1. Багато кислот містить наша їжа. Фрукти, овочі, молочні продукти, ліки постачають нам цілий букет кислот: яблучну, щавлеву, лимонну, молочну, оцтову. Навіть синильна кислота, щовважається отрутою, знайома кожному,хто розбивав кісточки слив і вишень. Кількість її у кісточці мізерна, але відчути запах гіркого мигдалю можна.
2.Якщо влітку підійти близько до мурашника, то можна надовго запам'ятати жалкі укуси його мешканців. Мурашки не лише кусають, вони вприскують у ранку мурашину кислоту. Цю ж мурашину кислоту містить кропива.
Важливу роль відіграють кислоти в організмі людини. Фосфатна кислота у вигляді солей є основою кісток, зубів. Амінокислоти утворюють білок — основужиття. Хлоридна кислота входить до складу шлункового соку й допомагає перетравлювати їжу.
Ось уже 1000 років, як люди навчились одержуватисульфатну кислоту. Алхіміки одержували її, прожарюючи купорос, звідси й назва сульфатної кислоти — купоросна олія, що застосовується і сьогоднідля 92%-ї сульфатної кислоти. Через важливість їїзастосування в усіх галузях народного господарствасульфатну кислоту називають «хлібом хімічної промисловості».
Щорічно виробляють мільйони тонн нітратної кислоти. Найбільше її витрачається на виробництво мінеральних добрив, барвників, смол, пластмас. Одначастка нітратної кислоти та три частки хлоридноїкислоти відомі під назвою «царська горілка», в якій можна розчинити царя металів — золото.
6. Карбонатна кислота входить до складу природних мінеральних вод «Миргородська», «Трускавецька», «Боржомі» та ін. Нітратна та сульфітна кислоти можуть міститись у дощовій воді (так звані «кислотні дощі»).
7. Кислоти – їдкі речовини. Вони роз'їдають папір, деревину, тканини. Бризки кислоти, потрапляючи на шкіру, можуть спричинити хімічний опік. Тому поводитись із кислотами слід обережно.