Календар погоди.

Добрий день, діти!

1.Перегляньте відео: https://youtu.be/pgs9bdu4_uQ

Чи здогадалися, про що будемо говорити на сьогоднішньому уроці?

Поміркуйте і скажіть, як слово календар може бути пов’язане з погодою.

Сьогодні жевжики пропонують нам дізнатися, що таке календар погоди і як його вести.

2.Календар погоди — це систематична фіксація температури повітря, опадів, напряму вітру, вологості, атмосферного тиску, що відбуваються в конкретній місцевості. Виникнення календарів погоди пов’язане з першими спробами людей систематизувати результати своїх спостережень за погодою та її змінами. Ще в V столітті до н. е. грецький астроном Метон ввів звичай виставляти на міських площах мармурові таблиці, на яких відзначалися найбільш важливі погодні явища і дати їх спостереження (щоправда, без зазначення року). Ці таблиці називали парапегмами, і ними користувалися для прогнозу погоди. Пізніше в різних країнах стали складати календарі погоди. У них записували відомості про погоду в різні дні року. За аналогією з календарями, що вказують майбутній стан зірок, планет, різних явищ природи і навіть людських доль, календарі погоди містили відомості про майбутню погоду. Наприклад, Метон стверджував, що в явищах погоди існує дев’ятнадцятирічний цикл, а його співвітчизник Евдокс, що жив пізніше, виявив чотирирічну перкалендарями, що вказують майбутній стан зірок, планет, різних явищ природи і навіть людських доль, календарі погоди містили відомості про майбутню погоду. Наприклад, Метон стверджував, що в явищах погоди існує дев’ятнадцятирічний цикл, а його співвітчизник Евдокс, що жив пізніше, виявив чотирирічну періодичність.

3.Атмосфе́рні о́пади — вода в рідкому чи твердому стані, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря на земну поверхню та предмети. З хмар випадають: дощ, мряка, сніг, мокрий сніг, крупа, град, льодяний дощ. З повітря виділяються: роса, рідкий наліт, іній, твердий наліт, паморозь.

Випадання атмосферних опадів із хмар відбувається в результаті збільшення уже наявних хмарних елементів (крапель або кристалів) до розмірів, за яких вони набувають помітної швидкості падіння. Найбільші кристалічні елементи, випадаючи з хмари, стикаються з переохолодженими краплями, приморожуючи їх до себе, або змерзаються між собою, утворюючи пластівці. Перейшовши в атмосферні шари з температурами понад 0 °C, тверді частинки тануть, утворюючи краплі дощу. За низьких температур повітря (близько 0 °C і нижче) тверді частинки досягають земної поверхні не розтанувши (сніг, крупа тощо). У теплу пору року можливе випадання граду. У краплинно-рідких хмарах за позитивних або негативних (однак близьких до 0 °C) температурах атмосферні опади можуть виникати внаслідок злиття, хмарних елементів. У результаті цього може випадати дрібний дощ або мжичка.

Залежно від механізму розвитку й структури хмар, що дають атмосферні опади, вирізняють такі атмосферні опади: обложні — помірної інтенсивності, проте тривалі, з шарувато-дощових хмар; зливові — з купчасто-дощових хмар; мрячні — з шаруватих хмар.

Атмосферні опади, що виділяються на земній поверхні (так звані наземні гідрометеори), — це роса, паморозь, іній, рідкий і твердий наліт тощо. З них особливе значення має ожеледь, аналогом якої у вільній атмосфері є зледеніння літака в польоті.

Вимірюють атмосферні опади дощомірами, опадомірами, плювіографами на метеорологічних станціях, а для великих площ — за допомогою радіолокації. Кількість опадів виражають у мм шару води, що випала, а інтенсивність — у міліметрах на хвилину, годину, добу.

Атмосферні опади — одна з ланок колообігу води на Землі. Кількість атмосферних опадів, багаторічний, середньомісячний, сезонний, річний, їхній розподіл по земній поверхні, річний і добовий хід, повторюваність, інтенсивність тощо є визначальними характеристиками клімату, що мають істотне значення для сільського господарства та багатьох інших галузей господарства. Все більшого значення набуває штучне формування атмосферних опадів, що полягає в тому, що в хмару вводять реагенти, які сприяють утворенню крижаних кристалів у водяних хмарах, а в змішаних хмарах їхнє прискорене укрупнення.

4.Як вести календар погоди

Зверху над таблицею зазначте місяць і рік. У перший стовпчик з назвою “Дата” записуйте поточну дату. У наступних стовпчиках з однойменними назвами ви зазначатимете:

-температуру повітря (наприклад, +13°С, -2°С);

-стан неба (ясно, похмуро, хмарно);

-опади (дощ, сніг, град, іній тощо);

-напрям вітру.

Погодні явища зазначайте за допомогою спеціальних умовних знаків. Будьте уважними, аби не пропустити наявність роси, туману, ожеледиці чи веселки.

Позначки в календарі необхідно робити в один і той самий час доби. Наприклад, опівдні.

Якщо ви любите малювати, виділіть у календарі спеціальне місце для зображення процесів у живій природі. Це можуть бути: танення снігу, поява бруньок на деревах, цвітіння квітів, приліт пташок, дозрівання плодів, листопад тощо.

Наприкінці кожного місяця робіть висновки про погоду. Порахуйте, скільки було сонячних і дощових днів, відзначте, як змінювалася температура повітря.

Зразок ведення і запис даних

Умовні позначення

КАЛЕНДАР ПОГОДИ ЗА ТРАВЕНЬ

6.Перегляньте відео https://youtu.be/6yZrSuvlh2w