Кишковопорожнинні: особливості будови, спосіб життя, різноманітність та значення.

Опрацювати презентацію Кишковопорожнинні.pptx

Кишковопорожнинні є багатоклітинними тваринними організмами з радіальною симетрією тіла.

За особливостями зовнішньої будови та способом життя кишковопорожнинні мають дві життєві форми: поліпи і медузи. У життєвому циклі багатьох кишковопорожнинних ці форми чергуються.

Поліпи — ведуть прикріплений, або малорухливий спосіб життя. Прикладами поліпів є гідра, актинії, тощо.

Актинія

Медузи — вільноплавні морські тварини, які мають драглисте тіло у формі парасолі. Їх тіло на 98 % складається з води. Ці тварини ведуть рухливий спосіб життя.

Медуза

Тіло кишковопорожнинних має форму мішка з одним отвором (ротовим), який оточений щупальцями.

Тіло кишковопорожнинних складається з двох добре розвинених шарів — ектодерми (зовнішній) і ентодерми (внутрішній). Між ними міститься тонкий драглистий, майже позбавлений клітин шар — мезоглея (зачаток третього зародкового листка).

Товщина мезоглеї може бути незначною (у поліпів) або дуже великою (у медуз).

Зверни увагу!

Ектодерма утворена епітеліально-м'язовими, жалкими, нервовими, статевими і проміжними (неспеціалізованими) клітинами.

Ентодерма представлена ​​травно-м'язовими і залозистими клітинами.

Кишковопорожнинні розмножуються статевим способом або вегетативно (брунькуванням).

У випадку статевого розмноження із заплідненої яйцеклітини розвивається новий організм у личинковій стадії. Прикріплюючись до дна, личинка перетворюється на поліп. Поліпи або утворюють колонії, або відгалужуються у вільноживучих медуз. Таким чином відбувається чергування поколінь: прикріпленого поліпа і вільноживучої медузи.

Дослідник гідри - французький зоолог Абраам Трамбле (1710-1784) - ще у XVIII ст.. розрізаючи її вздовж та поперек, спостерігав відновлення частин тіла (щупалець) або цілої тварини з окремих шматочків. Багаторазово оперуючи поліп, він одержав «семиголову» гідру. Відрізавши всі «голови» (насправді - оточені щупальцями ротові отвори), дослідник спостерігав їх відновлення, подібно до того, як, за давньогрецькими міфами, відростали відрубані Гераклом голови Лернейської гідри. Звідси й походить назва цієї тварини.

Схема будови кишковопорожнинних (на прикладі гідри прісноводної)

До кишковопорожнинних належать нижчі багатоклітинні двошарові тварини. Їх налічується близько 9 тис. видів. Це переважно морські організми, і лише небагато з них живе в прісних водах. Тіло кишковопорожнинних схоже на мішок. Воно складається з двох добре розвинених шарів — ектодерми й ентодерми. Між ними розміщений тонкий, майже позбавлений клітин шар — мезоглея, що виконує опорну функцію.

Через тіло таких тварин можна провести багато площин симетрії. Така симетрія називається променевою (радіальною), тобто ми можемо спостерігати радіальне розміщення частин тіла відносно осі тіла. Радіальна симетрія тіла є спільною ознакою для більшості кишковопорожнинних.

Цих тварин названо так тому, що вони мають кишкову порожнину, яка є одночасно і «порожниною» тіла.

Клітини кишковопорожнинних диференційовані не лише морфологічно, а й функціонально. Уперше в них з’являються залозисті, нервові, епітеліально-м’язові й статеві клітини, а також нервова система.

Кишковопорожнинні мають примітивні риси будови, які дозволяють вважати рівень їхньої організації досить низьким у порівнянні з іншими багатоклітинними тваринами.

Складання опорного конспекту.

Ознаки примітивності кишковопорожнинних:

• двошаровість;

• радіальна симетрія тіла;

• відсутність справжніх тканин;

• наявність недиференційованих проміжних клітин;

• дифузний, розсіяний тип нервової системи, яка забезпечує відносно повільне здійснення тільки простих рефлексів;

• змішаний тип травлення, який розпочинається в кишковій порожнині, як у більшості багатоклітинних тварин, а закінчується внутрішньоклітинно, як у найпростіших;

• наявність поряд зі статевим розмноженням нестатевого у вигляді брунькування, яке не властиве іншим багатоклітинним тваринам.

Значення кишковопорожнинних

Представники кишковопорожнинних — коралові поліпи утворюють рифи, а іноді й цілі острови — атоли, які являють собою особливі екосистеми.


Кораловий риф

З відмерлих коралів утворюються вапняні гірські породи. Їх використовують у будівництві, при декоративному оформленні житла.

Представником кишковопорожнинних є гідра звичайна. Ця тварина мешкає у водоймах з прісною водою. Тіло гідри — завдовжки 1—2 см, має циліндричну форму. На нижньому кінці тіла є підошва, за допомогою якої тварина прикріплюється до каміння або водних рослин. На верхньому кінці — міститься рот, оточений 6—12 рухливими щупальцями. Гідра є хижаком — живиться мікроскопічними тваринами. Вона здатна переміщуватися з одного місця на інше. Для цього тварина нахиляється, прикріплюється до поверхні щупальцями, відриває основу тіла, після чого знову прикріплюється підошвою.

Деякі кишковопорожнинні селяться на рухомих тварин (наприклад, актинія і рак самітник). Рак переміщує актинію, а актиния захищає рака своїми жалкими клітинами.

Актинія і рак самітник

У східних країнах кишковопорожнинні (медузи) використовуються в їжу.
Отрута деяких медуз може бути небезпечною для людини — викликає опіки, а у тяжких випадках, вражаючи дихальну систему, призводить до смерті.

У Чорному та Азовському морях мешкають медузи аурелія та коренерот.У місці дотику щупалець цих медузи на шкірі людини може виникати досить болючий опік, яких не зникає протягом декількох годин.

Медуза аурелія

Медуза коренерот

Міні-проект «ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ КОРАЛОВІ ОСТРОВИ?»

Мадрепорові корали, маючи добре розвинений вапняковий скелет, беруть участь в утворенні коралових берегових і бар’єрних рифів та кільцеподібних островів - атолів. Коралові рифи можуть бути перешкодою для судноплавства, інколи є причиною катастроф кораблів. А як утворилися коралові острови та рифи?

Біологія + Література

Фізалія португальська

«Біля самого борту човна погойдувалася райдужно-фіолетова драглиста куля португальської фізаліі. Ось вона повернулася боком, тоді знов попливла рівно. Вона весело мінилася на сонці, як велика мильна бульбашка, і їі довгий смертоносний фіолетовий шлейф тягнувся за нею у воді на добрий ярд», - так описав португальського кораблика, або фізалію, Е. Хемінгуей у своєму всесвітньо відомому творі «Старий і море». Підготуйте повідомлення про фізалію.