У давнину люди в певний момент відчули й зрозуміли, що деякі мелодії настільки виразні, що зрозумілі й без слів. Граючи на музичних інструментах, ми передаємо свої почуття та думки музичною мовою, відмінною від словесної. У багатьох інструментальних творах є авторські назви, інколи епіграфи, які пояснюють зміст музики або натякають на нього. Така музика називається програмною. Програма може бути узагальненою, мати лише заголовок, або розгорнутою, детальною. Вона викликає у слухачів конкретні асоціації.

Рафал Олбінський. Звуки скрипки

Існують два типи програмності: картинна і сюжетна. Образи першого типу «малюють» в уяві картини природи, портрети. Образи сюжетного типу нерідко пов’язані з літературним твором і характеризують певну послідовність розвитку подій.

У програмній музиці є чимало творів, присвячених світу живої природи — флори й фауни. Чарівні голоси птахів не могли пройти повз увагу композиторів. О. Мессіан вважав неповторний пташиний спів «служителями небесних сфер».

Людина завжди мріяла літати, як птах, тому пташок оспівували в українських піснях, легендах і казках, змальовували у розписах, вишивках і орнаментах.

Олеся Вакуленко. Співуча Україна

Андрій Пікуш. Зозулі на калині (фрагмент)

Деякі птахи відомі своєю музикальністю, самобутніми мелодіями й унікальними тембрами голосів. У музичних звуках можна передати й особливості рухів: плавних, як у лебедя, стрибкоподібних, як у горобця. Захоплюючись співом жайворонка, віртуозними трелями соловейка, ритмами дятла, інтонаціями зозулі люди наділяли їх чарівними якостями.

Французькі композитори-клавесиністи Л. Дакен, Ж-Ф. Рамо втілювали пташині образи у програмних п’єсах-мініатюрах. Італієць Отторіно Респігі на мотиви композиторів минулого створив оркестрові композиції. Імітуючи голоси птахів, він використав духові інструменти, а також жанри прелюдії і токати.

Луї Дакен. Зозуля (клавесин). Жан-Філіпп Рамо. Перекличка птахів (фортепіано). Отторіно Респігі. Прелюдія, Токата («Зозуля»).

Назви інструментальних творів спрямовують фантазію слухача, допомагають «домалювати» у свідомості те, що підказує автор. Адже будь-яка програма — як «дорожні знаки», що полегшують шлях мандрівника у світі музичного мистецтва. Водночас не варто розраховувати лише на словесні пояснення. Головне — відчути характер і настрій музики.

Вважається, що красу пташиної музики чудово передає дзвінкий тембр клавесина — клавішного інструмента, передвісника фортепіано. Цей старовинний інструмент колись звучав у вітальнях заможних родин. Музикант, конкуруючи зі світськими бесідами, намагався привернути увагу забавними вигадками. Так виникли програмні п’єси з прийомами звуконаслідування. Прозорий, металевий тембр клавесина імітував щебетання птахів у мелодіях із численними прикрасами (трелі, форшлаги). Клавесин мав дві клавіатури (на відміну від невеличкого спінета, і за допомогою перемикачів виконавець змінював регістр і динаміку.

Спінет

Клавесин

В українській музиці також існують твори, присвячені пташиній фауні, наприклад, програмні п’єси-мініатюри для дітей. Назви п’єс дають загальні контури образу птаха і налаштовують уяву на певні явища природи, що існують поза музикою, ніби розкривають її таємниці. Яскрава образність доповнюється елементами звуконаслідування.

С. Борткевич назвав свої п’єси за казками Г. К. Андерсена музичними картинками. Знання казкового сюжету допомагає краще зрозуміти й відчути розвиток музичних образів.

Корнеліс Трост. Родина біля клавесину

3 з 12 балів

Запишіть до зошита визначення :

Прелюдія — жанр камерно-інструментальної музики, невелика п’єса вільного імпровізаційного розвитку або вступна частина до великого музичного твору.

Токата — віртуозна музична п’єса для фортепіано або органа, у швидкому темпі, з чітким ритмом.

Програмна музика — інструментальні твори, які мають програму у вигляді назви, епіграфу або словесних пояснень.

Фото записів прикріпіть до цього завдання.