Література рідного краю№1. Календарно-обрядові пісні Одещини. .

1. Запишіть дату й тему уроку

2. Ознайомтеся

   Сьогодні, у час відродження української духовної культури, ми наче заново відкриваємо для себе це неоцінне надбання нашої нації, впускаємо українську пісню у свої серця, пишаємося  цим Божим даром нашого талановитого народу.

   Календарно-обрядові пісні бувають різні, але більшість з них присвячена двом найголовнішим святам — Великодню та Різдву. Нижче наведені ті з них, які виконувалися в Одеському регіоні, тобто на Одещині.

   Звичаї обходів дворів на Великдень з метою отримання подарунків практикувалися по всій Україні, у тому числі й в Одеській області. Як проходить цей обряд? Маленькі дівчатка по троє ходять по селу із кошиками, куди їм кладуть яйця. Одна співає, а дві пританцьовують. Це називається «ходити з Лазарулом» (Лазариком). «Раніше говорили, що колись був маленький сирота, який, не маючи що їсти, почав ходити до людей співати, а ті давали йому яйця. Так він зібрав повний кошик яєць. Частинку з’їв, а всі інші підклав під курку і з усіх вилупилися курчатка. Тому і на сьогодні господині цей день вважають благополучним».

   Ось текст пісні, записаний у с. Орлівка Ренійського району Одеської області від Єфросинії Берлінської (1950 року народження, освіта вища, вчителька):

   Лазарчик прокинувся,
   Чорні очі вмив,
   Образу поклонився,
   По хатах пішов.
   Хто танцює Лазарчика?
   Танцюють Яна та Стояна,
   А в чому вона вбрана?
   В гарній сукні.
   Дай, бабо, яєчко,
   Бо проспівала Лазарчика,
   Дай, бабо, два яєчка,
   Бо ми проспівали удвох.

   Календарно-обрядові пісні українців Миколаївського району Одеської області середини XX століття

   Різдвяні колядки, різні за змістом.

3. «Ой у лісі у густому,
   Ой у полі у чистому,
   Там церковка змурована,
   Змурована, зрисована,
   А у тій церковці два престола.
   Два престола, матір Христова.
   Туди зібралася вся жидова,
   Та радили раду жидовську (2 р.),
   Як Ісуса зловити, умертвити,
   Ісуса зловили, умертвили,
   На хрест його розпинали (2 р.),
   В руки, ноги гвозді забивали (2 р.),
   Тереновий вінок надівали (2 р.),
   Із правого боку кров спускали (2 р.)
   В золотую чашу кров собирали (2 р.).
   Золотим перстнем людей частували
   І в гроб його положили (2 р.),
   Камінями приложили (2 р.),
   Ще й сторожу постановили.
   А сторожа ізвернулась,
   Мати Христова прилинулась,
   Ой ти, сину возлюблянний,
   Нащо терпиш муки та й ще й рани?
   Терплю я муки, терплю я рани
   За ті православні християни.
   Добрий вечір».

   • «Колядую, дую,
     Де ковбаси чую,
     Там і заночую».

   • «Коляд, коляд, колядниця,
     Добра з медом паляниця,
     А без меду не така,
     Дайте, дядьку, п’ятака,
     А ви, тітко,гроші,
     Будете хороші».

   • Щедрий вечір, щедрівочка,
     Прилетіла ластівочка,
     Стала собі щебетати,
     Господаря викликати.
     Вийди, вийди, господарю,
     Подивися на кошару,
     Всі овечки покотились,
     Коровки потелились.

   • «Пресвята Варвара церкву збудувала,
     Радуйся, возрадуйся, сонце, Син Божий народився».

Письмово відповісти на питання.

1. До яких художніх засобів належать слова в такій формі: коточок, садочок, віночок, колисонька?

 2. Хто є найпопулярнішим персонажем колискових?

3. Чим колискові пісні відрізняються від календарно-обрядових?

 4. Який художній засіб ужито в рядках колискової: «Ой щоб спало, щастя знало, ой щоб росло, не боліло?» 

5. Синонім до словосполучення «усна народна творчість»..

 6. Повтор слів та словосполучень у кінці рядків чи строф називають…

7. До календарно-обрядових пісень не належать…

 8. Колядки та щедрівки належать до пісень…

9. Які пісні співали на Зелені свята?

10. Рослина, яка, згідно з переказами, мала зацвісти на свято Івана Купала й вказати, де сховані скарби.

11. Як називалося обрядове печиво у вигляді різних птахів?

12.Чому пісні називаються календарно-обрядовими?