Інтернет речей

Інтернет речей (англ. Internet of Things, скорочено IoT) - сукупність пристроїв, які оснащені датчиками, сенсорами, засобами передавання сигналів і підключено до глобальної мережі Інтернет.

Види датчиків: температури, освітленості, руху, вологості, тиску, швидкості, задимленості тощо.

Головна концепція Інтернету речей - виконання пристроями певних дій в автоматичному режимі без втручання людини.

Smart-технології - технології які забезпечують взаємодію об'єктів з оточуючим середовищем і які наділяють систему здатністю адаптації до нових умов, саморозвитку та самонавчання, ефективного досягнення цілей.

Причини популярності так званих “розумних речей”, або Smart-речей:

• мають невеликі розміри та малу масу;

• зручно носити;

• мають датчики для відстеження роботи організму людини.

Умови для активного впровадження Інтернету речей:

• дуже швидкісний Інтернет;

• забезпечення інтернет-безпеки.

Основні принципи функціонування мережі Інтернет речей:

• наявність глобальної комп’ютерної мережі;

• до мережі під’єднано різноманітні об’єкти, які мають конкретну адресу в мережі;

• об’єкти мають можливість отримувати дані та відправляти їх по мережі;

• робота об’єктів в автоматизованому режимі відбувається без втручання людини за спеціальними програмами.

Технології Інтернету речей:

• виконуючі пристрої;

• засоби опрацювання даних;

• засоби ідентифікації;

• засоби вимірювання;

• засоби передавання даних.

Датчики - пристрої, якими оснащуються об’єкти Інтернету речей для відстеження стану оточуючого середовища.

Контроллери - спеціальні пристрої, які призначені для керування зовнішніми пристроями комп'ютера або датчиками.

Вбудовані комп'ютери (мікрочіпи) - пристрої, які призначені для опрацювання та накопичення даних з датчиків.

Схема функціонування мережі Інтернет речей

Тестування

Що таке "Інтернет речей"?