Ю.К.Голобородько повість «Королівське полювання». Зображення чиновницько-бюрократичного режиму епохи перебудови.

Тема: Ю.К.Голобородько повість «Королівське полювання». Зображення чиновницько-бюрократичного режиму епохи перебудови.

Мета заняття - формувати компетентності: предметні(знання змісту  повісті ЮК. Голобородька «Королівське полювання»,осмислення особливостей доби перебудови, втілених в образі Миколи Чорниша; уміння визначати особливості його створення, використання автором  психологічних деталей для розкриття ідейного задуму; уміння виокремлювати головне та другорядне в тексті; культуру мовлення; аналітичне мислення; естетичний смак); ключові(уміння вчитися:активну пізнавальну активність і критичне мислення; комунікативну:навички спілкування в колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну:уміння визначати  головне та роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; здоров’язбережувальну розуміння цінності життя; загальнокультурну: естетичний смак; вишукані читацькі вподобання; світогляд.

Тип заняття : урок опанування нових знань і формування на їхній основі компетентностей.

Міжпредметні зв’язки: історія України,географія, біологія, інформатика, етика, краєзнавство.

Обладнання: текст повісті Юрія Голобородька «Королівське полювання», мультимедійна презентація, роздатковий матеріал, тематичні таблиці,відео фрагмент «Заповідник Буркути», аудіо запис із кінофільму «Обитель зла». 

Епіграф 

                                              Повість «Королівське полювання» відображає       

                                    горбачовські   часи – той чиновницько-бюрократичний 

                                   режим, котрий значною мірою негативно вплинув на                   

                                    стан промисловості і сільського господарства великої                                

                                     держави, спричинив зневіру людей у високі моральні

                                     принципи.

                                                                                              Юрій Голобородько.

Перебіг заняття

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Учитель. Сьогодні на урок я прийшла із подарунком  - хочу подарувати  вам гарний настрій.(Перегляд відео сюжету про заповідник Буркути).

• Що ви відчули, коли дивилися на цю красу?

(Вчитель показує паперові кущі , дерева, тварин та пропонує обрати із них одну, написати на ній слово, яке асоціюється із природою і приклеїти на тематичний плакат. Учні записують та коментують свій вибір.)

• А з яким словом у вас асоціюється зло?

• Чи гармонійною буде наша картина, якщо ми впишемо ці слова?

Давайте спробуємо це зробити. Який колір ви оберете? (аудіо запис із кінофільму «Обитель зла»).

• Що ви відчули, виконуючи цю вправу?

Давайте,подумаємо, чи буває таке в житті, коли поруч із прекрасним,світлим, красою, любов’ю раптом з’являється щось темне, страшне, жорстоке, лицемірне, зрадливе?

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  На занятті ми попрацюємо над твором, де такі явища відбуваються, це – повість херсонського письменника, педагога, журналіста, Юрія Костянтиновича Голобородька «Королівське полювання». Персонажі цього твору мають реальний типаж, фактичне підґрунтя. Вдивіться у них і одразу побачите життєву основу, хто чим дихає, яку мораль сповідує.

Запис теми заняття у зошити.

IІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Робота із епіграфом

Уважно вчитайтесь у слова епіграфу, взяті із передмови Юрія Голобородька до збірки «У тривогах часу», в якій розміщена повість «Королівське полювання». Яку думку висловив у них херсонський письменник?

 «Повість «Королівське полювання» відображає  горбачовські часи – той чиновницько-бюрократичний режим, котрий значною мірою негативно вплинув   на стан промисловості і сільського господарства великої держави, спричинив зневіру людей у високі моральні принципи.                             

Слово учителя. Перед тим, як розпочати роботу над твором, пропоную прослухати дві інформаційні довідки, які допоможуть краще зрозуміти, у яку історичну епоху і де відбувалися події повісті Юрія Голобородька «Королівське полювання».

Виступ учня-історика.

Історична довідка.

Події твору відбуваються в часи Перебудови, що для неї характерно?

Перебудо́ва — загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1985–1991 роках. Складові частини Перебудови: у внутрішньополітичній сфері — політика гласності та демократизація суспільного життя; в економіці — введення елементів ринкових відносин; у зовнішній політиці — відмова від надмірної критики так званого капіталістичного ладу. До початку 1990-х років Перебудова призвела до загострення кризи в усіх сферах життя суспільства, що спричинило ліквідацію влади.

Виступ учня-географа.

Географічна довідка

Події повісті відбуваються у заповіднику «Урочище Буркути», що на Херсонщині. Що нам відомо про нього?

На Херсонщині є ботанічна пам`ятка природи місцевого значення «Урочище Буркути», що має площу 1298 га і яка вперше отримала природоохоронний статус ще 1928 року. Віддалений куточок піщаного масиву вперше зацікавив дослідників в 19 столітті. Урочище Буркути постійно привертало до себе фахівців-природознавців. Зараз, як і тоді, вчені не перестають дивуватися величезній різноманітності флори і фауни. На піщаних просторах урочища можна зустріти представників рослинності північних лісів. Наприклад, не так давно тут був виявлений мох, який росте тільки в Поліссі. Свіжість рослин і тепла погода створить найкомфортніші умови для турпоходу. З Херсона регулярно їздять автобуси в напрямку села Буркути.                                      

Учитель. Ось тепер нам зрозуміло, у який час і де відбуваються події повісті Юрія Голобородька «Королівське полювання», але необхідно провести словникову роботу стосовно роз’яснення деяких термінів, що використовуються у творі і відіграють важливу роль для розумыння сюжету. Надаємо слово учню-мовознавцю.

Довідка учня-мовознавця.

У повісті зображено такі явища як: бюрократія, браконьєрство, дефіцит товарів. Що ж означають ці терміни?

Словникова робота

Бюрокрáтія — спосіб побудови організації, що складається з ряду офіційних осіб, посади і пости яких утворюють ієрархію і які розрізняються формальними правами і обов'язками, що визначають їх дії і відповідальність.

Браконьєрство - Браконьє́рство— незаконне добування природних ресурсів. .Браконьєрство зараз карається законами більшості країн світу. В Україні це Закони: «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про захист тварин від жорстокого поводження». Діють і правила мисливства, рибальства та інші законодавчі й нормативні акти.

Дефіци́т това́рів та по́слуг (лат. deficit — «не вистачає») в економіці — перевищення попиту над пропозицією. Дефіцит засвідчує про розбіжність між попитом та пропозицією та відсутність рівноважної ціни. Типове явище в умовах планової економіки, було характерним для СРСР. 

Експрес опитування.

• Які явища характерні для Перебудови?

• Чим запам’ятався вам заповідник «Урочище Буркути».?

• Двома словами розкрийте значення таких явищ як: бюрократія, браконьєрство, дефіцит. 

Слово вчителя.

Сюжет повісті «Королівське полювання» надзвичайно продуманий, дії головного героя Миколи Чорниша нагадують дії павука, який плете свою павутину, у яку,неначе мух, втягнув, або втягує усіх оточуючих його людей, а втім не всіх. Вам цікаво, як він це робив і хто спромігся піти проти системи, тоді  розпочинаймо. Спочатку попрацюємо над змістом, перевіримо ваші знання за допомогою літературного диктанту.

Літературний диктант.

• Де і коли починається дія повісті? (Очікувана відповідь: горбачовські часи, перебудова , нарада у кабінеті Рубана Леоніда Васильовича, першого заступника голови обласної Ради.)

• Що ми дізнаємося про родину головного героя Миколи Чорниша? (Має дружину Ольгу, сина Валика із невісткою Ольгою і внуком Сергійком, доньку Олену, студентку.)

• Охарактеризуйте  відносини , які склалися між апаратом (підлеглими) і Чорнишем прочитавши епізод наради у райвиконкомі (Сторони відносяться із презирством одна до одноїі і підлеглих стримує лише те, що Чорниш у разі  непослуху або невиконання, може позбавити їх посади).

• Розкажіть, до кого довелося звернутися Чорнишу, щоб організувати відпочинок Рубану і його друзям?

• Як ви розумієте, що відпочинок розпочався вдало? (Гості пообідали, вполювали дичину, повечеряли, поспівали.)

• Про що просить Чорниш Рубана вранці на другий день полювання? (Чорниш просить Рубана влаштувати сина Валика в раду або управління.)

• Чому Чорниш і його гості стали браконьєрами ? (На другий день вранці був густий туман, тому Рубан запропонував вполювати крупнішу дичину і Чорниш не зміг йому відмовити, не зважаючи на те, що не було ліцензії, адже боявся, щоб не пропала домовленість про працевлаштування сина Валика.)

• Як повели себе єгері із Чорнишом?  (Єгері не зважали на те, що перед ними голова райради, були принциповими,особливо Мурзай.Який наказ отримав Малимон від Чорниша? (Вилучити і зліквідувати вчорашній акт про браконьєрство).

• Яку неприємну новину повідомив Малимон Чорнишу? (Єгері Мурзай і Христенко акта не віддали і поїхали в область зі скаргою, заявивши, що не довіряють Малимону, бо він покриває начальників-браконьєрів.)

• Якими були наслідки поїздки єгерів у область? (До обласного комітету народного контролю надійшла скарга єгерів і розібратися у факті браконьєрства приїхав Скрипка Федір Дмитрович)

• Як Скрипка проводив розслідування факту браконьєрства? (Він обійшов Малимона, розпитував людей, з декотрими переговорив, був на місці полювання.)

• Хто ,несподівано для Чорниша, став головним свідком у розслідуванні злочину? (Дід Гарасько : «Як фронтовик фронтовику (контролеру) я все виклав на чистоту. Я ж таки бачив, як привезли кабанців, а затим білували їх та розробляли, в багажники вантажили.»)

• Що пообіцяв Рубан Чорнишу? (Що переговорить із Іваном Демидовичем, головою обласного народного контролю, який все врахує і спустить на гальмах, у крайньому випадку – «намалює догану, запише невеликий штраф», який Рубан обіцяє компенсувати).

• Як ви вважаєте, чи понесе справедливе покарання Чорниш? (Скоріш за все – ні, бо цьому сприятиме бюрократична система перебудови.)

Аналіз системи образів повісті Юрія Голобородька «Королівське полювання»

Учитель. Система образів продумана так, що уже на перших сторінках ми знайомимося із головним героєм Миколою Харитоновичем Чорнишем  головою райвиконкому, а другорядні герої з’являються поступово в залежності від його потреб. Хто вони? Назвіть  прізвища, імена та посади.

Очікувана відповідь.

• Другорядні герої:

• Рубан Леонід Васильович,перший заступник голови обласної Ради;

• Попруга Федір Петрович, залізничний начальник, друг Рубана;

• Білокур Ілля Володимирович, полковник міліції, друг Рубана;

• Василь Іванович,перший секретар,

• Ремез Артем Петрович, другий секретар,

• Баранець Віктор Павлович, голова колгоспу,

• Дідик Валерій Власович,завідуючий торговою базою,

• Микитас Кость Костьович директор  радгоспу,

• Бурмака, головний харчовик району ;

• Мурзай, старший єгер;

• Христенко Сашко, єгер, воював у Афганістані, орденом нагороджений;

• Ніна, офіціантка;

• Клим, повар ресторану;

• Скрипка Федір Дмитрович з обласного комітету народного контролю.

Евристична бесіда.

• Зверніть увагу на підбір автором посад і професій. Яка думка виникає? (Очікувана відповідь: Юрій Голобородько вводить в систему образів повісті чиновників різних рівнів, керівників місцевого значення, а також представників звичайних професій.)

• Кого із цього великого списку можна віднести до позитивних героїв? (Очікувана відповідь: єгері Мурзай і Христенко, народний контролер Скрипка Федір Дмитрович, дід Гарасько, фронтовик.)

• Чому серед високопосадовців і керівників немає позитивних образів? (Очікувана відповідь: бо всі вони представники чиновницько-бюрократичної системи.)

Учитель. Розпочнемо аналіз системи образів повісті Юрія Голобородька із головного героя Миколи Харитоновича Чорниша. Він працює головою райвиконкому, живе у власному котеджі у селі Британи Херсонської області, службову легкову машину використовує як власну (возить продукти сину і доньці). Його образ уособлює в собі усі види проявів чиновника-бюрократа. Підтвердимо цей факт, використовуючи таку форму роботи як «Цитатна доріжка». Знайдіть у тексті цитати, які підтверджують прояви бюрократичного відношення Чорниша, як до оточуючих, до родини, телебачення, преси

  «Цитатна доріжка»  Прояви бюрократії  Чорниша у відношенні до :        

• до Рубана: «Викладеться…,значить, отримає новий шанс на прихильність високого керівництва, надійне прикриття,..дах над головою»; «Бач, не помилився: прихопить друзів. На дурницю гульнути хто відмовиться?»; «Начальство любить, коли все,мо по-писаному. Тоді й відповідний настрій, прихильність, розуміння. ;

• до водія Вані, як до вишколеного слуги, який знає всі звички, місця відвідування, напрошується аналогія із іграшкою «Ванькою-встанькою», завжди готовий прислужитися; вірна людина, яку треба берегти; «…мій Іван»;

• до Дідика Валерія Власовича (завідувача тороговою базою): «…хлопець надійний, розуміє, кому завдячувати посадою…»;

• до журналістів: «Розвелося зараз цих писак..Тільки що – чешуть у хвіст і в гриву. Одне – не так, друге – ще гірше.»;

• до сучасних фільмів : «…крутили фільм про начальників-бюрократів – дурних і безсоромних. Дивитись тоскно. Ну ,боже, що за телебачення…»;

• до Малимона Григорія Степановича, директора заповідника : «Кебетний чоловік. Ніколи ніяких ускладнень. Ось уже вісім років тихо-мирно»;

• до попереднього директора заповідника: «…занадто принциповий. Довелося прибрати.»;

• до апарату, своїх підлеглих: «Сидите, стільці продавлюєте. Ич, які вгодовані, розкохані…А тільки треба зусиль докласти – вже трагедія. Все від того, що я вас розпустив.» ;

• до прохачів: «Були вони різні. Більше – люди із далеких сіл. Декотрі – нічого, спокійні, інші – настирливі, уперті. Одне їм дай, друге – забезпеч, випиши, прямо з-під землі добудь. Наче б такий всесильний та могутній…Часом …відчував, що втрачає терпіння. Тепер обережно пообіцяй. Згодом,дивись,щось переміниться, і все тихо-мирно уладиться»;

• до великих начальників із столиці: «Біля них перші особи області крутяться, всі забаганки виконують. Одне – привези, друге – забезпеч, третє – достань…Вередливі люди, гонористі…»;

• Баранця Віктора Павловича, голови колгоспу: «…багато років тебе,спритника, знаю. Ігоподарство в руках тримаєш, і себе не забуваєш, у місті на підставну особу споруджуєш чималі хороми…От і стараєшся.»;

• до народних контролерів:«…сказав, що треба боротися із різними розкрадачами, котрі тягнуть додому все, що бачать…»;

• до Мацака Арсена Федотовича, головного лікаря району : «Головлікар повинен розуміти ситуацію,  з’ясовувати людям складність перебудовних часів. А він – у райвиконком. Ще й страхає: поїдуть спеціалісти. Відмовляти йому,ясна річ, не можна…заспокоїти, пообіцяти…сердито засовався у кріслі. " ;

• до інженера-будівельника із-за недоробок у приміщенні магазину: «…холодно вимовив…- Прудкіше крутіться і справляйтеся своєчасно з роботою…залишивши зніченого інженера…»;

• до Микитаса Костя Костьовича, директора радгоспу: обідає із ним,а сам думає : «…як зручніше ввернути відносно грошей на оплату рубанових гостин. Давненько вже до Костя Костьовича з подібним проханням не звертався. Був напружений,збуджений. Ну, не можеш вплинути на головбуха, поклади свої гроші. Маєш добру зарплату, отримуєш премії…Дві-три сотні виділи і забезпеч захід…Не збіднієш…»;

• до Бурмаки , головного харчовика району : наказав виділити кухаря ресторану Клим та офіціантку Ніну; «Чорниш знав і цінував. За вміння організувати, добути, оформити. І все – без найменшої маєти, зайвої балаканини»;

• до офіціантки Ніни : «Ох, не будь Чорниш головою райвиконкому, показав би цій Ніні, як жарти жартувати. А так – не розгонишся. …до партійних органів діло доходить, нерідко – з оргвисновками. Ні, вдома амурними справами нема чого займатися.»;

• до кухаря ресторану Клима: «Відколи з’явився – ніяких проблем з вшануванням гостей. Бурмака його цінує, квартиру виділив,хоч і були нарікання, навіть скарги. У райвиконкомі їх пригасили, спустили на гальмах. Обоє служників уміють не тільки працювати, а й тримати язик за зубами. Звісно, доводиться віддячувати за старання…»;

• до високих гостей із привередами: «Не підступишся до чиновного візитера, не висловиш прохання…Та й дивиться він, буває, на тебе, як на якусь кузьку. Особливо з цих нових молодиків, що випірнули під час пребудови…одне – дай, друге – запакуй…Наче голодна саранча»;

• до своїх  гостей із області: «»Зі своїми, котрі із області, значно простіше. Належно вшануєш, звернешся з проханням – можеш розраховувати на відповідну увагу. Отже, знаєш, заради чого стараєшся…;

• до діда Гараська: «Не те ви,діду говорите, сердито кинув Чорниш. – Вигадуєте Бог зна що. В поважних людях кого побачили…»; «Що плеще цей дід? З ким прівнює?І взагалі, як сміє так думати, говорити про них, відповідальних працівників, котрі не знають спокою ні вдень, ні вночі? «Чи знає Малимон, який у цього Гараська душок? Дуже нездоровий.треба сказати, щоб вивітрив. А то,бач, до чого договорився… Панів серед безпросвітніх трудяг побачив…»;

• до Мурзая,старшого єгеря і його напарника Сашка: «Ви – що? Ви –куди?- засичав Чорниш- я вимагаю: стійте! ». Реакція на ядучі слова Сашка : «Ніхто на те ні слова. Мов би не почули.; Чорниш: «Я всього цього так не залишу…Вже завтра всіх приструнчу.»;

• до Скрипки Федора Дмитровича із обласного народного контролю : «…заповзятий служака.Нагород скільки начіпляв, щоб усі бачили, який заслужений. В народному контролі багато таких праведників…Люблять перевіряти, копатися, виявляти порушення. Особливо в діях великих і малих начальників. Недарма люди їх прозвали «»народними месниками».Замість того,щоб допомагати плуга перти, палиці ставлять у колеса…грубо лайнувся.»;

• до єгерів і обласного контролера: «Відривають від роботи, не дають можливості вирішувати відповідальні справи. Такі підступні і недобрі люди.»; «Якісь там єгері можуть на тебе що завгодно писати…Гірко від цього на душі.»

Учитель. Прослухавши цитати твору на підтвердження бюрократії Чорниша, який висновок ми можемо зробити?

Висновок.

        Чорниш стає схожим на павука, який сплів свою павутину і кожного використовує у своїх корисних цілях.

Робота зі схемою. «Службова павутина Миколи Чорниша із повісті Юрія Голобородька «Королівське полювання».

Коментування схеми .

Усіх оточуючих його людей  Микола Чорниш розглядає як джерело якого-небудь зиску.

Рубан - завдяки його гостинам просить роботу  для сина, покриває  свої злочини.

Бурмака - не перевіряє стан справ, звамін вимагає кухаря і офіціантку для обслуговування гостей.

Баранець - дозволяє будувати котедж у місті, за це постійно звертається за  продуктами для гостей.

Микитас -  отримує гарну зарплатню, премії, тому у нього просить  кошти на оплату розваг, інакше будуть перевірки.

Ексдиректор заповідника – прибрав  із посади за непокору: не пускав до заповідника на розваги.

Водій Іван - дає відгули, всіляко підтримує, щоб возив його і дружину до дітей , рідні.

Дружина Ольга - дістає їй продукти, одяг, возить передачі дітям, за те, щоб приймала гостей вдома.

Учитель. Письменник Юрій Голобородько зумів вдало показати відношення лругорядних героїв повсті до Чорниша, використовуючи такі  художні засоби як: невисказані думки, поведінка, настрій.

Знайдіть у їх тексті  і зачитайте.

Варіант відповіді.

Відношення до Чорниша героїв повісті:

• водій Ваня: запобігливо відчинив дверцята «Волги»; покірно вимовив;

• син Валик жаліється батьку, прислухається до його порад;

• апарат,підлеглі Чорниша: «…голова райвиконкому настроєний дуже серйозно. Чого доброго, може запропонувати поміняти місце роботи. А де її знайдеш таку, як у них? Спокійна, авторитетна, добре оплачувана…Давай вказівки, збирай дані, перевіряй виконання розпоряджень… »

• прохачів після обіцянок Чорниша: «Оце, бачу справжня совєцька власть. Не те,що в нашому селі…Од голови  тільки й чуєш : «Сказав:нічого не буде, - значить, не буде» І чортом на тебе дивиться.»;

• Малимон Григорій Степанович, директор заповідника: «Побачив Чорниша і поспішив до хвіртки, розтягнув у посмішці широкий рот»;  «Підхопився з стільця край столу і обережно, зганцем пішов до дверей, нечутно причинив їх за собою;

• Дідусь Гарасько із заповідника : «Пожалуста, товариші начальники..», «Моє вам поштєніє»; «Колись пани шикували, а сьогодні високі начальники не гірше від них»;

• Баранець Віктор Павлович, голова колгоспу : «побачив Чорниша…обличчя …світилося задоволенням.»; «…розчулено вимовив Баранець і таки впіймав чорнишову руку, обережно потис»; «з готовністю відказав : «Все зроблю в точності…Можете не сумніватися»;

• Дідик Валерій Власович,завідуючий торговою базою: просить допомоги у Чорниша стосовно підписання прийомного акту на магазин  будівельникам, адже стільки недоробок…; «…розпорядження  приготувати питво – коньяк, горілку з перцем, «мінералку» сприйняв охоче. Тільки запитав, куди все доставляти»;

• Микитас Кость Костьович, директор радгоспу : реакція на прохання оплатити рубанові гостини «…не відразу зрозумів…несподівано важко зітхнув: «Я…не проти, але зараз ніяк не вийде. Взяв нового головбуха. А він про…м…м..комбінації й слухати не хоче. " ;

• працівники лабораторії про дружину Чорниша Ольгу :«Дуже наше начальство розкошує. Все найкраще для нього…Он наша Ольга – наче з журналу мод. Наряди кожного дня міняє. А в магазині чи в іншій черзі хто її бачив? Все з чорного ходу.» ;

• Бурмака, головний харчовик району : «…прибіг одразу…запевнив, що зробить все, як належить…»; «Ви в нас Харитоновичу, один і дбаєте про весь район. Наш обов’язок – створити вам зручності для спокійної роботи.»;

• Клим, кухар із ресторану: «Звісно, він так зробить, як товариші начальники просять» (про здобич на полюванні);

• Мурзай , старший єгер разом із  напарником Сашком діють у межах закону і хочуть, щоб Чорниш та його гості відповіли за злочин. Сашко: «Злодії ви, а не начальники, - ядуче зронив Сашко.- Найсправжнісінькі. А когось, мабуть, справедливості вчите.» Про Чорниша : «…він – безжальний губитель природи, організатор злочинного полювання, відмовився здати підло забитих молодих вепрів, не захотів підкоритися єгерям, які були при виконанні службових обов’язків.»

Учитель. А якою є родина Чорниша?

1.Розкажіть про дружину. (Дружина Ольга,працює в лабораторії, уважно слухала чоловіка, погоджувалася; просить чоловіка про покупку нового одягу для себе і доньки, щоб все зразу; разом із чоловіком відпочивала у заповіднику, як на курорті; безцеремонно сказала  Дідику, щоб він продав кофти і плащі,які залишилися у сусідній район;просить, щоб чоловік допоміг її масажистці Нелі із придбанням автомобіля «Жигулі», не зважаючи, що існує пильний контроль за чергою їх отримання.

2. Як Чорниш влаштував сина? (Син Валик, має квартиру у місті (колега Чорниша,голова міськвиконкому допоміг,), незадоволений роботою інженера на  заводі,бо мала зарплата, посилають прибирати територію заводу перевестися у цех не хоче, бо там важче;невістка Віра,працює у бібліотеці, задоволена роботою; внук Сергійко, побачивши діді, зразу спитав, що той привіз);

3.Що ми знаємо про доньку Чорниша? (Донька Олена, вчиться на фармацевта, зараз на практиці в аптеці;просить вислати трохи грошей і купити модну сукню сафарі; ій на службовій машині батько і мати привезуть  продукти і покупки.)

Учитель. Продовжуємо характеризувати образ головного героя повісті Юрія Голобородька «Королівське полювання» Миколи Чорниша. Знайдіть у тексті вирази, думки, які дають нам поняття про його життєві погляди і правила.

Можливий варіант відповіді.

Життєві погляди Чорниша :

• «…треба шукати впливових людей. Без них,по всьому видко,каші не звариш»;

• «…впевненіше працюй ліктями. Нині пробитися можна тільки так» (Порада сину Валику);

• «Сину треба міняти профіль життя. Перебиратися  в установи, котрі керують суспільством. Там легше, різні пільги.»;

• «Зараз, коли в розпалі перебудова, молодим можна висунутись…Керувати – не плуга перти»;

• «Усі завжди шукають, щоб по зручніше та грошей побільше…»;

• «Однак нічого не вдієш: слуга народу. Як уміє, так і служить. І тим , хто обирав,і тим, хто рекомендував.»;

• «Тримай ніс по вітру, все враховуй, скрізь управляйся…І про себе ніколи не забувай.»;

• «Зараз наша влада. Як жили, так і житимем.»;

• «Взагалі для всіх цих прийомів, зустрічей потрібний спеціальний фонд. Кожен керівник зробить внесок – і є добра сума на різні витрати…Так надійно, солідно, ні перед ким не треба шапку знімати…У деяких районах створили, регулярно поповнюють. А вони що? Гірші?»

• Ви,мурзаї та скрипки, перевіряйте, метушіться…А буде так, як вирішить влада. Вона – головна сила, бо забезпечує всім необхідним, піклується про народне благополуччя, все керівництво тримає у руках…»

Учитель. Такі  погляди та життєві правила Миколи Чорниша дають нам іще один доказ його приналежності до чиновницько-бюрократичної системи. Пропоную познайомитися із думками про владу, про відношення до людей інших високопосадовців, коли після полювання, добре випивши, вони розв’язали свої язики. Знайдіть цей епізод у тексті твору і виберіть найвлучніші.

Вправа «Пряма мова».

Можливий варіант відповіді.

Рубан, Попруга , Білокур, Чорниш  про владу у часи перебудови:

• Рубан: «Не знають нашої специфіки, от і плетуть всяку всячину. Знай галасують: ви тільки папери перекладаєте, сякі-такі бюрократи…Між тим, інший документ доки напишеш, сім потів зійде…А в голові щоденно скільки проблем? І всі треба швидко вирішити, розв’язати, довести до логічного кінця. Однак ніхто не хоче нічого розуміти. Лише бюрократа в тобі бачить. »

• Попруга: «Розпустився народ при Горбачову…Ніякого,розумієте, шанування. Ти йому слово, а він одразу десять у відповідь…Я завжди намагаюся ладком, без конфліктів, лайки, а воно щось усе рідше виходить. Хоч кидай виробництво… Дисципліна треба,ох, дисципліна…Та така, щоб ніхто не писнув. А ми зараз закони пишемо, укази приймаємо – і нічого не покращується.Дуже низька свідомість народу, дуже…»

• Білокур : «Треба отак тримати натовп! Щоб кожен знав своє місце. І не сунув носа, куди не слід. Ми про це дбаємо. Хто побуває в нашй службі, шовковим стає. Бо прямо скажу, не дуже церемонимося. Знаю одне : народові треба не нове мислення, про яке постійно говорить генсек, а добрий порядок. І його можна навести на балаканиною, а силою…».

• Чорниш : «Різних активістів розплодилося…Бігають, перевіряють, вказують, людей проти влади настроюють. Мовляв, одне вона не так робить, друге…Де вже буде повага до неї?»

Учитель. Прослухавши пряму мову героїв твору, скажіть , чи може простий народ поважати владу за такі думки і відношення? (Відповіді учнів.)

Учитель. Юрій Голобородько характеризує героїв повісті ще й завдяки їхньому відношенню до заповідника Буркути. Пропоную попрацювати із таблицею, в якій наведено цитати із тексту . Прокоментуйте її.

Робота із таблицею.

Таблиця «Ставлення героїв повісті до заповідника Буркути»

Учитель . Зробіть висновок, як характеризує героїв їхнє ставлення до заповідника?

Висновок. Ставлення до заповідника поділяє героїв на дві антагоністичні групи: природоохоронців і споживачів. Логічно,що між ними розвивається конфлікт. Прослідкуємо його динаміку. Визначте основні складові конфлікту між споживачами і природоохоронниками.

Можливий варіант відповіді.

Динаміка  конфлікту із-за здійснення  Чорнишем та його гостями браконьєрства.

Учитель. Чому на такій обурливій ноті, закінчує свій твір письменник Юрій Голобородько? (Автор хоче, щоб у читачів прокинулося бажання боротися із чиновницько-бюрократичною владою.)

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Як ви думаєте, чому не зважаючи на поразку позитивних героїв, ідею повісті Юрія Голобородька «Королівське полювання» можна вважати перемогою над чиновницько-бюрократичною системою? (Можлива відповідь: Читач розуміє, що крісла під чиновниками-бюрократами захиталися, що довго їх терпіти ніхто не буде.)

Рефлексія.

Інтерактивний прийом  «Мікрофон».

Які думки та настрої пробудила у вас повість Юрія Голобородька «Королівське полювання»?

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати збірку Юрія Голобородька «У років своя пам’ять».

Література

Голобородько Ю.К. У тривогах часу.Повісті – Херсон: ВАТ «ХМД», 2008.

Гуліда О. «Пізній романтик і зачинатель модернізму.Конспект уроку за творчістю Шарля Бодлера», журнал «Зарубіжна література в школах України» , № 12, 2019р.

Паращич В.В. Усі уроки зарубіжної літератури. 9 клас. ІІ семестр.- Х.:Вид.група «Основа», 2017

Інтернетджерела :

https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/69218_urochische-burkuty.htm

htmhttps://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/69218_urochische-burkuty.