Календарно-обрядові пісні літнього циклу.

Обряди літнього циклу ввібрали в себе два мотиви:

1) поклоніння сонцю, воді, рослинам, що є життєдайними для землеробів;

2) продовження роду – підготовка до осінньої весільно-шлюбної пори.

Різновиди календарно-обрядових пісень літнього циклу належать:

Русальні

Купальські

Жниварські

Русалки – це, за народною уявою, дівчата або молоді жінки, які під час купання втопилися. Вони переселилися на дно глибоких річок і озер у казкові палати. Місяць і зорі викликають русалок із води.

Русальні пісні виконували під час так званого русального тижня (кінець травня – початок червня), коли колосилося жито. За народними віруваннями, цього тижня русалки1 виходили з води й гуляли полями, витоптуючи посіви. Щоб уберегти хату від русалок, долівку посипали пахучим татарським зіллям (лепехою, аїром), а на підвіконня клали молоді головки часнику, гілочки полину й м’яти. В одній із русальних пісень від імені непроханої «гості» співали:

Якби мені не часник,

Полин та холодна м’ята,

То тут була б мені хата!

Інколи русального тижня жінки розвішували на деревах полотно, щоб русалки взяли собі на сорочки й були прихильними до людей. У місячні ночі русалки, синьоокі, з довгим зеленим волоссям, виходили на береги водойм, танцювали, гойдалися на гіллі, гралися, співали пісень. Якщо ж зустрічали хлопця чи дівчину, могли залоскотати до смерті, адже їм подобався людський сміх. Вони не розуміли, що від їхнього лоскоту в людини може зупинитися серце. Тому з настанням темряви краще було взагалі не наближатися до річки чи озера.