Кільчасті черви

Кільчасті черви, або кільчаки, поширені у прісних водоймах, морях, у ґрунті. Є серед них паразити та кровосисні види.

https://youtu.be/8UgKYeq2dRo?si=f2eu0u_huWoFBr4_

Тіло кільчастих червів поділене на окремі кільця — сегменти, від чого й походить їхня назва (мал. 44.1). Сегменти — частини тіла деяких тварин (кільчастих червів, членистоногих), які розташовані вздовж тіла один за одним. Завдяки поділу на сегменти тіло кільчастих червів набуває значної гнучкості.

Будова дощового черв’яка

Покриви тіла кільчастих червів — шкірно-м’язовий мішок. Серед клітин епітелію, розташованого під кутикулою, є залозисті клітини, які виділяють слиз. Він виконує захисну функцію. У мешканців суходолу та ґрунту слиз, зволожуючи покриви, забезпечує крізь них газообмін. Під епітелієм розташовані два шари м’язів — кільцеві та поздовжні. Вони забезпечують рухи цих тварин.

Які фізичні сили діють на дощового черв’яка під час його руху в ґрунті? Що допомагає їх долати?

Порожнина тіла кільчастих червів відмежована від внутрішніх органів і тканин шаром епітеліальних клітин.

Цікаво знати. Завдяки перегородкам між сегментами, у разі ушкоджень покривів кільчастих червів порожнинна рідина витікає не з усього тіла, а тільки з декількох ушкоджених сегментів. Це запобігає загибелі тварини. Подібний принцип використовують і в суднобудуванні: трюми кораблів ділять перегородками на відсіки. Якщо корабель зазнає пробоїни, вода заповнює не весь трюм, а лише один чи кілька відсіків.

Кільчасті черви мають наскрізну кишку, видільну, нервову та статеву системи. Є у них і кровоносна система: вона замкнена, тобто кров рухається тільки кровоносними судинами. А у мешканців водойм можуть бути й органи дихання — зябра. Органи чуття найкраще розвинені в мешканців водойм, які ведуть рухливий спосіб життя. У них є органи дотику (вусики, щупальці), нюху, зору (очі), рівноваги. У мешканців ґрунтів, наприклад дощових червів, спеціалізовані органи чуття розвинені слабко або взагалі відсутні. Кільчасті черви можуть бути як роздільностатевими (багатощетинкові черви), так і гермафродитами (малощетинкові черви, п’явки). Можуть вони розмножуватись і вегетативно (поділом, брунькуванням, фрагментацією). У багатьох кільчастих червів добре розвинена здатність до регенерації.

У багатощетинкових червів з боків сегментів тулуба часто розташовані мускульні лопаті — своєрідні органи руху . Вони слугують для повзання чи плавання. На них розміщені численні довгі щетинки (що й дало назву цій групі кільчастих червів), а іноді — ще й зябра.

Багатощетинкові черви. А. Нереїс. Б. Палоло. В. Піскожил

Багатощетинкові черви поширені переважно в морях, населяючи різні глибини. Серед них є хижі, рослиноїдні чи всеїдні тварини та види-фільтратори. Деякі з придонних форм будують власні схованки. У Чорному та Азовському морях мешкають певні види нереїсів, якими живляться цінні промислові риби, зокрема осетрові. Деяких з багатощетинкових червів, наприклад тихоокеанського палоло , споживає в їжу людина. Піскожилів використовують як живців для риболовлі.

Малощетинкові черви поширені переважно в ґрунті та прісних водоймах. Парних кінцівок на сегментах вони не мають, є лише пучки нечисленних щетинок (звідки й походить їхня назва). Тому пересуваються вони за рахунок почергових скорочень різних шарів м’язів шкірно-м’язового мішка. У передній третині тіла у статевозрілих особин є розширення — поясок. Його залози виділяють слиз, з якого формується оболонка кокона. У коконі під час розмноження розташовані яйця, а також містяться поживні речовини, потрібні для розвитку зародка.

Малощетинкові черви. А. Гнойовий черв’як (червоний каліфорнійський черв’як). Б. Трубковики в намулі. В. Ейзенія Гордеева; вид занесено до Червоної книги України

Дощові черв’яки відіграють надзвичайно важливу роль у процесах ґрунтоутворення. Прокладаючи довгі ходи, вони перемішують та розпушують ґрунт. Це поліпшує проникнення повітря та води до кореневої системи рослин. Дощові черв’яки живляться відмерлими рештками рослин, затягуючи їх у свої ходи, і тим самим збагачують ґрунт органічними речовинами. У процесі перетравлення рослинних решток у їхній кишці формуються сполуки, з яких утворюється родючий гумусовий шар ґрунту. Дощові черв’яки потребують охорони. Їхня чисельність скорочується внаслідок надмірного використання мінеральних добрив та отрутохімікатів, що негативно впливає на родючість ґрунтів.

Цікаво знати. Свою назву дощові черв’яки дістали тому, що після дощів, коли вода заливає їхні ходи, багато цих тварин виповзають на поверхню через нестачу кисню у вологому ґрунті. Гнойовий черв’як (мал. 44.3, А) часто трапляється в купах гною чи компосту. Він переробляє органіку на високоефективне екологічно чисте добриво — біогумус. Його успішно використовують для утилізації рослинних решток, наприклад опалого листя, у великих містах.

У прісних водоймах України поширені невеликі черви завдовжки 2-5 см — трубковики (мал. 44.3, Б). Їх так назвали тому, що навколо задньої частини тіла, яка висувається над ґрунтом, вони утворюють гнучку захисну трубку з мулових часток, склеєних слизом. Трубковиків часто використовують як корм для акваріумних риб. Пропускаючи крізь кишку донний мул, трубковики розкладають органічні сполуки. Тому цих тварин можна використовувати для очищення стічних вод, забруднених органікою.

П’явки поширені переважно у прісних водоймах і морях, але трапляються й на суходолі. Серед них є хижаки, які живляться дрібними тваринами (молюсками, червами тощо), кровосисні види та паразити. На передньому та задньому кінцях тіла в п’явок розташовані два присоски: ротовий і задній.

У прісних водоймах України мешкає медична п’явка (мал. 44.4). Вона живиться кров’ю людини і тварин. За допомогою щелеп, укритих дрібними зубчиками, п’явка прорізає шкіру й через ранки висмоктує кров. До складу слини медичної п’явки входить особлива речовина — гірудин, що запобігає зсіданню крові. Ця кров наче в законсервованому стані зберігається в її кишці кілька місяців. Медичну п’явку з давніх часів використову ють у медицині, зокрема при захворюваннях кровоносних судин, пов’язаних з утворенням кров’яних згустків, а також для зниження артеріального тиску.

Медична п’явка

Унаслідок забруднення водойм та інтенсивного вилову чисельність медичної п’явки в Україні дуже скоротилася. Тому цей вид занесено до Червоної книги України.

Кільчасті черви мають видовжене тіло, побудоване з кілець — сегментів. Вони переважно мешкають у ґрунті та водоймах. Кільчасті черви відіграють важливу роль у процесах ґрунтоутворення та слугують кормом для інших тварин.