішло хибним шляхом, відтак слід з уламків старого мистецтва конструювати нове, яке б відповідало вимогам нових часів.

Прагнучи поширювати свої ідеї, Семенко бере участь у виданні -“Універсального журналу”, журналів «Фламінго», «Нова генерація» та ін. Він організовує літературні групи «Ударна група поетів-футуристів», «Аспанфут» («Асоціація панфутуристів»), «Нова генерація».

У 1927-1930 рр. М. Семенко очолював літературне об’єднання футуристів “Нова генерація”.

1924 року виходить Семенкова збірка «Кобзар» (назвою автор натякав на негативне ставлення до літературної традиції XIX століття, символом якої була поезія Шевченка). З’являються нові книжки: «Степ» (1927), «Маруся Богуславка» (1927), «Малий Кобзар і нові вірші» (1928).

У 1930 році вийшла друком збірка памфлетів та віршів «Європа і ми».

Із посиленням ідеологічного тиску на українське культурне життя Семенко поступово відходить від активної літературної діяльності.

1934 року він стає членом Спілки письменників України.

У квітні 1937 року Семенка заарештували, висунувши йому фальшиві обвинувачення.

23 жовтня 1937 року поета розстріляли.

📖 Аналіз віршів

📝 «Бажання»

Прочитайте поезію.

Чому не можна перевернути світ?

Щоб поставити все догори ногами?

Це було б краще. По-своєму перетворити,

А то тільки ходиш, розводячи руками.

Але хто мені заперечить перевернути світ?

Місяця стягнуть і дати березової каші,

Зорі віддати дітям — хай граються,

Барви, що кричать весняно, — служниці Маші.

Хай би одягла на себе всі оті розкоші!

Тоді б, певно, Петька покохав її, скільки було сили.

А то ходиш цим балаганом, що звуть — природа,

Й молиш: о, хоч би вже тебе чорти вхопили!

Ідейно-художній аналіз поезії

Паспорт твору

Автор – Михайль Семенко

Рік написання – 1914

Вид лірики - вірш-медитація.

Жанр - ліричний вірш.

Тема – бажання бути необхідним, корисним; прагнення ліричного героя, сповненого сил і натхнення, змінити світ, наповнити його чимось новим, неповторним.

Провідний мотив – потреба змінювати традиційне, усталене, загальнозрозуміле. Ліричний герой вірша «Бажання» хоче перевернути світ із ніг на голову, і тоді, на його думку, все стане на свої місця: діти отримають зорі, а гарна дівчина — барви, щоб її покохав хороший хлопець.

Композиція твору.

Вірш «Бажання» не поділяється на строфи, має тринадцять неримованих рядків. Поет використав верлібр, щоб повніше передати почуття героя: захоплення красою природи і сум через те, що навкруги, на його думку, немає ладу.

“Бажання” художні засоби

метафори: «перевернути світ», «поставити все догори ногами», «дати березової каші», «місяця стягнуть», «барви, що кричать весняно»;

риторичні питання: «Чому не можна перевернути світ, щоб поставити все догори ногами?», «Але хто мені заперечить перевернути світ?»;

риторичні оклики: «Хай би одягла на себе всі оті розкоші!», “о, хоч- би тебе чорти вхопили”

Віршовий розмір: верлібр. Вірш не має внутрішніх рим, кожен рядок нерівнонаголошений, але в цілому вірш тяжіє до ямбічної форми.

Вірш М. Семенка «Бажання», як і інші твори, відзначається мовними й формальними експериментами й намаганням епатувати читача. Тривалий час творчість поета замовчувалася, але сьогодні вона повертається і має чималий вплив не тільки на читачів, а й на сучасних поетів, які шукають нових форм і засобів для створення власного літературного простору.

🏙️ «Місто»

Прочитайте поезію

Осте сте

бі бо

бу

візники — люди

трамваї — люди

автомобілібілі

бігорух рухобіги

рухливобіги

berceuse¹ кару

селі

елі

лілі

пути велетні

диму сталь

палять

пах

пахка

пахітоска

дим синій

чорний дим

пускають

бензин

чаду благать

кохать кахикать

життєдать

життєрух

життєбензин

авто

трам.

Ідейно-художній аналіз поезії.

Автор – Михайль Семенко

Рік написання – 1914

Вид лірики - вірш-медитація.

Жанр - ліричний вірш.

Вид лірики - громадянська, філософська, пейзажна.

Тема - захоплення містом, його життям, енергією та ритмом.

Ідея - Уславлення урбаністичного світу, його можливостей та хаотичної краси.

Образи -

• Місто як живий організм

• ліричний герой, що відчуває та сприймає місто

• окремі елементи міського середовища (вулиці, будинки, звуки).

Провідний мотив. У вірші автор, використавши прийоми й засоби футуризму, не тільки відтворив життя великого мегаполіса, а й передав своє захоплення містом, що живе інтенсивним життям.

Композиція твору.

Вірш «Місто» — це одне речення, у якому немає жодного розділового знака. Щоб передати динаміку життя великого міста, автор розбив деякі слова на частини, а деякі частини слів об’єднав між собою таким чином, що утворилися цікаві й незвичні неологізми, значення яких без контексту не можна зрозуміти.

Образи твору. Ліричний герой — людина, що добре відчуває місто, розуміє його, чує кожен звук. У вірші «Місто» центром є образ-символ міста, яке причарувало автора своїм рухом і неспокоєм.

Художні засоби “Місто”

У вірші М.Семенка «Місто» поетичними засобами мови передається рух життя індустріального міста. Автор використовує:

звукові образи: «блимно й крапно»;

зорові образи: «блиск лініями», «міняться силуетами»;

дієслівні форми «сунути», «лізуть», «повзуть», «пересовуються», «міняться», «вирізують», «закріплюються» передають рух і створюють динамічну картину міста. Практично так автор передає зоровий образ міста;

неологізми «автомобілібілі», «бігорух», «рухобіги», «життєдать», «житгєрух», «життєбензин» типові для футуристів, адже вони мали на меті оновити мову, нехтуючи усім попереднім культурним досвідом.

Вірш «Місто» не поділяється на строфи, рими відсутні, відсутня і внутрішня рима. Вірш-речення записано так, що кожне окреме слово чи словосполучення утворює рядок, підкреслюючи значення кожного з них. Крім того, така побудова допомагає створити звукові образи.

Вірш М. Семенка «Місто» — це експеримент зі словом і звуком. Звуки відтворюють шум, гамір, суєту великого міста, але поет-футурист ніби упивається і димами від пахітоски (сигаретки), і чадом заводів, і запахом бензину, серед якого люди кахикають і кохаються. Ідея вірша — висловити емоційне ставлення до міста, захоплення його багатогранністю, різноманітністю.

Особливість синтаксичної будови поезії М. Семенка «Місто»: складається з одного речення.

📢 «Запрошення»

Прочитайте поезію

Ви знаєте?

Прекрасний краєвид з гори Батиєвої.

Ви, певне, не були там ніколи?

Не гуляли по сніго-білому полю?

Ми вас запрошуємо —

наберіться бажання сміливого

і приходьте до нас.

У нас тут доволі весело.

Звичайно, до нас не заходять

автомобілі —

Але почуваємо ми себе зовсім

добре, справді.

Ах, як тут гарно!

Як тут симпатично й ріжнобарвно!

Люди ми сильні, молоді, сміливі —

не боїмось нікого й бажаємо усім добра.

Коли хочете — ми не заздрим і Батиєві,

бо нам дуже вдячна ця прекрасна гора.

Будьте ж такі добрі,

не дивіться, як на звірів, на нас —

довірливо й доброзичливо,

захопивши «трості», —

самі побачите, як у нас прекрасно, —

приходьте до нас у гості!

Паспорт твору

Автор – Михайль Семенко

Рік написання – 1914

Вид лірики - громадянська, публіцистична.

Жанр - ліричний вірш-послання.

Тема - Ліричний герой запрошує старших колег завітати на Батиєву гору

Ідея - Заклик до старшого покоління інтелігентів, митців знайти спільну мову з новаторською молоддю

Віршовий розмір - ямб

Провідний мотив.

У творі «Запрошення» автор закликає старше покоління інтелігенції знайти спільну мову з молодими митцями, запрошує всю небайдужу до творчості молодь у гості.

Композиція.

Вірш «Запрошення» не поділяється на строфи. Твір є пристрасним монологом молодого поета, який розкриває перед читачем різнобарвний світ модерної поезії.

Творче конструювання.

«Поетичний монтаж»

Скласти вірш із фрагментів слів, технічних термінів, назв міських об’єктів.

Рефлексія.

"Мікрофон"

• 💭 Що нового я дізнався / дізналася?

• 📚 Що мене здивувало?

• 🧠 Що я можу застосувати у своєму житті чи творчості?

• 🌀 Моє емоційне враження від уроку

Домашнє завдання

Створити афішу у стилі “Міста, що говорять віршами”