Пропоную вашій увазі урок з всесвітньої історії для учнів 8 класу. Урок складено за підручником Ігор Щупак, 2021 р.
Конструктор уроків
Пропоную вашій увазі урок з всесвітньої історії для учнів 8 класу. Урок складено за підручником Ігор Щупак, 2021 р.
1
Уявіть, що ви представник католицької церкви. До яких заходів ви вдалися б для збереження позицій церкви в суспільстві?
2
Боротьба католицької Церкви проти реформації
Католицьку церкву не влаштовував упевнений рух Реформації в Європі. Поступово, втрачаючи вплив над вірянами, церква перейшла в контрнаступ проти Реформації. Розпочалася Контрреформація. У боротьбі проти Реформації Папу підтримали князі Південної Німеччини, імператор Священної Римської імперії, король Іспанії, правителі Італії.
Варто запам'ятати!
Контрреформація — церковно-політичний рух у Західній Європі другої половини XVI — середини XVII ст., організований папством, католицьким духовенством, спрямований проти Реформації, її лідерів і прибічників за збереження і зміцнення становища католицької церкви.
Протидія протестантизму призвела до активізації інквізиції. Папа Павло III своєю буллою 21 липня 1542 р. заснував у Римі Центральний інквізиційний трибунал, який став зброєю Контрреформації. Папська інквізиція мала право судити кожного, незважаючи на ранг і походження. Помилування міг здійснювати лише Папа.
Католицька церква, намагаючись зберегти контроль над духовним життям суспільства, у 1559 р. склала перший обов’язковий «Індекс заборонених книг» — офіційний перелік видань, які не дозволялося читати вірянам під загрозою відлучення від церкви. До цього списку потрапили не лише праці лідерів Реформації, а й роботи вчених, письменників, гуманістів. «Індекс заборонених книг» перевидавали ще 31 раз, останній датується 1948 р.
Авторитет папства повинен був укріпити Тридентський собор (1545-1563 рр.). Він підтвердив усі католицькі догмати, засудив Реформацію, виступив проти свободи віросповідання. Були також прийняті рішення, спрямовані на поліпшення освітнього рівня священників, посилення церковної дисципліни.
3
Чи можна назвати Контрреформацію «католицькою Реформацією»? Чому?
4
ОРДЕН ЄЗУЇТІВ
27 вересня 1540 р. Папа Римський Павло III спеціальною буллою затвердив чернечий місіонерський орден — Товариство Христа (орден єзуїтів). Навесні наступного року орден очолив іспанський священник Ігнатій Лойола
Варто запам'ятати!
Орден єзуїтів — католицький чернечий орден, заснований в 1534 р. (офіційно затверджений в 1540 р.) для зміцнення папської влади й поширення впливу католицизму. Головою ордену був генерал, якого обирали пожиттєво (першим став І. Лойола)..
Єзуїти, на відміну від членів інших чернечих орденів, не відгороджувалися від світу товстими стінами монастирів, вони жили серед вірян, переймалися їхніми повсякденними справами й турботами.
Провідним напрямом діяльності ордену єзуїтів була освітня діяльність. У заснованих єзуїтами колегіях викладали «сім вільних наук» — граматику, поетику, риторику, арифметику, геометрію, діалектику й музику. Головним предметом була латинська мова, якою викладали всі інші дисципліни, також вивчалася грецька. До програм повних колегій входили курси філософії і теології. Шкільна модель освіти, розроблена орденом єзуїтів, належала до найпрогресивніших в Європі.
5
Релігійні війни
Реформація і Контрреформація зробили Європу схожою на «клаптикову ковдру». Протягом XVI ст. вона була ареною зіткнень між католиками й протестантами. Ці зіткнення дістали назву релігійних війн.
Варто запам'ятати!
Релігійні війни — збройний конфлікт між представниками різних релігійних груп, спричинений релігійними відмінностями.
У 1526 р. німецькі князі, які прийняли Реформацію, для зміцнення своєї незалежності від імператора й Папи Римського виступили за реформу церкви.
Їхнім могутнім супротивником був імператор Священної Римської імперії Карл V, який називав себе «католицьким королем Німеччини, Іспанії та всіх королівств». Вбачаючи загрозу розколу імперії, він вирішив розправитися з князями — прибічниками Реформації. Тривале релігійне протистояння в Німеччині загрожувало розколом Священної Римської імперії, тому іспанські Габсбурги, які в той час очолювали імперію, пішли на компроміс. У 1555 р. було укладено Аугсбурзький релігійний мир, який визнавав лютеранство й право князів на своїх землях уводити ту релігію, яку самі сповідували. На території міст могли існувати обидві конфесії. У життя німецьких князівств увійшов принцип «Чия влада, того й віра». Відтоді віру своїх підданих визначав князь.
З терен Швейцарії на південь Франції поширився кальвінізм. Французьких кальвіністів називали гугенотами. Саме поширення цього руху стало однією з головних причин релігійних (гугенотських) воєн 1562-1598 рр. Завершилися вони підписанням Нантського едикту 1598 р., яким також визнавалися права кальвіністів у Франції.
Релігійні війни торкнулися більшості європейських країн. Головним підсумком релігійних війн було законодавче закріплення рівності між протестантами та католиками.
6
Яких заходів вжила католицька церква для боротьби з Реформацією і зміцнення авторитету папства?
7
Переглядаємо відеоурок
8
Успіху!
Володимир
Володимир
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Так: 0
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 0
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 0
Так: 0