Що таке пейзаж? ( Образний опис природи, який створюється за допомогою художніх засобів).
Учитель. Урешті-решт, ворота літературного саду перед вами відчинились. Тож вирушаймо підкорювати літературні вершини цього саду, які складаються із поезій Ліни Костенко.
ІІІ. Узгодження цілей уроку та плану роботи.
Запис дати, теми.
Учитель. Що ви очікуєте від уроку? Чого хочете навчитися?
Учні на пелюстках квіточки пишуть, що вони очікують від сьогоднішнього уроку.
Ознайомтеся з моїми цілями уроку. Чи збігаються вони з вашими?
2. Завдання уроку:
поринути у дивовижний світ поезії Л.Костенко;
поглибити розуміння літературного поняття про пейзаж;
з'ясувати ідейно-художні особливості вірша;
розкрити зміст епіграфа
«Природа – це казка, яку треба читати серцем».
3. Запис епіграфа.
ІV. Сприйняття й осмислення навчального матеріалу.
Навчальна релаксація
Психофізіологічна підготовка
Займіть зручне положення. Заплющіть очі. Розслабте обличчя, руки, шию, тіло. Уявіть, як м’язи обличчя стають м’якими, розслабленими. Відчуйте свою розслабленість. Усміхніться і уявіть, які ви гарні, коли усміхаєтесь. Уявіть, що ваше тіло усміхається.
Уявіть ваш улюблений куточок чи місце, де ви відчуваєте себе спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою. Уявіть себе на місці спокою, як ви виглядаєте, коли відпочили, звільнились від непотрібних думок. Подякуйте цей образ, ваше місце спокою. Будьте щирі з собою.
Введення нового матеріалу через формування мислеобразу
Уявіть, що цього чудового ранку до вас завітала цариця Природа. Ось послухайте її голос (звучить музична композиція «Шум дощу» https://www.youtube.com/watch?v=ukt4A-q3npM). Вона кожному з вас роздала парасольки, гумові чобітки і кличе полинути за село, пробігтися лісовою галявиною й доторкнутися рукою до обрію. Увійдіть у це царство з дрімучими заростями лопухів і кропиви, вслухайтеся в мелодію дощу. Он, бачите - вусатий Дядько Дощовик сидить за хмарами - це ліричний герой, з неба поливає день, роблячи його полив'яним, і розсипає блискавки. Блискучий, як полива — покриття на керамічних горщиках; водночас слово «полив’яний» співзвучне зі словом «политий», тобто омитий дощем. І це є епітетами. У Дядька Дощовика добра усмішка, він великодушний і щедрий, дарує свіжість землі, оновлює її, з великого глека напоює ниви, поля. А це вже метафора. Дерева стоять мокрі, чорні, з прозорими краплинками на листочках, гілочках. Крони дерев круглі, як і парасольки. Цей же художній засіб є порівнянням. Дороги — порожні, виблискують калюжами. Будинки — сірі, спохмурнілі, з вікон зацікавлені діти споглядають дощову феєрію. Так цариця Природа створює пейзажні замальовки. Пейзаж у літературному творі — образний опис природи, який створюється за допомогою художніх засобів.
Відчуйте запах трави, що наповнює цю місцевість. Відчуйте легкий вітерець на своєму обличчі і, як легенько торкаються краплі літнього дощу ваших рук, волосся , а он крапелька ковзнула й залоскотала ваш носик. Ось так лісовою стежкою наша цариця Природа вивела вас за село. А там, ген-ген, видніється череда корів. Корови, мабуть, різної масті: рябі, руді, чорні й білі, тому здалека вони нагадують квасолини. Знову порівняння. А Дядько знай усе періщить, та це не заважає пташкам своїм щебетанням продовжувати цю дощову симфонію.
Потягніться вгору до хмар, до сонечка, до блакитного безкрайнього неба. Уже можна й парасольки згорнути. А тепер торкніться роси на траві, розкрийте обійми назустріч легкому вітру. Подякуйте цариці Природі і Дядьку Дощовику за те, що вони перенесли вас у літечко і так просто допомогли побачити і зрозуміти творчу палітру поетеси. Пошліть їм свою любов.
Вихід
Відчуйте ступні ніг, приплив сил до рук і ніг. Відчуйте спину, плечі. Усміхніться і зробіть глибокий вдих. Повільно кожен в своєму режимі повертайтесь у клас. Відкрийте очі, потягніться. Поверніть голову наліво, направо. Посміхніться сусідам, які сидять зліва і справа. І давайте обговоримо, що кому вдалося побачити.
«Виведення» образу інформації на рівень осмислення.
Обговорення
Чи вдалося вам розслабитися та уявити дощову галявину?
Які кольори ви побачили? Які почули звуки? Які запахи відчули?
Чи побачили ви Дядька Дощовика? Який він, чим займається?
Якою постала перед вами природа?
Хто з живих істот з’явився у вашій уяві?
Що вам найбільше сподобалось під час подорожі дощовою галявиною?
Цікавинка. Чи знаєш ти, що...
Пропоную подивитися на екран, ви бачите бразильське місто Пара. Люди в цьому місті звіряють час не за годинником, не за повідомленнями радіо й телебачення, а за дощем. Тут дощі впродовж дня часто йдуть в один і той самий час. Тому мешканці, домовляючись про зустріч, кажуть: «перед першим ранковим дощем» або «після другого пообіднього дощу».
Робота з навчальним образоном, нанесення в зошиті мислеобразу інформації, отриманої під час релаксації.
Учитель пропонує замалювати учням обрис (контур) дощової галявини, яку вони уявили під час релаксації.
Представлення образону, створеного вчителем (проєктування на екран). 
Бесіда
Подивіться, будь ласка, на створений мною образ. Порівняйте його зі своїми.
Чим подібне і чим відрізняється наше сприйняття й бачення природи?
Що далося легко, а що важче?
V. Закріплення матеріалу.
1. Робота над твором « Дощ полив».
Учитель. Ліна Костенко дуже любить природу рідного краю. Поетеса писала: «У дитинстві мене нічого не дивувало. Ходив гарбуз по городу. На яблуні сиділа Жар-птиця. Під вікном у нас на травичці жабка, мишка і півник жили в рукавичці» З цих слів можна сказати, що Ліна Костенко була наділена… чим?(творчою уявою, фантазією...)
Сприймання на слух, читання поезії вчителем.
Ліну Костенко називають «королевою української поезії», яка вміє бачити красу світу, адже тільки творча, надзвичайна людина могла придумати такий твір, який допоможе нам зрозуміти, що природа – це невмируща краса, її треба розуміти, любити, оберігати, бачити серцем. Тож увійдімо в це царство, вслухаймося у мелодію дощу, спробуймо ще раз побачити « полив’яний» день, « визбирати» переливи діамантів у траві…
Виразне читання вчителем поезії «Дощ полив...». (Звучить музичний запис А. Вівальді «Пори року. Літо» https://www.youtube.com/watch?v=6lT8it3eQls).
3. Бесіда за прослуханим віршем
Яке враження на вас справила поезія?
2. Які емоції викликає у вас природа в поезії?
3. Який настрій у вас під час дощової погоди?
4. Мовчазне читання поезії «Дощ полив».
4.1 Обмін враженнями про прочитане.
Чи змінився ваш настрій після самостійного прочитання поезії?
Який настрій ліричного героя? (Оптимізм, бадьорість, радість.) Які слова передають цей настрій?
5. Читання твору учнями вголос методом ланцюжка
5.1 Робота за змістом поезії. Евристична бесіда
Для чого потрібен дощ?
Які рослини в поезії Ліна Костенко зображує живими? Чому?
Чому поетеса порівняла череду корів вдалечині з розсипаною квасолею?
Як змінюється все довкола після дощу?
Чому, на вашу думку, після дощу люди , як нові?
Визначте у поезії рядки, у яких говориться про уявне, фантастичне, реальне. Яка мета їх використання?
5.2 Створення ментальної карти «Уявне й реальне в поезії «Дощ полив…»» 
5.3 Словесне малювання.
Створіть образний портрет дощу. (Дядько/дідусь з вусами, що сидить за хмарами, з неба поливає день, роблячи його полив'яним, і розсипає блискавки. У нього добра усмішка, він великодушний і щедрий, дарує свіжість землі, оновлює її, з великого глека напоює ниви, поля.)
Відтворіть вигляд довкілля після дощу. (Дерева — мокрі, з прозорими краплинками на листочках, гілочках. Дороги — порожні, виблискують калюжами.)
«Дощ полив...» — пейзажна замальовка. Доведіть це.
(Пейзажна лірика — це вірші про природу, у яких передаються почуття, переживання, настрій ліричного героя під час спілкування з природою.)
Що означає вираз «полив’яний день»? (Блискучий, як полива — покриття на керамічних горщиках; водночас слово «полив’яний» співзвучне зі словом «политий», тобто омитий дощем.)
(Полив’яний — покритий поливою, особливою речовиною, якою покривають керамічні вироби; у вірші це слово вжите в переносному значенні: блискучий, гладенький)
Що то за «дідок старесенький, кропив’яний», який «блискавки визбирує в траві»? (Це може бути гриб-дощовик, який здаля скидається на невеличку постать.)
На чому ґрунтується схожість саду і парасольки? (Крони дерев круглі, як і парасольки.)
6. Художній аналіз поезії
6.1.Робота в групах.
I-а група – вказати тему твору.
II-а група - вказати ідею твору.
ІІІ –а група – знайти пестливі слова у вірші, визначити, яку роль вони відіграють
Представлення результатів групової роботи.
І група
Тема: зображення змін у природі внаслідок дощу, який її оновив і омолодив.
II- група
Ідея: уславлення дощу як життєдайної, цілющої сили; необхідність дощу як головної умови для розвитку природи.
ІІІ – група
Пестливі слова — дідок, старесенький, парасолька, квасолька — створюють особливий настрій, підсилюють звукові образи.
6.2. Літературознавчий практикум
Вправа « Шукачі діамантів»
Дослідити художні особливості поезії, образи, заповнивши таблицю
Епітети | Порівняння | Метафори | Образи |
«день полив’яний», «дідок старесенький, кропив’яний», «порожній шлях» мокрі ниви | «люди як нові», «сад, як парасолька» | «дідок блискавки визбирує в траві», «струшується сад», «корів розсипана квасолька доганяє хмари у полях» | дощ, день, люди, дідок, сад, ниви і шлях, корови, хмари |
6.3. «Художня галерея».
«Я — читач-художник». Створіть кольоровий спектр вірша.
Вислови з твору | Колір |
Дощ полив | Білий, прозорий, блакитний |
Все блищить | Зелений, яскравий, срібний |
Дідок старесенький, кропив’яний | Коричневий, зелений, сірий |
Блискавки визбирує в траві | Срібний, блискучий, зелений, смарагдовий |
Струшується сад | Різнокольоровий |
Мокрі ниви | Жовтий, зелений |
Порожній шлях | Чорний, сірий |
Корів розсипана квасолька | Чорний, рудий, коричневий, білий |
Хмари у полях | Сизий, голубий, білий |
Учитель. Зверніть увагу на виставку наших малюнків.
Що спільного у цих малюнках, ілюстраціях з опрацьованим на уроці
літературним твором?
6.4. У науковій лабораторії [6].
Діти, ми працюємо у науковій лабораторії. Нам треба з’ясувати, де не можна переховуватися під час грози. Допоможе нам у цьому вірш Ліни Костенко «Дощ полив...». Пам’ятаймо: удар блискавки загрожує лихом: може спричинити пожежу, зруйнувати будівлю, пошкодити лінію зв’язку, вбити людину чи тварину. У грозу краще бути в приміщенні, якнайдалі від електроприладів, бажано вимкнути мобільний телефон.
Правила поведінки під час грози | Ілюстрації з твору |
Відомо, що в атмосфері розряди блискавки найчастіше влучають у високі поодинокі дерева. Шукати під ними захисту від грози — означає свідомо наражатися на небезпеку. | Струшується сад, як парасолька. |
Нерозважливо поводиться той, хто під час грози біжить або купається. | ... порожній шлях. |
На луках не можна ховатися під скиртами сіна. Взагалі на будь-якій відкритій місцевості перебувати під час грози небезпечно. | ... мокрі ниви. |
VІ. Підсумок уроку
Творчо мислимо
Як ви гадаєте, чи кожна людина вміє бачити красу світу?
Що, на вашу думку, означає вислів «краса душі»?
Що значить бути поетом у житті?
Я бачу, що ви розкрили для себе поетичний діамант Ліни Костенко. І справді, стільки незвичайного і несподіваного дарує нам кожна мить життя, а найголовніше, що у цій буденній метушні ми знаходимо перлинки приємних мрій, перетворених на дійсність. Ми - часточка природи, яку потрібно берегти і шанувати, бо вона - наче книга, що відкриває нам потаємні сторінки своєї душі.
VІІ. Рефлексивно-оцінювальний етап
Учитель. На початку уроку ми узгоджували цілі. Подумайте і позначте, яких цілей ви досягнули, чи справдилися ваші очікування.
Якщо ваші очікування справдилися, то, незважаючи навіть на дощик, нашу подорож можна вважати вдалою. Підійдіть до нашого літературного саду з плакатом «Галявина очікувань» і прикріпить свої квіточки. Подивіться, як розквітла наша квіткова галявина після дощу. А це - результат нашої спільної праці на уроці.
Отже, із поставленим завданням ми впоралися.
1.«Незакінчене речення»
Погляньте на екран, оберіть речення і продовжте його.
Сьогодні на уроці я запам'ятав...
Сьогодні на уроці я навчився...
Сьогодні на уроці я зрозумів...
Цікавим для мене було...
Важким для мене було... (Озвучення відповідей)
2. Оцінювання діяльності учнів на уроці (індивідуальний коментар).
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
для всіх:
доопрацювати образон або створити інший;
навчитися виразно читати вірш «Дощ полив...», аналізувати його;
на вибір:
скласти сенкан про дощ або записати народні приказки, прислів’я та повір’я, у яких згадується це природне явище – дощ.
Список використаних джерел
Бакало Лілія. БАТ як один із напрямків модернізації методики викладання літератури. Опис досвіду. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2008. – №11-12.
Брюховецький В. С. Ліна Костенко / В.Брюховецький. - К, 1990.
Костенко Л. В. Вибране /Л.Костенко. - К, 1989.
Попова Т. Ю. Упровадження БАТ на уроках української мови та літератури
Руденко Л. Л. Конспект уроку з української літератури у 7 класі Ліна Костенко. „ Дощ полив”.
Ситар В. Г. Конспект уроку з української літератури у 6 класі Ліна Костенко. „ Дощ полив”.
