Інфекційні захворювання органів дихання
Хвороботворні віруси та бактерії можуть вражати будь-яку частину дихальних шляхів. Запалення слизової оболонки носа називають нежить, або риніт, глотки - фарингіт, гортані - ларингіт, трахеї - трахеїт.
Бронхіт - запалення бронхів з переважним ураженням слизової оболонки. Характерні кашель (при гострому бронхіті довготривалий, страждальний), частіше з виділенням слизового чи слизогнійного харкотиння, задишка, біль у грудях, підвищення температури.
Плеврит - виникає унаслідок потрапляння збудників інфекції до плевральної порожнини. Будь-яке пошкодження плеври супроводжується втратою герметичності плевральної порожнини. Листки плеври - зовнішній та внутрішній - спадаються і навіть можуть зростатися між собою. Це значно ускладнює або навіть унеможливлює надходження повітря до легень.
Пневмонія - це дуже небезпечне інфекційне захворювання. Причиною його виникнення найчастіше є переохолодження або ускладнення після бронхіту чи грипу.
Грип - гостре інфекційне захворювання, яке спричиняють віруси кількох різновидів. Після того як людина перехворіла на грип, у неї виробляється несприйнятність до цього різновиду вірусу грипу. Але інші різновиди, які ще не вражали цю людину, здатні спричиняти захворювання. Саме цим пояснюють повторні захворювання на грип.
Про епідемії грипу людство знає ще із Середньовіччя. Під час епідемії 1918 р. відомої як «іспанський грип», або «іспанка», у світі за три місяці перехворіло приблизно 500 млн осіб, з яких померло 20 млн.
Джерелом поширення вірусів грипу є хвора людина. Основний шлях зараження - повітряно-краплинний. Хвора людина під час чхання або кашлю виділяє краплини рідини, у яких є вірусні частинки. Інша людина інфікується, вдихаючи найдрібніші краплини слини або слизу, що містять частинки вірусу грипу. Через такий механізм передачі грип надзвичайно швидко може поширюватись. Збудник грипу вражає епітеліальні клітини верхніх дихальних шляхів. Частинки вірусу грипу можуть легко виділятися з порожнин носа та рота під час розмови, чхання, кашлю. Хворі на грип особливо небезпечні для оточуючих на ранніх етапах інфекції (перші одна-дві доби), коли ознаки захворювання ще чітко не проявилися. Інкубаційний період грипу короткий - зазвичай одна-дві доби, рідше - кілька годин.
Інкубаційний період - період від моменту зараження до перших проявів захворювання.
Після проникнення в клітини епітелію слизових оболонок верхніх дихальних шляхів вірус грипу спричиняє запалення слизової оболонки. У подальшому він проникає у кров і виділяє речовини, які отруюють організм. Грип завжди починається зі швидкого підвищення температури. Хворого лихоманить, з’являється головний біль, болісні відчуття в м’язах, суглобах, горлі.
Грип - захворювання, небезпечне своїми ускладненнями. Тому за перших ознак захворювання на грип слід негайно викликати лікаря, який призначить необхідний курс лікування. Коли спілкуєтеся з хворою на грип людиною, захищайте дихальні шляхи за допомогою марлевої пов’язки. Бажано помістити хворого в окреме приміщення, виділити йому окремий посуд.
Туберкульоз - поширене інфекційне соціально небезпечне захворювання. Українська назва туберкульозу - сухоти. Збудник туберкульозу - туберкульозна паличка (паличка Коха) - найчастіше уражає легені. Вона може перебувати у вдихуваному повітрі, краплинках харкотиння, на посуді, одязі, рушниках та інших предметах, якими користувався хворий на туберкульоз. Збудники туберкульозу можуть передаватися людині й через продукти харчування тваринного походження - молоко та м’ясо. Захворювання розвивається довго й поступово.
З метою профілактики туберкульозу потрібно користуватися індивідуальними засобами особистої гігієни, загартовувати організм, раціонально харчуватися, пити лише кип’ячене молоко, м’ясо споживати добре термічно обробленим. У поліклініках потрібно щорічно робити флюорографію. Це поширений діагностичний метод рентгенологічного дослідження, який дає змогу одержати фотознімок легень. Для запобігання зараженню туберкульозом дітям, а за необхідності і дорослим, вводять вакцину.
Туберкульозні палички швидко гинуть у сухих, добре освітлених сонячних місцях. Тому, щоб запобігти захворюванню, потрібно тримати в чистоті житлові будинки, вулиці міст, громадські приміщення. Велике значення для очищення повітря в населених пунктах мають зелені насадження.
Носієм називають організм, у якому перебуває збудник певного захворювання, але симптоми цього захворювання відсутні.
Спори бактерії з повітрям потрапляють у дихальні шляхи. Запалення спочатку розвивається в глотці, рідше - гортані, трахеї, порожнинах рота і носа. На слизових оболонках виникає щільна плівка, яка може перекрити просвіт трахеї і спричинити задуху. Для запобігання захворюванню на дифтерію роблять профілактичні щеплення. Якщо ж людина все-таки захворіла, застосовують протидифтерійні лікувальні препарати.
Щоб захистити організм під час епідемії грипу та інших інфекцій, слід дотримуватися відповідних правил поведінки: потрібно не тільки захищати верхні дихальні шляхи від хвороботворних мікроорганізмів, а й посилювати імунітет раціональним вітамінізованим харчуванням, загартовуванням, фізичними вправами.
Захворювання органів дихання спричинені алергенами
Алергенами називають усе те, що може спричинити в людини алергічні реакції, як-от набряки, посилений нежить, висипку на шкірі, чхання, кашель.
До найпоширеніших алергічних захворювань належать алергічний риніт і бронхіальна астма. їх спричинюють алергени, серед яких можуть бути продукти харчування (цитрусові, яйця, шоколадні цукерки), пил, шерсть тварин, пилок деяких рослин, хімічні речовини, різні косметичні засоби, медикаменти, мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності тощо. Ознаками алергічного риніту є набряк слизової оболонки, сухість і свербіння в порожнині носа, що супроводжується чханням і слизовиділенням. Головними способами лікування є усунення контакту з алергеном, заспокійливі засоби.
Бронхіальна астма проявляється у вигляді нападів задухи, що періодично повторюються. Причиною є різке звуження бронхів або набрякання їхньої слизової оболонки внаслідок алергічної реакції. У разі прояву симптомів астми слід звернутися до лікаря-алерголога, щоб з’ясувати причину цього захворювання. Лікують астму в спеціальних санаторіях, побудованих в екологічно чистих зонах.
Вплив тютюнокуріння на органи дихання людини
У тютюновому димі, крім нікотину, міститься понад 200 шкідливих для організму речовин (синильна кислота, сажа, чадний газ тощо). Під час куріння вони проникають у дихальні шляхи та легені, зі слиною потрапляють у шлунково-кишковий тракт.
Тютюновий дим, подразнюючи слизові оболонки дихальних шляхів, спричиняє їхнє запалення. Слизові оболонки втрачають здатність знешкоджувати хвороботворні мікроорганізми та шкідливі речовини. Частинки тютюнового диму та продукти згорання тютюну (зокрема, дьоготь) осідають на стінках бронхів та альвеол. Втрачається їхня еластичність і здатність до самоочищення. Такі легеневі пухирці злипаються і не беруть участі в газообміні. Результатом цього є зменшення постачання організму кисню, що призводить до зниження працездатності, погіршення загального самопочуття.
Профілактика захворювань органів дихальної системи
Для запобігання ураженням і захворюванням дихальної системи слід дотримуватися правильного режиму праці, харчування, відпочинку.
Дихання потрібно розвивати фізичними вправами, спортом.
Повітря у житлових і робочих приміщеннях має бути чистим, без різких перепадів температури.
Для зменшення ризику захворювання на інфекційні хвороби треба своєчасно і регулярно проходити медичне обстеження, проводити профілактичне щеплення, а в разі захворювання - застосовувати лікувальні сироватки.
Контактуючи з хворим, під час епідемій необхідно дотримуватися санітарно-гігієнічних правил: користуватися марлевою пов’язкою, яка затримує краплі зі збудниками захворювань.
Для очищення повітря від збудників захворювань органів дихальної системи велике значення мають зелені насадження.
.png)
.png)