Критичне оцінювання інформації, отриманої з мережі Інтернет. Ресурси для перевірки достовірності інформації

Опрацюйте теоретичний матеріал:

Відомості в Інтернеті доволі часто ніким не перевіряються, а тому вони можуть бути не достовірними. Їх обов’язково потрібно уточнювати, перш ніж використовувати, порівнювати матеріали з різних вебсайтів, зіставляти з тим, що ви вивчали у школі або читали у книжках.

Відомості, які ви отримали в результаті пошуку в Інтернеті, є медіатекстами.

У медіатекстах важливо вміти відрізняти факти від суджень, оскільки фактам можна довіряти, а судження можуть бути чиєюсь упередженою точкою зору.

З початкової школи ви вже знаєте, що факт (лат. factum — зроблене) — це подія або явище, що відбулося в дійсності, певним чином зафіксоване й істинність якого підтверджена.

Судження — це висловлювання про предмет або явище дійсності, що виражається розповідними реченнями, та є або істинним, або хибним.

Автори деяких матеріалів, розміщених в Інтернеті, можуть не мати достатніх знань для подання відомостей, про які намагаються висловити власну думку.

Тому варто намагатися з’ясувати, хто є авторами матеріалів, що відомо про них, які ще публікації вони мають. За цими даними можна оцінити, якому з авторів можна довіряти.

Багато людей без сумнівів використовують відомості, що розміщені в інтернет-енциклопедії Вікіпедія (uk.wikipedia.org).

Але створювати та змінювати текст більшості статей у Вікіпедії може будь-хто. Тому ці матеріали також потрібно перевіряти. Якщо стаття Вікіпедії або іншого сайту містить посилання на інші джерела, доцільно їх переглядати для уточнення відомостей.

Частину сайтів у Інтернеті було створено давно та із часом вони не оновлювалися. Деякі відомості можуть виявитися застарілими або такими, що не відповідають сучасним науковим поглядам.

Варто звертати увагу на дату розміщення матеріалів на вебсторінці та на час створення й оновлення сайту. Це особливо важливо, якщо ви шукаєте матеріали про сучасні події.

Окремі сайти призначені для реклами товарів або послуг і заради комерційних інтересів можуть подавати необ’єктивні, рекламні відомості.

Частину відомостей в Інтернеті розміщували тимчасово, наприклад результати виконання учнями домашніх завдань під час карантину. Такі матеріали ніколи не будуть використовуватись у подальшому. Подібні повідомлення називають цифровим «сміттям».

Намалюй у зошиті свою долоню і запиши на кожному пальчику одне із правил-порад критичного сприйняття інформації:

Фото роботи прикріпи до цього завдання.

П'ять порад, як дитині критично оцінити інформацію, яку вона побачила або почула у засобах масової інформації, соціальних мережах чи від друзів:

👉 Перевіряй ресурс

Варто шукати першоджерело. Це можна зробити через пошукові сайти або запитати у дорослих.

👉 Встановлюй достовірність інформації

Коли шукаєш якусь інформацію для повідомлення\реферату\проєкту чи підготовки до уроку, то переглянь хоча б три ресурси і порівняй інформацію в них. Це дозволить знайти достовірні факти чи дані.

👉 Завжди порівнюй інформацію

Порівнюй нову публікацію з тим, що ти вже знаєш. Це також дозволить вибрати інформаційні ресурси, яким можна довіряти.

👉 Перевіряй дату

Інформацію, яка вже не є актуальною, у соціальних мережах чи на новинних сайтах часто передруковують чи використовують як рекламу для збільшення кількості підписників.

👉 Довіряй і говори

Обговорюй з батьками, близькими людьми або вчителями ту інформацію, яка здалась тобі підозрілою або незрозумілою.

Чи зможете ви відрізнити фейки від дійсних фактів?

Перевірте себе у цій вікторині. Буде цікаво!

«Більшість фейкових історій — дуже емоційні, вони базовані не на фактах, а на переживаннях, викликають вау-ефект. Дізнаючись про щось таке, люди реагують словами “цього не може бути”. Так, у більшості випадків цього дійсно не може бути і не було взагалі. Тож перше, що варто зробити для перевірки — перечитати та обдумати інформацію», — каже Марек Міллер. Він учився на фінансиста, але вже 16 років працює в медіа. Спочатку був журналістом у компанії Polska Press Group, потім — головним редактором видання для журналістів Presa.info та консультантом для Gazeta Wyborcza. Тепер він тренер у Google News Lab — проекті компанії Google, який спрямований на співпрацю з журналістами. Під час цьогорічного Lviv Media Forum 2019 Марек Міллер розповідав, як перевіряти інформацію. Найкращий інструмент — це критичне мислення, вважає експерт. Але якщо його не досить…

Окей, гугл, перевірити джерело

Сервіс Who is​ допоможе визначитися із доменом сайту і вкаже, якщо вибране користувачем ім’я уже зайняте. Журналісти можуть використовувати цей ресурс для перевірки, хто і коли зареєстрував домен. Потрібно просто ввести адресу в рядок пошуку й після появи позначки «Unavailable» клікнути на «Who is».

Далі — більше. Завдяки DNS History можна дізнатися не тільки дату створення домену, а й подивитися в хронологічному порядку, які зміни з ним відбувалися. «Вік» ресурсів допомагає визначитися, чи варто зважати на розміщену там інформацію, чи це сайти-одноденки для поширення даних, які були комусь ситуативно вигідні.

Wayback Machine​ — інтернет-архів понад 385 мільярдів веб-сторінок. Корисна іграшка, котра дозволяє подивитися, як виглядав сайт раніше. Усе дуже просто: достатньо ввести адресу, а далі календар допоможе відчути себе в машині часу й запропонує дати: тицяєш і бачиш, як сторінка виглядала в конкретний день і конкретний рік.

Пошук за зображеннями

Дату й час зйомки, технічні дані фотоапарата, на який фотографували, розмір знімка, програму, в якій його коригували, покаже EXIF data.

Щоб дізнатися метадані фотографії, досить завантажити її чи додати лінк на стартовій сторінці ресурсу. EXIF data спершу запропонує основні характеристики, клік на «Detailed» покаже всі можливі подробиці обраної світлини.

Розширення RevEye Chrome extension спрощує пошук за фото, пропонуючи здійснити його одразу в кількох пошукових системах: Google, Bing, TinEye та Baidu. Один клік на світлину й користувач може легко побачити, яким було оригінальне зображення та знайти подібні.

Більше за запитом «відео»

Вихідну інформацію про відеозапис з YouTube можна отримати за допомогою YouTube Data Viewer.

Додатку InVid потрібен тільки лінк на відео, натомість він показує повні метадані, включно із наявністю ліцензії на контент, а також локацією, яка відтворюється на мапі після натискання відповідної позначки «Map». Цей ресурс також дає можливість пошуку за скриншотами з відео у «Зображеннях» Google та у стрічці дописів Twitter.

Щоб максимально уважно розгледіти кожен кадр відеозапису, який потрібно перевірити, можна застосувати онлайн-сервіс Watch Frame by Frame. Він дозволяє самостійно регулювати параметри сповільненого перегляду й одразу ділитися результатами перевірки електронною поштою і в соцмережах.

Виконайте інтерактивну вправу.

Скрін виконаної вправи прикріпіть до цього завдання.