Ліна Костенко. Коротко про письменницю. "Дощ полив...". Уявне, фантастичне і реальне в її поезіях.

Ліна Костенко. Коротко про письменницю. "Дощ полив...". Уявне, фантастичне і реальне в її поезіях.

Ліна Василівна Костенко народилася в 1930 році у містечку Ржищеві на Київщині в учительській сім’ї. Батьки майбутньої поетеси були людьми високоосвіченими, порядними. Батько знав дванадцять мов, добре орієнтувався у всіх навчальних предметах і викладав їх у школі. Коли дівчинці минуло шість років, сім’я переїхала до Києва. Тут ще зовсім дитиною застала її війна. «Я писала мало не осколком великі букви щойно з букваря…», — скаже поетеса про ті тяжкі роки. У Києві Ліна закінчила середню школу, вчилася у Київському педагогічному інституті. У п’ятдесятих роках із відзнакою закінчила Московський літературний інститут ім. О. М. Горького.

    Писати вірші Л. Костенко почала з дитинства, друкувати — з шістнадцяти літ. Перша збірка «Проміння землі» вийшла у 1957 році, через рік — «Вітрила», у 1961 році — «Мандрівки серця». Потім з’явилися книги поезій «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур».
На своєму літературному шляху довелося Ліні Костенко пережити майже шістнадцятилітнє невизнання її як митця. Це був сумний період як у житті письменниці, так і в історії української літератури взагалі. Але й тоді вона писала…

     Перегляньте відео про Ліну Василівну, щоб на власні очі побачити, яка це жінка, як вона говорить, тримається, як виглядає зараз

Словникова робота:       

Репресії - каральні заходи, покарання, вжиті державними органами

Дисидентський рух - рух, учасники якого виступали за вільний розвиток української мови та культури, реалізацію прав українського народу на власну державність.

Політична біжутерія – Л. Костенко навідріз відмовилася приймати звання Героя України, сказала, що поетам для спілкування з народом потрібно тільки слово. “Ніякі брязкальця я не візьму!

   Ось така вона Ліна Костенко — поетеса виняткового таланту,  яка в найтяжчих умовах не пішла на компроміс із совістю, не продала свого таланту, не кривила душею, залишилася стійкою у своїх переконаннях, яка свого часу стала легендою. Нам з вами випала честь жити в одну епоху  з Ліною Костенко, бо саме такі люди «держать небо на плечах. Тому і є висота».

Виразне читання  поезії "Дощ полив…."

Евристична бесіда.

• Яке враження на вас справила поезія?

• Визначте у поезії рядки, в яких говориться про уявне, фантастичне, реальне. Яка мета їх використання?

• Як змінюється все після дощу?

• Чому, на вашу думку, після дощу люди , як нові?

• Який настрій ліричного героя? (Оптимізм, ба­дьорість, радість)

Жанр – пейзажна лірика

Тема: зображення змін у природі внаслідок дощу, який її оновив і омолодив.

Ідея: уславлення дощу як життєдайної, цілющої сили.

Художні засоби «Дощ полив…» 

• Метафори: «дощ полив», «струшується сад», «розсипана квасолька доганяє», «все блищить», дідок блискавки визбирує в траві.

• Порівняння: «струшується сад, як парасолька»; сад як парасолька.

• Епітети: «порожній шлях», «мокрі ниви», день полив’яний, дідок старесенький кропив’яний

Образи вірша “Дощ полив” – дощ, день, люди, дідок кропив’яний, блискавки, сад, ниви, шлях, корови, хмари

Треба володіти великою фантазією та художньою майстерністю, щоб дощ заблищав новими, полив’яними барвами, щоб побачити, як «дідок кропив’яний» визбирує блискавки в траві, а череда корів удалині здалася розсипаною квасолькою. Прекрасна пейзажна картина Л. Костенко допомагає по-новому побачити звичайні речі, відчути красу кожного дня, навіть дощового.

Домашнє завдання. Опрацювати біографію Ліни Костенко, читати вірш "Дощ полив...". Виконати тест на сайті На урок - 2608014 (Богдан Лепкий "Мишка")