Сотні вагонів, навантажених карпатським лісом, перетинають кордони України щомісяця, сотні гектарів поліських лісів копачі бурштину перетворюють на марсіанські пустелі, луганські й донецькі степи вкриваються вугільними копанками, з річок вимивається пісок, деградуючі українські чорноземи з року в рік не бачать сівозміни й засаджуються соняшником, рапсом або люцерною. Варварська псевдо- господарська діяльність давно вже стала ознакою сьогодення й вийшла за межі здорового глузду.
На цьому тлі губиться ще одна жахлива форма розграбування загальнонаціонального надбання - так звана чорна археологія.
Земля України багата на свідчення давньої історії - за тисячі років через наші терени пройшли цивілізації й археологічні культури. Усі вони залишили тут сліди свого існування - археологічні матеріали й артефакти. Кожного сезону тисячі дослідників вивчають археологічні пам’ятки, отримуючи нову неоціненну інформацію про нашу історію.
Чорні копачі за допомогою металошукача знаходять предмет, який викопують із шару ґрунту найчастіше з метою продажу. Фактично цей предмет виривається з історії і втрачає 90 % своєї інформативності. При цьому назавжди нищиться сама пам’ятка або її частина.
Розкрадачі археологічних пам’яток були завжди - від часів Стародавнього Єгипту до сьогодення. Але нині це своєрідне хобі набуло характеру епідемії, у цьому бізнесі задіяно тисячі людей. Більшість не знає про юридичну відповідальність і абсолютно впевнена у своїй безкарності. У соціальних мережах існують численні групи копачів, де люди обмінюються злочинним досвідом.
Середньостатистичний Інтернет-аукціон може змагатися з фондами багатьох історичних музеїв. Серед найгучніших- випадків минулого року - продаж на одному з аукціонів трьох срібних глечиків часів Римської імперії. Продавець - чорний копач зазначив місцем знаходження скарбу територію України. Один зі щасливих випадків, що набув міжнародного розголосу, - це історія з давньоруським мечем, конфіскованим на естонській митниці. 13 травня 2016 р. меч повернули в Україну.
Звісно, існують і випадкові знахідки. Тому, якщо до ваших рук потрапили якісь археологічні цінності, будь ласка, обов’язково звертайтеся до відділення Охоронної археологічної служби України у вашому регіоні.
Ситуація з розграбуванням нашої історичної спадщини вимагає негайної реакції на рівні державних органів.
Хто знає, скільки дорогоцінних знахідок нині вивозять з України? Бурштин нашої історії має добрий попит за кордоном. Але маємо схаменутися: скільки можна заплющувати очі на справді трагічну ситуацію?! Перестаньмо, нарешті, торгувати історією своєї землі! (За І. Кондратьєвим; газета «Дзеркало тижня»).
.png)
.png)