Тема: Ю.К. Голобородько «Дороги в грозах». Тема людської долі у вирі війни. Образ юного розвідника Георгія Веретеника.
Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити школярів з історією написання документальної повісті «Дороги в грозах», аналізувати образ Григорія Опанасовича Веретеника; визначити його роль у творі ,розкрити вплив інших персонажів на долю головного героя; сформувати світогляд юного розвідника у світі жорстокої війни та його право на самостердження ; розвивати словниковий запас, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, ідейно-художнього аналізу художніх творів, творче і асоціативне мислення учнів, вміння порівнювати образи-персонажі, давати власну характеристику головному герою; виховувати у старшокласників потребу до високих естетичних та гуманних цінностей;
формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок та почуттів інших; розвивати навички роботи з художнім текстом; загальнокультурної: виховувати естетичний смак та читацькі інтереси учнів, розширювати кругозір школярів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань та формування на їхній основі вмінь і навичок.
Форма уроку: історичне дослідження.
Обладнання: повість Юрія Голобородька «Дороги в грозах»,портрет Г.О.Веретеника, цитати, епіграф уроку.
Епіграф:
«Дороги в грозах» - це один із
кращих творів Юрія Голобородька
про часи війни.»
Людмила Кобець.
Хід уроку
І. Організаційний момент. Психологічне налаштування. Оголошення епіграфу уроку
Прийом «Поетична хвилинка». Учениця читає напам’ять вірш.
Крістіна Лапато ,11 років, м.Цюрупинськ, Цюрупинська гімназія
Пекло, довжиною у п’ять років
Кожен день і кожную годину
Здобували перемогу нам діди.
Йшли вони у ту тяжкую днину,
Щоб уберегти нас від біди!
Смерть їх забирала неминуча,
Тисячі лягло їх у землі,
Щоб на Батьківщині їх квітучій
Жили мирно і старі, й малі!
Пекло це тривало аж п’ять років,
Описати все бракує слів!
Але плани німців щодо строків
Враз зламати наш народ зумів.
Не змогли вони, як то хотілось,
Нас зробить рабами на віки.
Їм, мабуть, ніколи і не снилось,
Що ми не здоланні і стійкі.
Відсвяткуймо ж, люди, Перемогу
І згадаймо й ті важкі роки,
Й хто в майбутнє прокладав дорогу,
Крові проливаючи річки!
Зараз небо мирне і безхмарне,
Заросли давно війни стежки,
Віддали життя своє не марно
Ви, наші діди-захисники!
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Подумайте, чи встановлено вік людини, з якого можна йти воювати, захищати рідний край від ворогів? На мою думку, кожен визначає його сам, як зробив це головний герой документальної повісті «Дороги в грозах» Юрія Голобородька чотирнадцятирічний хлопчина, наш земляк Георгій Веретеник, який не зважаючи на свій юний вік, пішов захищати Україну, не побоявся труднощів. Саме його образу і діяльності присвячено наше заняття.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку
Робота з епіграфом
Поясніть епіграф уроку. Чому Людмила Кобець вважає документальну повість «Дороги в грозах» найкращим твором Юрія Голобородька про війну? (Очікувана відповідь. Письменник і сам зустрів війну за шкільною партою, йому близька тема участі молоді у бойових діях.)
На уроці ми будемо працювати над проблемним питанням:
У чому полягає головна думка документальної повісті Юрія Голобородька «Дороги у грозах»?
ІV. Актуалізація опорних знань
Літературний диктант.
1. Жанр твору Ю.Голобородька «Дороги в грозах?» (Документальна повість).
2. Події яких часів зображено у повісті? (Часів Другої світової війни).
3. Мала Батьківщина головного героя.(Містечко Гола Пристань).
4. Чому і до кого хлопець втік з дому? (Воювати, до матросів).
5.Що радить брат Андрій Жорці? (Радить негайно повертатися додому).
6. Про що згадує Жорка під час виконання бойових завдань? (Згадує дитячі роки: гру у «морський бій», похід із другом у бібліотеку).
7. Що підкріпляло віру хлопця у перемогу над ворогом ? (Слова батька : «Все одно ми його,гада, розіб’ємо. Як би нам важко не було, а знищимо. Жодного не залишимо на нашій землі…»).
8. Якими нагородами відзначено подвиги Георгія Опанасовича Веретеника? (Орден Червоної Зірки, Орден Бойового Червоного Прапора, медаль «За відвагу»).
9.Яка головна думка документальної повісті Ю.Я.Голобородька «Дороги в грозах»? (Патріотом і захисником рідної землі може бути не тільки дорослий, а й підліток, проявляючи приклади мужності.)
V. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
- Яка ж історія написання документальної повісті «Дороги в грозах»? Що надихнуло Юрія Голобородька на написання цього твору?
Учні-літератори (випереджувальне завдання). Розповідь учнів про історію написання твору та його сюжетні розділи.
Людмила Кобець, вчитель Станіславської середньої школи імені К.Й.Голобородька, у сценарії «Презентація книги Ю.К.Голобородька «Зостанеться в серці назавжди» писала так: «Ю.К.Голобородько завжди вважав (і це є одним із його провідних мистецьких принципів) , що теми, сюжети, характери для творчості знаходяться поруч із письменником, їх треба лише вміти помічати й розвивати, оформлювати у вивершенні художні явища..
Письменник ретельно вивчив життя свого героя, військові документи, мемуари, вирішив зберегти документальну основу сюжетної лінії книжки, зберіг ім’я свого героя, якого в повісті звати Жоркою Веретеником.
«Дороги в грозах» - це один із кращих творів Юрія Голобородька про часи війни. Побудована у формі гостросюжетної оповіді, з елементами пригодницького жанру, повість відзначається насиченістю подій, що охоплюють різні періоди з воєнної долі Жорки Веретеника.»
Документальна повість складається із 5 розділів:
1.Суворі акорди.
2.Проба на гарт.
3.Поєдинок у горах.
4.У флагманській розвідці.
5.Замість епілога.
VІ. Застосування знань, умінь і навичок
Учитель. Таїсія Щерба зазначала, що «Письменник свідомо зберігає документальну основу твору, назви містечок, селищ,
географічних об’єктів - Гола Пристань, Нова Збур’ївка, Чулаківка, Каховка, Кінбурнський півострів, Тендра... Так виникла думка створити «Маршрут розвідницької діяльності Жорки Веретенника, головного героя документальної повісті Юрія Голобородька «Дороги в грозах».Із цим завданням чудово справилися учні-географи. Надаємо їм слово
Дослідницька робота.
Маршрут розвідницької діяльності Жорки Веретенника
із вказанням виконаних розвідницьких операцій
Одеса-Ізмаїл (після відпустки поїхав до Одеси, не застав загін, поїхав до Ізмаїла, де його змусили вчитися на зенітника, після закінчення курсу призначили командиром обслуги зенітного кулемета)
Турпа Северин (прибув сюди на «Азові», звідки направили в розвід загін Калганова
Будапешт (Веретеник і Малахов наздоганяють загін розвідників, їх направляють флагманську розвідку Дунайської флотилії)
Чепель (захопили язика, який дав цінні відомості; Жорка занедужав на запалення легенів , бо течія віднесла човна і до берега добиралися вплав)
Будапешт (у сейфі пароплавства беруть папку із картами мінних полів)
Естергом (зірваний міст під містечком Тата перегородив дорогу флотилії і розвідники сигнальними ліхтарями показували прохід бронекатерам між биками)
Комарно (Чехословаччина) (Веретеник разом із Гурою розвідував, чи замінований завод на острові серед Дунаю)
Відень (Імперський міст) (разом із командиром флагманської розвідки капітан-лейтенантом Довженко їдуть на трофейному автомобілі «Опель-адмірал» на міст, переодягнені у німецьку форму, все уважно розглядають)
Ліпц (відбивали атаки гітлерівців,зустріли День перемоги).
Слово вчителя.
Ось такі складні випробування випали на долю чотирнадцятирічного хлопчика Жорки Веретенника. Познайомимося із ним ближче і з цією метою складемо його паспорт-характеристику.
Робота над образом літературного героя.
Паспорт-характеристика Жорки Веретенника.
Ім’я | Георгій Опанасович Веретеник |
Вік | 14 років |
Місце народження | Гола Пристань Голопристанський район Херсонська область |
Рід занять | Розвідник |
Вчинки | Брав участь у операціях звільнення в’язнів, взяття «язика», пошуках карти замінованих полів, вказування ліхтарями шляху кораблям, розміновування мосту і т.д. |
Ставлення до нього | Командири спочатку не зовсім довіряють, зважаючи на його юний вік, а потім беруть на виконання складних завдань; відзначають сміливість, уважність, розум; товариші цінять за підтримку; рідня за увагу до домашніх клопотів. |
Риси характеру | Наполегливість, твердість волі, впертість, здатність до ризику, фізичну й психологічну зрілість, самовідданість розвідницькій справі |
Нагороди | Орден Червоної Зірки, Орден Бойового Червоного прапора, медаль «За відвагу» |
Найпоширеніші художні засоби, за допомогою яких змальовано образ героя | Детальні описи, короткі речення, епітети, контраст. |
Учитель. За допомогою інтерактивної вправи “Броунівський рух” (робота в групах) попрацюємо над ключовими епізодами повісті, які демонструють, які різноманітні завдання виконували флагманські розвідники. Обрати їх було надзвичайно важко, адже кожен надзвичайно захоплюючий і цікавий
Інтерактивна вправа “Броунівський рух”
Примітка. Учні об’єднуються в групи. Кожна група отримує картку з текстом, дібраним учителем. Після прочитання й обговорення змісту представники групи переходять до інших груп, повідомляючи здобуту інформацію. Процес переходу від групи до групи завершується після того, як кожен учень класу ознайомився з усім теоретичним матеріалом.
Учитель. Об’єднайтесь у 3 групи, опрацюйте текст на картках. Після цього по черзі по одному представнику від кожної групи переходитимуть до інших груп і в такий спосіб обмінюватимуться здобутою інформацією. Наприкінці роботи кожний має знати зміст усіх 3 карток.
Епізод № 1
«Звільнення військовополонених на Бешуйських вуглерозробках»
Через кілька днів Віхман зібрав розвідників. Командир загону наказав: «Звільнити наших військовополонених, що працюють на Бешуйських вуглерозробках»... Охорона табору невелика, але добре озброєна…
Табір військовополонених знаходився на околиці шахтарського селища Чаїр. Він був обплутаний щільними рядами колючого дроту, прикритий кулеметними точками.
Жорка разом із Грузиновим, Гордієнком та іншими розвідниками одержав наказ знищити вартівню і через ворота увірватися на територію табору.
Група, якою командував Грузинов, зайняла позиції неподалік кам’яного будинку охорони. Поповзом хлопці підібралися так близько, що чули розмову двох вартових. Жорка бачив у темряві їхні неясні постаті, що повільно рухалися уздовж воріт, зупинялися одна біля одної і знову розходилися.
Від холодної землі дубіло тіло, і Жорка обережно, щоб, бува, не брязнула зброя, перекочувався з боку на бік. «Хоча б уже швидше,— з нетерпінням думав.— А то скоро й кістки інеєм покриються».
Незабаром Грузинов тихо скомандував:
Лишилося десять хвилин. Приготуватись!
Жорка метнув дві гранати в найближче вікно вартівні. Низенький будинок глухо здригнувся, зовсім поруч почулися зойки, стогін, і крики чужою мовою.
З вартівнею було покінчено...Грузинов і першим рушив до низеньких довгих будівель неподалік. Там, знав Жорка, знаходяться військовополонені. У темряві ночі почулися глухі удари, тріск дощок, схвильовані вигуки:
Виходьте, товариші, ви вільні...
І вже вискочили з низеньких дверей чорного, схожого на стайню приміщення перші бранці, кинулися до своїх визволителів. На Жорку налетів Грузинов, мало з ніг не збив:
Чого стоїш? Гайда за мною, перевіримо, чи всі повиходили звідси...
Веретеник поспішив за товаришем.
Операція була розроблена так, що фашисти схаменулися лише тоді, коли всі вже були далеко в горах. У партизанський табір розвідники разом із визволеними прибули вранці. Щастю врятованих не було меж...
Епізод № 2
«Захоплення «язика»
Волончук викликав їх несподівано — Геннадія Коншина, Сергія Менаджієва, його, Веретеника.
Розвідникам належало добратися до кримського берега, висадитися уночі і захопити «язика».
…операція, що її належало здійснити, хвилювала Жорку своєю незвичайністю, напруженістю. Але, дивлячись на старших, на їхню витримку і зосередженість, хлопець і собі заспокоювався...
Піднялися на поверхню біля Сімеїза, коли вже стемніло.
. Гумовічовни — на воду. У перший сіли Менаджієв і Коншин, у другий — Волончук із Жоркою.
На другому човні гребе Веретеник. Розвідники вискочили на сушу, притопили човни і, прикриваючись чагарниками, рушили вперед.
Волончук визначив Жорці місце за великим каменем.
Розвідники пропустили ще одну вантажну, мотоцикліста- одинака, аж доки, нарешті, не побачили легковичку. Вона мчала під Сімеїза.
Жорка поправив на камені автомат, напружився. І коли автомашина була вже зовсім близько, натис на спусковий гачок. Легковичка прокотилася ще десяток метрів і зупинилася.
Розвідники вискочили із засідки і кинулися до машини.
Гітлерівці, офіцер і подій, були живі. Все відбулося настільки блискавично, що вони не встигли нічого зрозуміти.
Шофер нам не потрібний. Офіцера беремо з собою. Тільки швидше...
Затримуватися не можна і хвилини: на постріли вже поспішає патруль. Зустріч із ним зовсім не бажана.
Обер-лейтенанта спершу довелося нести на собі.Врешті німець очуняв і погодився йти сам, очевидно зрозумівши, у яку потрапив ситуацію.
Подали в море умовний сигнал ліхтариком і стали чекати на відповідь. І чомусь так довго тяглися хвилини...
Врешті над водою замаячила рубка підводного човна. «Язик» здригнувся і злякано присів, та одразу ж підхопився, коли Жорка ткнув йому пістолетом під бік:
Ану, швидко в човен. І щоб ні звуку мені...
Епізод № 3
«Здобуття карти мінних полів»
Одного разу провідати Жорку прийшов Аркадій Малахов.
Калганов отримав наказ штабу,— розповідав він,— дістати карту мінних полів Дунаю. Кораблям нашої флотилії необхідний чистий фарватер. А мін фашисти натикали щедро. Один старий лоцман повідомив, що знаходиться вона в Дунайському пароплавстві за лінією фронту. Але де пароплавство — невідомо. На третій день Калганов наказав збиратися. Стемніло, коли розвідники прибули на передову. Притискуючись до сірої кам’яної стіни, Жорка поспішає за хлопцями, які витягнулися ланцюжком. Незабаром починається артилерійський обстріл.
Стій! — застережливо підняв руку Калганов. Розвідники сховалися в підворітті.
Веретеник стоїть поруч із Аркадієм. Він чує, як той стомлено дихає. Та й самому важко, болить поперек, просто-таки тріщить від тих кілограмів заліза, які довелося на себе начепити. «Швидше б,— думає Жорка,— добратися до того таємничого пароплавства та відшукати карту.Врешті Калганов поперед дає команду:
Вперед!
Розвідники біжать через вулицю. Максименко… стрічає їх біля входу у великий похмурий будинок…Жорка вскочив у вестибюль. Натис кнопку ліхтарика. Швидше до них, бігом на третій поверх, до секретної кімнати. Світло електричного ліхтарика ковзнуло по стінах, широкому, заштореному вікні, громіздкому письмовому столу і зупинилося на сейфах. Один, два, три, чотири...
«У якому ж із них карта мінних полів?» — міркував Жорка.
Її знайшли аж у четвертому сейфі.. Жорка заглянув через командирове плече. Широка, звивиста річка, а на ній прапорці — мінні поля. Різні позначки, цифри... Першим помітив переслідувачів Нікулін. Він озирнувся раз, вдруге, занепокоївся. Розвідники прискорили ходу, спробували відірватися від німців. Але невдало. Група переслідувачів збільшилася.
-Бігом! — подав команду Калганов. Пригинаючись, розвідники побігли вперед. Жорка швидко відчув, що стомився. Довге пальто плуталося між ніг, важка зброя рвала крижі, товкла тіло. Він спотикався об шматки штукатурки, вивернуте з тротуару каміння.
Сюди,— нарешті почув Жорка від Калганова і слідом за ним пірнув у розчинені двері якогось будинку.
На другий поверх! — наказав командир.
Але тільки розвідники скочили на сходи, як згори пролунали несподівані постріли. Хлопці кинулися назад, присіли за колонами.
Веретеник, Малахов, знищити! — розпорядився Калганов.
Друзі одчепили гранати, їх треба кинути так, щоб вони не скотилися назад, а розірвалися в потрібному місці. У порожньому приміщенні вибухи пролунали оглушливо. Автомати замовкли, неначе захлинулися.
Жорка, стрибаючи через три східці, помчав уперед, Малахов — за ним. А по коридору до них мчало кілька постатей. Веретеник, майже не цілячись, дав чергу з автомата. Почулися стогони, крики, німці попадали.
Бій спалахнув з новою силою. Прострілюючи коридор з автоматів, трійка — Максименко, Малахов і Веретеник —рухалися від дверей до дверей. Тільки що — гранату в кімнату. Вибух, крики... Промаху не давали. Поспішали, адже командир вів бій на сходах. Йому доводилося скрутно.Несподівана черга вдарила по розвідниках унизу, від підлоги. Поточився Макс, зігнувся Аркадій Малахов. Жорка штовхнув їх у кімнату поруч, сам теж ускочив і обережно виглянув з-за одвірка.
Чутно розмову. Говорять по-російськи. Власовці. Значить, збираються прориватися. Ні в якому разі не допустити цього. «А то можуть лиха наробити. Там Калганов з картою. Та ще хлопці поранені...»
Веретеник вихопив гранату, рвонув чеку і, затримавши металеву кулю на мить у руці, покотив її по підлозі. «Ефка» застигла біля тих, третіх дверей. Громом прокотився вибух.
Висновок. Ось тільки три епізоди із бойового шляху юного розвідника Жорки Веретеника, із яких стає зрозуміло, які тяжкі випробування він пройшов не зважаючи на свій вік.
Учитель. Головного героя повісті оточує велика кількість людей, і кожен із них вплинув на формування його особистості. Пропоную шляхом складання таблиці пояснити зв’язки Георгія Веретеника і людей,що його оточували.
Батько (передав любов до рідної землі, віру у перемогу над ворогом). | Мати переживала за сина і раділа, що він показав себе справжнім воїном. | Брати: старший Андрій непокоївся за життя Жорки, радив повернутися додому; молодший Микола був у захваті від його героїзму і кількості нагород. | Вчителька Ганна Іванівна (поважає хлопця за те, що зізнався у скоєному: випадково розбив вікно цуркою), вчить бути чесним і пройти життя із високо піднятою головою. |
Шкільні друзі: Борис Щербина, Юрко Філенко (люблять гратися у «морський бій», ходити у бібліотеку, ходили на зустріч із героєм-хасанівцем, сапають город, купаються в річці.) | Майор Ізугенєв, комендант морської прикордонної комендатури (відзначав кмітливість Жорки, повірив у нього, доручив дізнатися, яка сила у ворога) | Старшина Ларинцев (підбадьорював і хвалив під час бою) | Макаров Павло Васильович , командир третього сімферопольського партизанського загону (суворий,спочатку недовіряє, вважає дуже молодим) |
Командир Віхман (вважає, що у Жорки недостатньо досвіду, за що хлопець на нього образився). | Старшина Морозов (Жорка на все життя запам’ятав його слова про цінність окропленої кров’ю фронтової дружби) | Старший лейтенант Калганов (радіє Жорці, задоволений, що хлопець підріс, змужнів, називає старою гвардією) | Мічман Волончук (дивується молодості Жорки, відзначає характер Хлопця, який знає собі ціну, посилає на відповідальні завдання) |
Геннадій Коншин , найкращий друг Жорки (разом ходили на численні завдання) | Малахов Аркадій, друг, розвідник (відвідував у лікарні, розповідав про події на фронті, разом приймали участь у операціях; раптово зник, а потім написав листа). | Микола Дементьєв, розвідник (злагоджено працюють у операції взяття портфеля із документами) | Друзі фронтових літ, флагманські розвідники:Петро Фомін, Віктор Щапін, Георгій Грузинов, Дмитро Кособродов (вчився у них рішучості, витримки, кмітливості, був учнем старанним і допитливим.) |
Проблемне запитання
У чому полягає головна думка документальної повісті Юрія Голобородька «Дороги у грозах»? (Очікувана відповідь. Головна думка документальної повісті Юрія Голобородька «Дороги у грозах» полягає у тому, що захищати свою Батьківщину можна у любому віці, головне проявляти мужність, героїзм, відданість справі її захисту.)
VІІ. Підбиття підсумків уроку
Слово вчителя.
Відома херсонська вчителька української мови та літератури Таїсія Щерба, ретельно вивчала творчість письменника Юрія Голобородька, створювала конспекти уроків за його творами. Саме її слова я взяла висновком нашого заняття: «У повісті автор зображує формування характеру юного розвідника і такі його риси, як наполегливість, твердість волі, впертість, здатність до ризику, фізичну й психологічну зрілість, самовідданість розвідницькій справі. Життя розвідника – це життя в екстремальних і надзвичайно складних психологічних ситуаціях. Автор простежує стосунки непересічної особистості – Жорки Веретеника з добою, у якій він живе і творить.
Повість написана живою мовою, з широким використанням розмовної лексики, що посилює достовірність зображуваних художніх подій”.
VІІІ. Рефлексія
Інтерактивна вправа «Займи позицію».
Визначтесь стосовно твердження: «Я думаю, що такі твори як документальна повість «Дороги в грозах» Юрія Голобородька доводять, що бути патріотом своєї Батьківщини – України і захищати її у найважчі воєнні часи може людина будь-якого віку»
Так Можливо Ні
ІХ. Домашнє завдання : прочитати збірку Юрія Голобородька «Таврійські пастелі».
Література:
Голобородько Ю.К. Зостанеться в серці назавжди. – Х.:Вид.група «Основа», 2010.
Кобець Л. «Сценарій презентації книги Ю.К.Голобородька «Зостанеться в серці назавжди») Педагог. Письменник. Журналіст : Юрій Костянтинович Голобородько в спогадах, листах і матеріалах / упоряд. Є. П. Голобородько ; голов. ред. К. Ю. Голобородько. – Харків : Основа, 2011. – 173 с. : кольор. фот. – Бібліогр.: с. 157‑170
Куцінко О.Г. Усі уроки зарубіжної літератури. 9 клас. – Х.: Вид. група «Основа», 2010.
Світова література, 7 клас/В.В.Паращич.-Х.:Вид.група «Основа», 2015.
Інтернет джерела
Вільний Порт (вступає в розвідницький загін Ізугенєва)
Турпа Северин (прибув сюди на «Азові», звідки направили в розвід загін Калганова)
Будапешт (Веретеник і Малахов наздоганяють загін розвідників, їх направляють флагманську розвідку Дунайської флотилії)
Чепель (захопили язика, який дав цінні відомості; Жорка занедужав на запалення легенів , бо течія віднесла човна і до берега добиралися вплав)
Будапешт (у сейфі пароплавства беруть папку із картами мінних полів) Естергом (зірваний міст під містечком Тата перегородив дорогу флотилії і розвідники сигнальними ліхтарями показували прохід бронекатерам між биками)
Комарно (Чехословаччина) (Веретеник разом із Гурою розвідував, чи замінований завод на острові серед Дунаю)
Відень (Імперський міст) (разом із командиром флагманської розвідки капітан-лейтенантом Довженко їдуть на трофейному автомобілі «Опель-адмірал» на міст, переодягнені у німецьку форму, все уважно розглядають)
Ліпц (відбивали атаки гітлерівців,зустріли День перемоги).