Мета: ро’зяснити учням поняття комунікація, масова комунікація, медіа, медіатекст ,роль ЗМІ в сучасному світі, засоби масової інформації, характерні риси засобів масової інформації, функції засобів масової інформації

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід заняття

1. Організаційні моменти

2. Вивчення нового матеріалу

План заняття

1. Медіа їх види

2. Засоби масової інформації

3. Комунікація та види комунікації

4. Роль ЗМІ в сучасному світі

1. Комунікація сьогодні ― необхідна складова життєдіяльності людини й суспільства. Канали, через які передається інформація, називаються мас-медіа або медіа. Кожного дня, коли ми вмикаємо телевізор, читаємо новини, розглядаємо нове графіті на стіні будинку, слухаємо радіо, отримуємо текстові повідомлення та телефонні дзвінки, проходимо повз зовнішню рекламу, ознайомлюємося з етикетками на товарах тощо, ми опиняємося в центрі інформаційного потоку.

Існують такі канали комунікації, через які передається і отримується інформація в суспільстві: книги, періодика, радіо, телебачення, кінематограф, Інтернет, планшети або МР3-плеєри, мобільні пристрої, відео- та комп’ютерні ігри, музичні записи (наприклад, CD), бігборди та інші типи реклами, слова або зображення на одязі, інформація в магазинах або на стадіонах, упакуванні товарів, постери, флаєри тощо

Можна виділити п'ять історичних "революцій" у розвитку технічних засобів комунікації:

1. Виникнення людської мови (приблизно 40 тис. років тому);

2. Винахід писемності (приблизно 4000 р. до н. е.);

3. Виготовлення друкованого верстата (1440 н. е.);

4. Впровадження аналогових електронних носіїв інформації (з серед. XIX ст.).

5. Поява цифрових носіїв, глобальних комунікаційних мереж (з 80-х років XX ст.).

До традиційних медіа відносять пресу, радіо і телебачення. Нові медіа – термін, що позначає появу цифрових, комп'ютерних, інформаційних, мережевих технологій і комунікацій в кінці XX ст. Отже нові медіа – це цифрові технології і середовища, комунікації інтерактивні і персоналізовані.

Медіа (англ. media ― засоби, способи) ― це канали та інструменти які використовують, щоб зберігати, передавати й подавати інформацію тобто єдине середовище, яке застосовують, щоб передавати дані з будь-якою метою.

Медіатекст (від лат. mediatextus) — повідомлення, текст будь-якого медійного виду і жанру. Ключове повідомлення, або меседж ― це найважливіша ідея, яку має винести реципієнт із публікації, блогу, інтерв’ю, репортажу, ток-шоу, фільму, літературного або музичного твору, реклами.

Різновиди медіа — це періодичні друковані видання та інші засоби поширення інформації, спрямовані на охоплення необмеженого кола осіб з метою їх оперативного інформування про події та явища у світі, окремій країні, певному регіоні, а також на виконання певних соціальних функцій.

Медіа поділяють на друковані та електронні. Першу групу складають періодичні видання (газети, журнали, бюлетені) та книжки, а другу — аудіовізуальні засоби: радіо, телебачення, Інтернет.

2. Засоби масової інформації

Згідно із законодавством України, Засоби масової інформації (ЗМІ) є періодичні друковані видання (преса) - газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем; аудіо-візуальними засобами масової інформації є: радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо. До ЗМІ по належать й інформаційні служби (телеграфні агентства, агентства преси, рекламні бюро, прес-служби, професійні журналістські клуби і асоціації). Таким чином, система ЗМІ у структурному плані представлена кількома групами засобів інформації: преса, аудіовізуальні ЗМІ, інформаційні служби, різного роду «периферичні утворення» журналістики.

Характерні риси засобів масової інформації:

публічність (необмежене, неперсоніфіковане коло споживачів);
наявність спеціальних технічних засобів;
непряма, розділена в просторі та часі взаємодія комунікаційних партнерів;
непостійний характер аудиторії;
переважна односпрямованість впливу від комунікатора до реципієнта.

Функції засобів масової інформації:

1) інформаційна функція – отримання і розповсюдження відомостей про найбільш важливі для громадян і органів влади події. На основі отриманої інформації формується громадська думка;

2) освітня функція – донесення до громадян певних знань адекватно оцінювати, упорядковувати відомості, отримані з різних джерел, правильно орієнтуватися у суперечливому потоці інформації;

3) функція соціалізації – засвоєння людиною політичних норм, цінностей, зразків поведінки дозволяє їй адаптуватися до соціальної дійсності;

4) функція критики і контролю. Їх контрольна функція засновується на авторитеті громадської думки. ЗМ1 не можуть застосовувати санкцій до правопорушників, але вони дають юридичну та моральну оцінку подій і осіб. У демократичному суспільстві у здійсненні контрольних функцій ЗМ1 опираються як на громадську думку, так і на закон;

5) мобілізаційна функція проявляється у спонуканні людей до певних політичних дій чи до соціальної бездіяльності;

6) оперативна функція –забезпечують представникам різних суспільних груп можливість публічно виражати свої думки, знаходити та об'єднувати однодумців. Без преси, телебачення, радіомовлення жоден громадянин не може правильно зорієнтуватися у політичних процесах, визначити свою політичну орієнтацію, приймати відповідальні рішення. Наявність демократично організованих ЗМІ, здатних об'єктивно висвітлювати політичні події, одна із найважливіших гарантій стабільності демократичної держави. Проте історичний досвід свідчить, що ЗМІ можуть служити різним, не тільки демократичним, політичним цілям: як розвивати у людей прагнення до свободи, соціальної справедливості, допомагати їм у компетентній участі в політиці, так і духовно закріпачувати, дезінформувати, залякувати населення, сіяти недовіру і страх. Політичне маніпулювання переважно ґрунтується на систематичному впровадженні у масову свідомість соціально-політичних міфів.

3. Поняття«комунікація» це не лише передача інформації, а й обмін думками, ідеями, цінностями, емоціями між людьми. Комунікацію нерідко навіть ототожнюють зі спілкуванням, вважаючи їх взаємозамінюваними поняттями.

Масова комунікація ― процес збору, обробки та поширення соціальної інформації через спеціальні канали на широку аудиторію.

Отже, основа комунікації — діалог. За своєю природою діалог спрямований не на роз’єднання людей, а на взаємодію, взаємоспілкування, взаєморозуміння. Щоб успішно комунікувати (спілкуватися) на різних соціальних рівнях, зокрема за допомогою мас-медіа, потрібно мати уявлення про види, будову (структуру) комунікації та умови її ефективності.

За характером учасників розрізняють такі види комунікації: міжособистісну (між двома особами), міжгрупову (між соціальними, професійними групами), публічну (між особою і групою), міжнародну (між народами, країнами), міжкультурну (між представниками різних культур) та інші. Таким чином, у комунікації завжди є той, хто надсилає інформацію, і той, хто цю інформацію отримує, розкодовує, інтерпретує, розуміє чи не розуміє.

Першого суб’єкта комунікації називають адресантом, комунікатором, джерелом, відправником інформації, автором.

Другого — адресатом, комунікатором, отримувачем інформації, реципієнтом — читачем, глядачем, слухачем

Усі, хто сприймає, інтерпретує та розуміє повідомлення, кому вони адресовані й на кого розраховані, становлять собою аудиторію, або публіку. Аудиторія не просто пасивно сприймає адресоване їй повідомлення: вона бере активну участь у творенні змісту цього повідомлення. Зміст сприйнятого аудиторією повідомлення ніколи не буває абсолютно тотожним змістові повідомлення, створеному автором. Кожен реципієнт, зокрема й той, хто зараз читає цей текст, сприймає інформацію відповідно до власного досвіду, знань, очікувань, рівня зацікавленості нею тощо. Таким чином, сприймання та розуміння інформації, отримуваної в ході комунікації, залежить від низки індивідуально-психологічних і соціально-культурних особливостей аудиторії.

Звідси головне завдання автора повідомлення полягає в тому, щоб створити ефективне повідомлення. Ефективним повідомлення стає тоді, коли його адекватно (згідно з метою (ідеєю, задумом) автора) сприймає і розуміє аудиторія. А для цього відправникові повідомлення потрібно, по-перше, враховувати особливості аудиторії, по-друге, вибирати канал (медіа), який максимально відповідав би завданням автора і змісту самого повідомлення, по-третє, зважати на умови, обставини сприйняття повідомлення в просторі і часі, тобто на контекст, і на комунікативні обмеження (бар’єри, фільтри), що постають у процесі відправлення, передавання та сприймання інформації.

Створення ефективного повідомлення Загалом успішною треба вважати комунікацію, у якій адресант і адресат мають багато спільних позицій (збігів), зокрема потреби, інтереси, цінності, ідеали, знання, досвід і т. ін. Та все ж найголовнішою умовою розуміння повідомлення є спільний код, яким кодують і декодують інформацію. Розпочинаючи процес комунікації, її учасникам варто пам’ятати одне із ключових правил: що менше між ними виявиться розбіжностей, то ефективніше відбуватиметься комунікація, то зрозумілішим автор зробить своє повідомлення, то сильнішим буде його вплив на аудиторію.

4. Роль ЗМІ в сучасному світі

Інформація як продукт медіа індустрії не лише інформує аудиторію, поширюючи відомості, а й розважає та рекламує товари і послуги, впливає на політичні, економічні, соціокультурні процеси.

Загалом значення мас-медіа в сучасному світі двояке. З одного боку, мас-медіа відіграють величезну роль у передачі (трансляції) соціального й культурного досвіду (інформації, знань, цінностей, ідеалів, норм). З другого боку, наслідком мас-медіа виступають споживацьке ставлення, розважальність, зниження естетичних критеріїв, переміщення особистості з реального світу у віртуальний світ, створення стереотипів, поширення мови ненависті (ворожнечі), маніпулювання свідомістю громадян, поширення порнографії, насильства, страхів (фобій).

Об’єктом негативного впливу мас-медіа стає найвразливіший до цього об’єкт — психіка дітей, підлітків, молоді. Проте будь-хто будь-коли і будь-де може зазнавати медійного впливу. Адже нас постійно оточує інформація, що її звідусіль несуть медіа.

Ми самі повинні вміти ефективно взаємодіяти з інформаційним середовищем, створеним медіа. Це означає насамперед уникати різних маніпуляцій нашою свідомістю, протистояти агресивному впливові медіа, не піддаватися медійному насиллю.