Матеріал уроку дає можливість поглибити знання про Хмельницьку область, навчити знаходити Хмельницьку область на мапі України, ознайомити із символами області.
Конструктор уроків
Матеріал уроку дає можливість поглибити знання про Хмельницьку область, навчити знаходити Хмельницьку область на мапі України, ознайомити із символами області.
1
Добрий день, діти!
1.Читання уривка.
Щоб дізнатися, куди ми сьогодні вирушимо разом із жевжиками, прочитайте про нову пригоду наших друзів (підр. с. 96).

2.Подивіться відео та дізнайтеся, що ж відбувається у гнізді лелеки.
“Лелеки. Українські птахи. Цікаві факти”
2
Віртуальна подорож Хмельницькою областю
1.Робота з адміністративною мапою України
-Пригадайте, куди прилетіли жевжики по перо лелеки.
-Знайдіть на мапі Хмельницьку область. У якій частині України вона розташована?
-З якими областями вона межує?
-Яке місто є обласним центром Хмельницької області?
2.Ознайомлення із символікою області

Герб Хмельницької області — це щит, що має форму чотирикутника з півколом в основі. Поле щита розтяте на синє і червоне. Над лінією ділення розташовані золоте 16-променеве сонце з людським обличчям і два золоті хлібні колоски.
Сонце є традиційним символом Поділля. Червоний колір узятий з герба Волині. Колоски символізують аграрну спрямованість області, а також зображають літеру “Х” — першу в назві області. Щит облямований декоративним картушем. У складі картуша над головою герба — зображення розгорнутої книжки.

Прапор Хмельницької області є символом, що відображає історію й традиції області.
3.Перегляньте відео “Хмельницька область”
4.Найцікавіші місця Хмельниччини
Штучний водоспад в Маліївцях. Навряд чи ще якийсь куточок України може похвалитися такою неймовірною спорудою. Самотня скеля висотою під два десятки метрів з небаченої краси водоспадом приваблює багато туристів. Вода, що стікає цівкою по зарослому мохом камінню, за 2 метри до землі розсіюється над входом у печеру, а потім збирається докупи і стікає довгим дерев’яним жолобом у ставок.
Здалеку двоярусний грот нагадує велета: порослого густим мохом, із роззявленою пащею-печерою. А вода, що стрімко падає з висоти майже двох десятків метрів і стікає до озера старезним дерев’яним жолобом, не зупиняється ні на мить вже кілька століть поспіль.

Свято-Михайлівський монастир розташований на висоті близько 70 метрів над берегом Дністра на середній терасі схилу Білої гори. Сьогодні на місці монастиря залишилися три печери і розташовані в два яруси ніші. Тільки в одній частині збереглися келії та місця поховання ченців.
З південного боку неподалік від печери монастиря можна виявити напис, який датують ХІ століттям. До наших днів збереглися руїни Михайлівської церкви.

Джерела в Голоскові, які не замерзають. Завдяки унікальному мікроклімату, в Голоскові, що неподалік Хмельницького, джерела не замерзають і в найлютіші морози. Це чи не єдине місце на Хмельниччині, де зимують дикі качки, чаплі та часом навіть лелеки. Таких джерел тут близько п’ятнадцяти. Вони б’ють з-під землі посеред села й розтікаються тонкими струмками, утворюючи болітця й невеличкі ставочки. Ані джерельні струмки, ані ставки не вкриваються льодом навіть у люті морози. Це єдине скупчення такої кількості джерел поблизу річки Південний Буг.

Унікальний вітряк-музей на Славутчині. На Славутчині в селі Клепачі на музей перетворили дерев’яний вітряк. Йому вже понад півтора століття. Донедавна він ще молов борошно. Збудований, як кажуть, на семи вітрах. Місце вибрали дуже вдало: на справжнісінькому вітрогоні. Бо кілька метрів убік — і вітру немає, а тут відчувається і в тиху погоду. Без перебільшення, цей вітряк для клепачан — оберіг села.

Водоспад Бурбун на Дунаєвеччині. П’ятиметровий водоспад схований у гущавині каньйону і впадає в невелике озерце з блакитною водою. Водоспад нагадує райський куточок: незаймана дика природа, вкрите мохом каміння, кущі папороті.

Вербецька товтра — гора з чотирма вершинами — це ботанічний заказник у складі Національного природного парку “Подільські Товтри”.
Цей дивовижний краєвид приваблює і не залишає байдужими.
На вершинах товтри (а їх тут чотири — звідси й друга назва — “Чотири кавалери”) нагромаджене чудернацьке каміння, на якому цвітуть дивовижні жовті квіти.
Тут можна прогулятися... дном стародавнього моря. Товтри — явище унікальне, аналогів якому в світі практично немає. Мільйони років тому це були морські рифи. Тобто, товтри — це не гори, утворені внаслідок тектонічного руху, а “продукт” діяльності живих організмів — молюсків і коралів.

3
ПІДСУМОК
1.“Настрій, як погода”
Чи пов’язаний ваш настрій з погодою надворі? Розкажіть про це: опишіть, як погода може впливати на настрій.
Наприклад: “Мій настрій дуже подібний до погоди — такий же мінливий, а інколи буває примхливий. Коли я впевнена в собі і спокійна, перед моїми очима постають вечірні сутінки й захід сонця. Коли мені весело — здається, що сонечко мені усміхається. Коли відчуваю розчарування, я стаю колючою, мов крижинка. Моя злість — це літня гроза, що випадає зливою чи градом, але дуже швидко минає. І тоді на зміну їй приходять сумніви і невпевненість — ніби я йду в ожеледицю вулицею. Коли ж у мене настрій мрійливий, то це пухнастий, лапатий сніг, що легко, елегантно й гарно падає на землю”.
2.Робота з адміністративною мапою України. Дайте відповіді.
Знайдіть на мапі Хмельницьку область. У якій частині України вона розташована?
З якими областями вона межує?
Яке місто є обласним центром Хмельницької області?
3.Про які унікальні куточки Хмельниччини розкажете?
Рефлексія від 7 учнів
Сподобався:
Так: 5
Ні: 2
Зрозумілий:
Так: 6
Ні: 1
Потрібні роз'яснення:
Ні: 7
Так: 0
Погода. Спостереження за рослинами і тваринами: які рослини і тварини передбачають погоду. Причиново-наслідкові зв'язки в природі.
Урок для 2 класу з ЯДС. Тема: Що таке погода і як її передбачити. Дослідження: як за станом рослин і поведінкою тварин люди передбачають погоду.