Лабораторна робота Вивчення закономірностей модифікаційної мінливості. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої

Мета: дослідити прояви модифікаційної мінливості, удосконалити навички біологічних досліджень, ознайомитися із закономірностями модифікаційної мінливості.

Обладнання: лінійка, об’єкти дослідження

Дефініції

Мінливість – здатність організмів набувати нових ознак, які є причиною відмінностей між особинами в межах виду.

Модифікаційна мінливість – це форма неспадкової мінливості, яка пов'язана зі змінами фенотипу внаслідок впливу умов існування і не пов'язана зі змінами генотипу.

Варіаційний ряд – послідовність чисельних показників проявів певної ознаки (варіант), розташованих у порядку їхнього зростання чи зменшення.

Варіаційна крива – це графічне вираження кількісних показників мінливості певної ознаки, яке ілюструє як розмах ціє ї мінливості, так і частоту зустрічальності окремих варіант.

Для характеристики мінливості ознаки вираховують її середню величину (М) за формулою: М = Σ (v • р) / n, де М – середня величина ознаки, v – варіанта, р – частота варіанти, η – загальна кількість варіант.

Загальними властивостями модифікаційної мінливості є:

1) універсальність – зустрічається у всіх організмів, незалежно від способів розмноження, видової належності і різноманітності умов існування;

2) визначеність – один і той самий вплив викликає однакову і цілком визначену модифікацію в усіх генетично подібних особин (наприклад, у всіх особин рослини стрілолисту, занурених у воду, утворюються довгі і тонкі листки, а у тих, що ростуть на суходолі – стрілоподібні);

3) масовий характер – певний вплив може зумовлювати появу подібних модифікацій в усіх генетично подібних особин;

4) не успадковуються (наприклад, у безхвостих мишей, яким відрізували хвости, завжди народжувалися хвостаті мишенята);

5) тимчасовість – модифікації можуть зникати протягом життя особини, якщо припиняється дія чинника, який їх спричиняє (наприклад, засамга людини повністю зникає взимку);

6) модифікаційні зміни, які виникають переважно на ранніх етапах онтогенезу, можуть зберігатися впродовж усього життя особини, але не успадковуються (наприклад, у батьків, які перехворіли на рахіт, народжуються нормальні діти);

7) спрямованість – модифікації спрямовані на пристосування організмів до змін дії тих чи інших факторів довкілля (наприклад, засмага захищає людину від шкідливого впливу сонячного опромінення, заміна шерсті ссавців на густішу під час осіннього линяння сприяє захисту від низьких температур);

8) пристосувальний характер – більшість модифікацій є корисними пристосовними реакціями організмів (наприклад: у відповідь на опромінення сонячним світлом шкіра людини темнішає).

Хід роботи

1. Виміряйте ознаку – зріст – кожного учня вашого класу (для роботи можна також скористатися готовими статистичними даними).

Вихідні дані: 169см;178см; 184 см;159см; 157 см; 168см;154см;152 см;170см; 172см;182см; 176см; 167см; 169см; 168см; 158см; 171см; 183см; 174 см ; 157см;168см; 162см; 179см;180см;165 см; 152см; 172см; 180см ; 159см; 162см.

10-А:

2. Обчисліть кількість показників, які мають однакове значення. Дані внесіть у таблицю

Варіаційний ряд для аналізу росту

3. За результатами вимірювань побудуйте варіаційну криву:

*на осі абсцис (по горизонталі) відкладіть варіанти ознак (V) від найменшого числа до найбільшого;

* на осі ординат (по вертикалі) частоту зустрічальності ознаки (Р).

ЗРАЗОК

4. Визначаємо середнє значення ознаки. Для характеристики мінливості ознаки обчислюють її середнє значення (М) за формулою:

М = Σ (v • p) / n,

де М — середнє значення ознаки; v — варіанта ознаки; p — частота зустрічальності варіанти; n — загальна кількість варіант

Висновки

Проаналізуйте отриману криву, поясність її форму, порівняйте її з кривою нормального розподілу та зробіть висновки.