Конструктор уроків
1
Роздивіться ілюстрації.
Що на них зображено?
Чим подібні зображення, а чим відрізняються?
Як ви думаєте, чому в різних регіонах України склалися свої традиції національного вбрання?
Як називають ту частину України, у якій ви мешкаєте? Що знаєте про походження цієї назви?

(4 бали)
2
Як називали в минулому нашу країну та її частини?
Ви вже знаєте, що першу державу на наших землях історики називають Київською Руссю. Назва Русь передувала назві Україна на позначення землі, заселеної українцями-русичами. Про походження цієї назви серед істориків і мовознавців немає одностайності: одні вважають її скандинавською з походження, інші переконані, що вона є споконвічною для наших земель.
Назву Україна вперше вжито в літописі під 1187 р. до Київщини, Переяславщини та Чернігівщини. Вона походить від слова країна, що означало рідний край, країна, земля. Згодом назва «Україна» поширилася на всю нашу землю й дала найменування нашому народові, витіснивши з ужитку давнішу. На європейських картах назва Україна набула поширення завдяки картографічним творам Г. де Боплана.
Для називання різних частин нашої країни з давніх часів використовують ще й такі назви, як Волинь, Київщина, Поділля, Галичина, Слобожанщина, Чернігово-Сіверщина, Буковина, Закарпаття та інші. Кожна з них має свою історію, виникали вони за різних часів, тож усі є втіленням історичного минулого. Саме тому такі назви є історичними (їх іще називають історико-географічними). Інколи історичні назви позначають порівняно із сучасними дещо іншу територію. Наприклад, коли йдеться про історичну Волинь, то мають на увазі не сучасну Волинську область, а значно більшу територію, до якої долучають ще й Рівненську, Житомирську й частину Хмельницької області.
Уживаними також є етнографічні назви, приміром Гуцульщина. Цю назву застосовують до частини Галичини, Закарпаття та Буковини.
Окреслені історичними та етнографічними назвами землі вирізняються особливостями народного будівництва, одягу, обрядів, господарськими заняттями, що сформувалися під впливом природного середовища та історичних особливостей. Довідатися про ці особливості можна в музеях народної архітектури та побуту, який має кожен історичний регіон.
Географічний — той, який стосується природних умов або положення на земній поверхні.
Етнографічний — той, який стосується культури й побуту народів світу, їх походження та розселення.
Найбільшим з таких музеїв є Національний музей народної архітектури та побуту України, розташований на південній околиці Києва поблизу селища Пирогова. Тут на мальовничій території зберігається понад 300 пам’яток народного будівництва, а колекція хатнього начиння, знарядь праці, одягу, творів народного мистецтва сягає 80 тис. одиниць.
З експозиції «Закарпаття»:

Дерев’яна церква 18 ст.

Хата кінця 19 ст.

Експозиція «Середня Наддніпрянщина»: церква Св. Архістратига Михаїла, 1600 р.

Експозиція «Поділля»: дерев’яна хата із солом’яною стріхою, на задньому плані — церква Св. Миколая.
З експозиції «Музей просто неба в Пирогові»:

Вітряк

Українське село
Від історико-географічних та етнографічних назв часто утворюються іменники для називання мешканців територій, яких вони стосуються. Наприклад, мешканців Полісся називають поліщуками, а Гуцульщини — гуцулами. На зв’язок з певною територією, звідки походять предки, указують українські прізвища Бойко, Бойчук, Волинець, Подоляк, Подолян, Поліщук та багато інших. Про походження свого прізвища можна довідатися в спеціальному словнику.
3
Роздивіться карту на с. 44 й дайте відповіді на запитання.
1. У якій області України розташоване місто (село), у якому ви мешкаєте? До якого історичного регіону воно належить? 2. Які історичні регіони найпівнічніші, які — найзахідніші, а які — найсхідніші? 3. Назви яких історичних регіонів указують на місце їх розташування?

(3 бали)
4

Перегляньте скріншот мапи нашої місцевості (або перейдіть за посиланням) та позначте на мапі: 1. Де розташована школа; 2. Будинок де ви проживаєте.
(2 бали)
https://www.google.com.ua/maps/@47.1704352,32.2518743,1979m/data=!3m1!1e3?hl=uk&authuser=0
5
Виконайте онлайн-вправу, скріншот виконаної вправи прикріпить у форму нижче
(3 бали)
Рефлексія від 5 учнів
Сподобався:
Так: 4
Ні: 1
Зрозумілий:
Так: 2
Ні: 3
Потрібні роз'яснення:
Ні: 4
Так: 1