Мета: з’ясування порядку правового регулювання правовідносин у сфері інформаційної безпеки, що заподіюються шляхом вчинення кібератак у Інтернет-мережі.,як вберегти себе від кіберзлочинності та кібербулінгу.

Тип заняття: комбіноване

Хід заняття

1.Організаційні момент

2.Актуалізація опорних знань

3.Вивчення нового матеріалу.

План заняття

Кіберзлочинність, види кіберзлочинів
Кіберзлочинність є також загрозою державі
Кібербулінг
Кібератаки

1. Нині поширеним явищем у віртуальному середовищі є кіберзлочинність, що включає різні види злочинів, які здійснюються за допомогою комп’ютера в мережі Інтернет.

Об’єктами кіберзлочинів є персональні дані, банківські рахунки, паролі, особиста інформація як фізичних осіб, так і бізнесу та державного сектору. Кіберзлочинність є загрозою на глобальному рівні.

До кіберзлочинів належать порушення авторського права, шахрайство, незаконний доступ до банківських рахунків та перекази коштів, незаконне збирання відомостей тощо.

Шахрайство з банківськими рахунками може відбуватися з використанням реквізитів

банківської картки, які викрадені зі зламаних серверів, розрахункових систем чи персональних комп’ютерів;

створення сайту, схожого на сайт банку користувача, через який і крадуться реквізити платіжних карток (фішинг);

використання інструменту-скримеру для зчитування магнітної доріжки платіжної картки (скимінґ);

телефонне шахрайство, пов’язане з виманюванням реквізитів банківських карток або іншої конфіденційної інформації,

примушуваннями до переказу коштів на картку злодіїв (вішинг).

Онлайн-шахрайства — несправжні інтернет-магазини та інтернет-аукціони; доступ до перегляду супутникового чи кабельного телебачення (кард-шарінг), створення та розповсюдження вірусів і шкідливого програмного забезпечення (мльваре); соціальна інженерія — технологія управління людьми в інтернет-просторі.

Одним з видів кіберзлочинності є піратство — незаконне розповсюдження інтелектуальної власності в Інтернеті.

Ще один вид кіберзлочинів — протиправний контент, що містить заклики до екстремізму, тероризму, пропагує наркоманію та насильство, використовує мову ненависті

До кіберзлочинів можна віднести доведення особи до самогубства шляхом кіберзалякування (кібербуллінгу) через будь-які форми електронної комунікації. Кіберзалякування є однією з форм насильства й характеризується образливими діями, знущаннями, що повторюються впродовж певного відрізку часу.

2.Кіберзлочинність є також загрозою державі. Часто основні об’єкти інфраструктури та державні установи, банки піддаються кібератакам, тому кібербезпека є пріоритетом державної політики.

В Україні здійснення кібербезпеки регулюється Законом України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» від 2017 р., правовою основою якої є «Конвенція про кіберзлочинність» — міжнародний документ із протидії кіберзлочинності. У разі якщо виявлено факт вчинення злочину за допомогою Інтернету, необхідно повідомити про цю подію, заповнивши форму зворотного зв’язку на сайті Управління боротьби з кіберзлочинністю Міністерства внутрішніх справ України http://www.cybercrime.gov.ua/feedback-ua та написати відповідну заяву в найближчий відділ міліції. Злочинність в Інтернеті часто здійснюється через відсутність страху бути викритим, чому сприяє відчуття анонімності та безкарності. Але це не зовсім відповідає дійсності, оскільки все, що відбувається в мережі, можна відстежити, дізнавшись про автора або винуватця; усе залежить від роботи правоохоронців.

3. Діти також використовують Інтернет для шкільного та позашкільного навчання. За правильного використання мережа привчає до самостійного розв'язання задач, структурування великих потоків інформації, дотримуючись основних правил безпеки.

Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій.

Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через:

поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;

повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.

За даними ЮНІСЕФ в Україні, майже 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok є основними соціальними платформами для цькування.

Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України,

Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот "Кіберпес". У чат-боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі кібербулінгу.

Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.

У чат-боті "Кіберпес" можна знайти інформацію про те:

що таке «кібербулінг» та як він проявляється;

як визначити контент, що містить кібербулінг;

що робити, якщо вас кібербулять;

як видалити матеріали, що містять кібербулінг;

як попередити кібербулінг;

як не бути кібербулером.

Типи загроз

Стосуються особистої безпеки: Ознайомлення з порнографічними матеріалами, ненормативною лексикою, інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи сектантського змісту.

Загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації.

Формування залежності (ігрової, комп’ютерної, інтернет).

Спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї, грифери).

Залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення прав та свобод інших).

Стосуються безпеки інших. Матеріали, існування та використання яких може стати причиною посягання на безпеку оточуючих (наприклад, інформація про створення вибухівки).

Свідоме та несвідоме введення в оману інших.

Вчинення протиправних дій, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Стосуються загрози витоку персональної інформації:

1.Розголошення персональної та конфіденційної інформації (прізвища, імена, контакти, секретні дані кредитних карток, номери телефонів).

2.Загроза зараження ПК вірусами різної категорії.

3.Небезпека завантаження програм зі шкідливими функціями.

Це найбільш поширені типи загроз, з якими може зіштовхнутися дитина в інтернеті, викладаючи чи переглядаючи сумнівну інформацію

Основні правила безпечної роботи в інтернеті, про які варто знати

Не давайте нікому своїх паролів.

Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.

Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.

Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції).

Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.

Не діліться своїми фото з незнайомцями.

Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).

Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.

Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.

Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.

Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).

Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.

4. Війна в Україні у 2022 році не стала стартом для кібератак зі сторони Російської Федерації, проте стала своєрідним каталізатором, адже кількість та інтенсивність кіберзлочинів значно зросла.

796. Саме стільки кібератак здійснила росія проти України з початку повномасштабної війни. Це втричі більше, ніж до війни.

Найбільше "уваги" кіберзлочинці приділяють уряду та місцевим органам влади і сектору безпеки та оборони.

А найпоширенішими методами їхніх атак є збирання інформації, запуск шкідливого програмного коду та втручання або спроба втручання в ту чи іншу структуру.

15 лютого два найбільших державних банки "Приватбанк" та "Ощадбанк", портал "Дія", сайти Міноборони та ЗСУ зазнали масованої DDoS-атаки.

Так вкладники банків впродовж декількох годин не могли здійснити жодної операції.

DDoS-атаку називають однією із найпопулярніших серед кібератак. Хакери обирають її, бо вона може принести їм легкі гроші. Маючи потужну бот-мережу, кіберзлочинці можуть атакувати недостатньо захищений портал, а потім вимагати гроші у його власників за припинення своїх протиправних дій.

Росія вдається до кібератак різного масштабу та рівня та діє в основному трьома способами.

По-перше, кіберзлочинці сприяють веденню бою та розгортанню військового конфлікту на місцях, здійснюючи атаки на об'єкти критично важливої інфраструктури на рівні держави та регіонів, зокрема банки, електростанції, ЗМІ, сервери великих корпорацій й таке інше.

Окрім цього, Росія використовує кібератаки як один з методів гібридної війни, що дозволяють, не розгортаючи відкритого конфлікту з Заходом, Європейським союзом чи НАТО, здійснювати опосередкований вплив на цільові країни (особливо в поєднанні з кампаніями з дезінформації й політичними кроками). Кібервійна має постійний характер та в більшості випадків відбувається й в мирний час.

Ще один спосіб кіберманіпулювання – точкові сигнальні погрозливі кіберзлочини, які є своєрідним доповненням до класичної дипломатії.

Якою б не була кібератака, в який час би вона не відбувалась та в яких масштабах, мета залишається непохитною – руйнування громади, організацій чи механізмів. Змінюється лише контекст: гібридна війна під маскою дипломатії чи відкриті військові дії. Але ж результат лише один – страждають невинні люди, маси втрачають довіру до органів управління, й відбувається своєрідний регрес через пошкодження, викрадення чи зміну інформаційних ресурсів.

10 з 10 балів

Надайте письмову відповідь на питання

1.Назвіть об'єкти кіберзлочинів

2.Назвіть основні правила безпечної роботи в інтернеті