Клітина

Тема : Клітина – одиниця живого. Історія вивчення клітини

Мета.

Освітня. Почати формувати в учнів знання про клітинний рівень організації живих систем; розкрити поняття «клітина» та значення клітини як одиниці живого; ознайомити з етапами вивчення клітини; пояснити залежність розвитку вчення про клітину від удосконалення методів досліджень.

Розвиваюча. Розвивати уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається; уміння порівнювати і робити висновки; розвивати комунікативні навички.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живих організмів та власного здоров’я; виховувати в учнів відповідальність за справу, яку вони виконують.

Тип уроку. Засвоєння нових знань

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки,.

Основні поняття та терміни: клітина, цитологія, органели, ядро, мікроскоп, мікропрепарат.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Біологічний диктант із взаємоперевіркою «так» або «ні».

1.Ботаніка – це наука, яка вивчає всі царства живої природи.

2.Мікробіологія вивчає гриби.

3.Екологія вивчає взаємозв’язки організмів з довкіллям.

4.До царств живої природи не належить царство Дроб’янки.

5.Віруси займають проміжне місце мж живими і неживими організмами.

6.Серед тварин немає одноклітинних.

7.Серед біологічних наук існує наука цитологія, що вивчає клітини.

8.Тільки рослини здатні до фотосинтезу.

9.Рослини відносяться до гетеротрофів.

10. Віруси здатні активно розмножуватися поза організмом.

11. ДО вірусних захворювать відносять Грип, герпес, ВІЧ.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

2.1. Проблемне питання

Розгадайте ребус і дізнайтеся тему нашого уроку.

«З чого складаються живі тіла?» - таке запитання хвилювало людей і тривалий час залишалося без відповіді. Це було тому, що структури, з яких складаються живі тіла досить малих розмірів.Який шлях пройшла наука, щоб вивчити мікроскопічну будову організмів?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

3.1. Вступне слово вчителя

« Клітини є цеглинками , з яких зводиться будівля рослини.»

К. Тімірязєв.

Клітина – найменша структурна і функціональна одиниця живих організмів. Клітини існують як самостійні організми і є також складовими частинами багатоклітинних організмів. Вони досить різноманітні за розмірами, формою, особливостями організації та функціями. У багатоклітинних організмів клітини тісно пов’язані між собою, але вони відрізняються за будовою та функціями. Багатоклітинний організм функціонує як єдине ціле, а клітини є його елементарними складовими частинами.

Наука про клітину - цитологія. Предметом цитології є клітини живих організмів.

3.2. Випереджаюче завдання .

Історія дослідження клітини.

Перший примітивний мікроскоп з’явився у ХVІ ст.. у Голландії і складався із трубки, прикріпленої до підставки. В цій трубці було два збільшувальних стекла. Але перший опис клітини було зроблено у 1665 р., тому саме ХVІІ ст.. вважається появою науки цитології. Зробив це англійський фізик та ботанік Р.Гук, який зрозумів і оцінив величезне значення цього приладу. Використав вчений мікроскоп для дослідження рослинних і тваринних тканин. Вивчаючи зріз стебла бузини, Гук помітив, що його складу входить велика кількість дуже малих порожнинок, схожих за формою на бджолині соти. Він дав їм назву комірки або клітини. З того часу термін «клітина» назавжди залишився в біології, хоча вчений бачив лише оболонки клітин. Всі спостереження Р.Гук виклав у праці «Мікрографія». Його сучасники італ. Мальпігі та англ.. Грю також виявили таку ж комірчасту будову багатьох рослинних об’єктів.

Більше цікавого можна дізнатися, просканувавши Q -код

Учні працюють з відео та оформлюють матеріал в таблиці.

Удосконалив мікроскоп гол. дослідник Антоні ван Левенгук, тому що його прилад давав збільшення вже у 270 разів. Він розглядав тваринні клітини, особливо інфузорії, які назвав анімалькулі, а також вперше побачив еритроцити, бактерії та сперматозоїди.

У ХVІІ ст.. - ХVІІІ ст..було накопичено багато знань про клітину, але питання про те, чи входять клітини до складу всіх рослин і чи побудовані з них тваринні організми залишалось відкритим.

У 1833 р. англ. ботанік Р.Броун зробив відкриття, що всередині рослинних клітин знаходиться ядро.

У 1838-1839 р.р. нім. вчені М.Шлейден і Т.Шванн узагальнили знання про клітину і показали, що клітини становлять одиницю будови всіх живих організмів. Ними була сформульована клітинна теорія.

У 1858 р. Р.Вірхов сформував положення про те, що кожна нова клітина походить від такої самої вихідної шляхом поділу.

У ХІХ ст.. К.Бер сформулював положення, що клітина не тільки одиниця будови, а й одиниця розвитку живих організмів, тобто організм починає життя із заплідненої яйцеклітини.

V.Узагальнення та систематизація знань.

5.1. «Так чи ні?»

1. Живі організми складаються з окремих клітин (так).

2. Клітину можна побачити неозброєним оком (ні).

3. Клітина – найменша жива одиниця, з якої складається організм (так).

4. Клітина ніби єдиний оркестр, створений багатьма «інструментами» - органоїдами (так).

5. Клітина розмножується, утворюючі дочірні клітини (так).

6. Завдяки клітинам організм дихає і живиться (так).

7. Клітини одноклітинних і багатоклітинних організмів загалом різні за планом будови і основними процесами життєдіяльності (ні).

8. Антоні Ван Левенгук запропонував термін «клітина» (ні, Роберт Гук).

9. Ядро у клітинах тварин відкрив чеський дослідник Ян Пуркіньє (так).

10. Німецькі вчені Теодор Шванн, Матіас Шлейден та Рудольф Вірхов заклали основи клітинної теорії (так).

11. Цитологія – наука про клітину (так).

12. Дослідження вчених на рівні клітин різних процесів можуть допомогти людству знайти ефективні методи боротьби з різними захворюваннями (так).

5.2. Інтерактивна вправа

« Клітина. Історія вивчення»

https://learningapps.org/17101901

VІ. Підведення підсумків уроку.

Учні, використовуючи метод мікрофону роблять висновки із вивченого на уроці:

-я зрозумів, що

-мені стало відомо,

-я здивованим тим,

-мені було цікаво,