Композитори часто поєднують невеликі п’єси у сюїти. Як правило, всі вони пов’язані за змістом спільною програмою чи єдиною темою. Частини сюїти будуються за контрастом. Наприклад, одна частина танцювальна, інша — пісенна; одна — мінорна, сумна, а інша — мажорна, весела, радісна. Помірні й повільні п’єси чергуються із швидкими. У цьому полягає відмінність сюїти від інших жанрів інструментальної музики.

Старовинні сюїти складалися з чотирьох основних танців, поєднаних спільною тональністю (алеманда, куранта, сарабанда, жига). Із часом до них почали додавати менует, гавот, арію тощо.

Сюїти писали для різних інструментів і для оркестрів.

Наприклад, в сюїту об’єднувалися фрагменти з опери або з творів певного композитора у різних жанрах.

До найвідоміших музичних творів, присвячених тваринам, належить сюїта Каміля Сен-Санса «Карнавал тварин» для невеликого інструментального ансамблю (2 фортепіано, струнний квінтет, флейта і флейта піколо, фісгармонія, ксилофон і челеста). Твір складається з 14-ти мініатюр, більшість із яких — образи тваринного світу — поважні, ніжні чи кумедні. Завдяки виразності музики та назвам частин легко впізнати звіра, птаха, рибок.

Персонажі музичного карнавалу, окрім лебедя, зображені в жартівливому або навіть сатиричному характері.

До портретної галереї

Шарль Каміль Сен-Санс (1835-1921) — французький композитор, органіст, піаніст, диригент.

Писав музику в різних жанрах: симфонії, опери, балети, кантати, ораторії, інструментальні твори. Митець закінчив Паризьку консерваторію, працював церковним органістом, концертував як піаніст і диригент у багатьох країнах світу.

Композитор був надзвичайно талановитою людиною і водночас великим жартівником. До «Карнавалу тварин» (1886) композитор ніколи не ставився серйозно, вважаючи її жартівливою «великою зоологічною фантазією». Дбаючи про репутацію, К. Сен-Санс категорично заборонив публічне виконання сюїти за його життя, і вона була опублікована лише у 1922 р.

Прочитайте теорію та прослухайте музичний твір К.Сен-Санс Сюїта ''Карнавал тварин'':

«Карнавал тварин» Каміля Сен-Санса — це гумористична сюїта з 14 музичних замальовок, створена як «зоологічна фантазія». Кожна частина яскраво і з іронією змальовує образ тварини чи птаха через характерні інструменти (леви — струнні, слон — контрабас, птахи — флейта). Цикл поєднує класичну музику з імітацією звуків природи.

Основні частини сюїти:

«Вступ і Королівський марш лева»: Величний вихід царя звірів.
«Кури та півні»: Швидке, метушливе звучання.
«Антилопи» (швидкі тварини): Стрімкі пасажі фортепіано.
«Черепахи»: Комічний уповільнений канкан.
«Слон»: Вальс контрабаса, що зображує танцюючого велетня.
«Кенгуру»: Стрибаючі звуки.
«Акваріум»: Магічне, булькаюче звучання (челеста, фортепіано).
«Персонажі з довгими вухами»: Імітація ослячого крику.
«Зозуля в глибині лісу»: Діалог кларнета та фортепіано.
«Пташник»: Швидкі пасажі флейти.
«Піаністи»: Жартівливе зображення піаністів, що вправляються.
«Викопні» (Скам’янілості): Швидка, уривчаста мелодія з ксилофоном.
«Лебідь»: Найвідоміша лірична частина, соло віолончелі.
«Фінал»: Веселе завершення карнавалу, де всі тварини збираються разом.

Сюїта відома своєю легкістю, пародійними елементами та віртуозним використанням інструментів для створення образів.

Сен-Санс вважав цей твір лише «музичним жартом» і заборонив видавати його повністю за життя (окрім «Лебедя»), щоб не зіпсувати репутацію серйозного композитора.

2 з 12 балів

Мистецька скарбничка

Запишіть до зошита визначення:

Сюїта (фр. suite, буквально — чергування, послідовність) — жанр музики, циклічний твір із кількох контрастних частин, об’єднаних спільним художнім задумом або програмою.

Фото записів прикріпіть до цього завдання.