Корінь слова. Спільнокореневі слова та форми слова. Спільнокореневі слова як засіб зв'язку речень у тексті

У підручнику ст. 50-54

Корінь — це головна значуща частина слова, яка виражає лексичне значення і є спільною для всіх спільнокореневих слів.

Приклад:

Робити (корінь роб) — робота, робітник, робочий, роботящий, заробити, відробіток, по-робочому. Корінь «роб» означає «займатися якою-небудь справою, діяльністю».

Корінь позначаємо так:

Зверни увагу!

Корінь може змінювати свій звуковий склад унаслідок чергування.

Приклад:

Кінь — коня, ловити — ловлю, проводити — проводжу, вітер — вітру, книга — книзі.

Корінь може збігатися з основою слова.

Приклад:

Рік, ніч, молодь, бук, гриб, олень, сіль, стакан

Спільнокореневі слова — це слова, що мають спільний корінь, але відрізняються за лексичним значенням.

Приклад:

Літо — літній, літечко, влітку, літувати.

Спільнокореневі слова можуть належати до різних частин мови.

Приклад:

Сніг (іменник), сніговий (прикметник), засніжити (дієслово), сніжно (прислівник).

Зверни увагу!

Інколи корені можуть звучати й писатися однаково, але позначати зовсім різні явища чи предмети.

1. Вода, водний, підводник. 2. Водій, водити, водійський.

У першому випадку корінь означає рідину й усе, що з нею зв'язане. У другому — «керувати рухом чого-небудь».

З'ясувати значення слова допоможе зміст речення або суфікси чи префікси, що входять до основи.

Щоб визначити корінь слова, добираємо спільнокореневі (споріднені слова).

Приклад:

Мед, медовий, медовик, медвяний, медонос.

Ці слова мають спільну частинку мед, яка і є коренем.

Невиправдане вживання спільнокореневих слів у реченні чи тексті є недоліком мовлення. Щоб уникнути цього, варто використовувати синоніми чи займенники.

Коли ми відмінюємо слово за відмінками, числами, родами, тоді ми змінюємо форму слова. Тобто ми змінюємо лише закінчення слова, а основа залишається сталою.

Форми слова виражають те саме лексичне значення, мають ту саму основу, але відрізняються закінченнями.

Зверни увагу!

У спільнокореневих словах змінюється склад основи (додаємо чи відкидаємо суфікси, префікси) — у формах слова змінюється закінчення.

Форми слова за відмінками:

Називний відмінок (хто? що?) хліб[], дол[я], пол[е].

Родовий відмінок (кого? чого?) хліб[а], дол[і], пол[я].

Давальний відмінок (кому? чому?) хліб[ові], дол[і], пол[ю].

Знахідний відмінок (кого? що?) хліб[], дол[ю], пол[е].

Орудний відмінок (ким? чим?) хліб[ом], дол[ею], пол[ем].

Місцевий відмінок (на (у) кому? на (у) чому?) у хліб[ові], у дол[і], у пол[і].

Кличний відмінок (тільки в іменників, запитань нема) хліб[е], дол[е], пол[е].

Форми слова за числами:

Однина: карамельк[а], прапор[], весл[о], зелен[ий], фіолетов[а], рожев[е], ход[и].

Множина: карамельк[и], прапор[и], весл[а], зелен[і], фіолетов[і], рожев[і], ход[імо].

Форми слова за родами:

Чоловічий рід: футбольн[ий] м'яч, вірн[ий] друг.

Жіночий рід: футбольн[а] форма, вірн[а] подруга.

Середній рід: футбольн[е] поле, вірн[е] подружжя.

Домашнє завдання: впр. 118, ст. 54